Як Белград торгує зброєю

Ексклюзив. Сербія є активним учасником міжнародного ринку озброєнь, хоча її частка у світовій торгівлі зброєю відносно невелика порівняно з провідними експортерами, такими як США, Росія чи Франція. Торгівля зброєю Сербії має як легальний, так і нелегальний вимір, а також включає експорт через посередників, що викликає дискусії щодо кінцевих отримувачів її продукції.

Легальна торгівля зброєю

Сербія має розвинену оборонну промисловість, яка включає такі компанії, як Krušik, Yugoimport-SDPR та Zastava Arms. Ці підприємства виробляють широкий асортимент продукції: від стрілецької зброї до артилерійських боєприпасів.

Згідно з даними Financial Times, з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну (2022) Сербія експортувала боєприпасів на суму близько 800 мільйонів євро через посередників до країн Заходу, які, ймовірно, передавали частину цієї зброї Україні. Наприклад, Сербія укладала контракти з американськими, іспанськими та чеськими компаніями, які могли перенаправляти боєприпаси до України.

Основними покупцями сербської зброї є країни Західної Європи, США, а також деякі країни Близького Сходу та Африки. Сербія експортує боєприпаси, такі як артилерійські снаряди, які є затребуваними через їхню відносну дешевизну та сумісність із радянськими системами озброєння.

Сербія офіційно заявляє про нейтральність у конфлікті між Росією та Україною і стверджує, що не постачає зброю безпосередньо жодній зі сторін. Прем’єр-міністр Мілош Вучевич у 2024 році підкреслив, що Сербія продовжить продавати зброю західним країнам, навіть якщо є ймовірність, що вона може бути передана Україні. Однак президент Олександр Вучич у травні 2025 року заявив, що Сербія припинятиме виконання контрактів, якщо підозрюватиме, що боєприпаси передаються Україні (що, зрештою, виявилося неправдою).

Сербія дотримується міжнародних угод, таких як Договір про торгівлю зброєю (ATT), який регулює прозорість і контроль за експортом зброї. Проте через непрозорість кінцевих користувачів виникають питання щодо дотримання цих стандартів.

Оборонна промисловість є важливою частиною економіки Сербії. Експорт зброї забезпечує значні валютні надходження та підтримує робочі місця. За оцінками, сербські компанії, такі як Krušik, отримують значні прибутки від міжнародних контрактів.

Росія в травні 2025 року звинуватила сербські підприємства, зокрема завод Krušik, у постачанні боєприпасів Україні через посередників. Сербія заперечує прямі поставки, але визнає, що не може повністю контролювати, куди її зброя потрапляє після продажу третім сторонам.

У Сербії також фіксуються випадки нелегальної торгівлі зброєю на внутрішньому ринку. Наприклад, правоохоронні органи регулярно повідомляють про затримання осіб, які торгують вогнепальною зброєю чи боєприпасами, часто пов’язаними з організованою злочинністю.

Сербія має значну кількість зброї на руках у населення через історичні обставини (зокрема, війни на Балканах у 1990-х), що сприяє нелегальному обігу.

Сербія не входить до п’ятірки найбільших експортерів зброї, таких як США (37% світового ринку), Росія (20%), Франція (8,2%), Німеччина (5,5%) чи Китай (5,2%) за даними SIPRI за 2016–2020 роки. Проте вона залишається важливим регіональним гравцем, особливо на ринку боєприпасів.

Сербія балансує між співпрацею із Заходом і традиційно дружніми відносинами з Росією, що впливає на її політику в торгівлі зброєю. Наприклад, Росія висловила обурення щодо можливих поставок сербської зброї Україні, що призвело до створення “робочої групи” для розслідування цих фактів.

Зокрема, у червні 2024 року Financial Times повідомила, що з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Сербія експортувала боєприпасів на суму близько 800 мільйонів євро через треті країни, такі як США, Чехія, Польща та Іспанія, які потім передавали їх Україні. Президент Сербії Александр Вучич визнав, що знає про можливість такого використання зброї, але наголосив, що Сербія не може контролювати, куди спрямовується її продукція після продажу, і це є частиною економічного розвитку країни.

Російська сторона, зокрема Служба зовнішньої розвідки РФ, звинуватила сербські компанії, такі як Yugoimport SDPR, Krusik, Sloboda та Prvi Partizan, у постачанні Україні сотень тисяч снарядів для РСЗВ і гаубиць, а також мільйонів патронів для стрілецької зброї через посередників. У відповідь Вучич заявив, що Сербія викуповуватиме власну зброю, щоб запобігти її потраплянню в Україну, і створив робочу групу з Росією для з’ясування фактів.

Водночас міністр оборони Сербії Мілош Вучевич неодноразово заперечував прямі поставки Україні чи Росії, наголошуючи, що Белград дотримується нейтралітету. Проте прем’єр-міністр Вучевич у 2024 році зазначив, що Сербія продовжить продавати зброю країнам Заходу, навіть якщо вона може опосередковано потрапляти в Україну.

Цікаво, що 30 травня 2025 року на заводі Krušik у Сербії стався вибух, який російські джерела пов’язали з їхніми звинуваченнями щодо постачання зброї Україні, хоча прямих доказів цього немає.

Отже, хоча Сербія офіційно не постачає зброю Україні, її боєприпаси доходять до ЗСУ через посередників, що викликає напругу у відносинах з Росією та внутрішні дебати в самій Сербії.

Джозеф Гаїч, CAI-Подгориця, для Newssky