Вибух у центрі Луганська: загибель екс-мера Пілавова і нова хвиля терактів на окупованих територіях

Вулиця Тараса Шевченка у самому серці окупованого Луганська. Полудень. Звичний ритм міста порушує потужний вибух — і вже за кілька хвилин місцеві телеграм-канали, російські ЗМІ та оперативні служби повідомляють: загинув Маноліс Пілавов, колишній «мер» міста, символ російської окупації. Ще троє людей поранені. Хто стоїть за цим терактом? Чому саме зараз? І чому Луганськ, як і інші окуповані міста, перетворюється на арену для розправ над колаборантами та проксі-чиновниками? Ця історія — не лише про одну смерть, а про ескалацію невидимої війни у тилу та страх, який панує серед окупаційної верхівки.

Маноліс Пілавов (ліворуч) поруч із мером Москви Сергієм Собяніним (у центрі)
Telegram / Леонід Пасічник

Деталі вибуху: як загинув Маноліс Пілавов

Вибух стався близько 12:00 дня 3 липня на вулиці Тараса Шевченка, неподалік краєзнавчого музею, де саме відкривали виставку, присвячену російській військовій операції «Поток»Meduza, РБК, The Kyiv Independent. За попередніми даними, саморобний вибуховий пристрій було закладено за дверима будинку, або ж у сумці біля входу. Коли двері відкрили, пристрій спрацював, миттєво вбивши Пілавова та поранивши ще трьох осіб — одна з них у важкому станіРБК, 24 Канал, Hromadske.

Слідчий комітет Росії вже відкрив кримінальну справу, на місці працюють вибухотехніки, призначено низку експертиз. Окупаційна влада традиційно звинувачує «українських диверсантів», але офіційний Київ поки не коментує інцидент.

Маноліс Пілавов: біографія колаборанта та його роль у системі окупації

Пілавов народився у 1964 році в Грузинській РСР. З 2006 по 2014 рік був першим заступником голови Луганська, а з грудня 2014-го — очолив окупаційну адміністрацію міста, залишаючись на посаді до листопада 2023 рокуРБК, Meduza. Він став обличчям російської влади у Луганську, активно підтримував створення так званої «ЛНР», організовував проросійські заходи, а у 2015 році був оголошений у розшук Службою безпеки України за трьома статтями: насильницька зміна конституційного ладу, посягання на територіальну цілісність та створення терористичної організаціїHromadske, 24 Канал.

Пілавов був також у санкційних списках України та Заходу, а у 2022 році потрапив під санкції РНБО за підтримку російської агресії.

Місце вибуху: центр Луганська, символ окупаційної влади

Вибух пролунав у центральній частині міста, на вулиці Тараса Шевченка — це район, де розташовані ключові адміністративні будівлі, музеї та місця проведення офіційних заходів окупаційної владиФокус. За даними місцевих джерел, саме тут Пілавов часто з’являвся на публіці, а поруч проходила виставка, присвячена російській військовій операції.

Реакція окупаційної влади та слідчих органів

Окупаційна адміністрація Луганська та російські силовики оперативно заявили про «теракт», звинувативши у ньому українські спецслужби. Слідчий комітет РФ відкрив кримінальне провадження, місце події було оточене, проводяться експертизи та допити свідківРБК, Фокус. За інформацією Telegram-каналів, пристрій був закладений або за дверима, або у смітнику біля входу, і спрацював у момент, коли Пілавов заходив до будівлі.

Хвиля терактів проти колаборантів: тенденція останніх місяців

Загибель Пілавова — не поодинокий випадок. За останні місяці на окупованих територіях Донбасу та Криму почастішали вибухи, замахи та ліквідації колаборантів, чиновників та силовиків, які співпрацюють із російською владоюThe Kyiv Independent. Експерти пов’язують це з активізацією українських спецслужб, партизанських груп, а також внутрішньою боротьбою за вплив у окупаційних адміністраціях.

Окупаційний Луганськ: атмосфера страху, підозри та недовіри

Після серії вибухів у Луганську та інших містах окупації місцева еліта живе у постійному страху. Колаборанти змінюють маршрути, рідше з’являються на публіці, посилюють охорону. Водночас зростає недовіра між різними групами окупаційної влади: кожен підозрює іншого у можливій «здачі» чи співпраці з українськими спецслужбамиФокус.

Роль українських спецслужб і партизанів: що відомо офіційно

Офіційний Київ традиційно не коментує такі інциденти, але у ЗМІ та експертному середовищі неодноразово зазначалося: ліквідація ключових колаборантів є частиною стратегії деморалізації окупаційної адміністрації та послаблення контролю Кремля над регіономHromadske. Українські партизани та підпільники діють у глибокому тилу, використовуючи диверсійні методи, зокрема вибухові пристрої, замахи та інформаційні кампанії.

Реакція суспільства: страх, байдужість чи схвалення?

Місцеве населення на окупованих територіях часто уникає коментарів, а інформація поширюється здебільшого через анонімні Telegram-канали. Деякі мешканці сприймають такі атаки як «розплату» за співпрацю з окупантами, інші — бояться нових репресій з боку російських силовиків. Водночас, у соцмережах зростає кількість повідомлень про підтримку дій партизанів і українських спецслужб.

Міжнародний контекст: реакція України та світу

Українська влада офіційно не підтвердила свою причетність до вибуху, але наголосила на відповідальності окупантів за безпеку на захоплених територіях. Міжнародні ЗМІ, зокрема The Kyiv Independent, підкреслюють: хвиля замахів на колаборантів — це частина ширшої тенденції, яка спостерігається на всіх окупованих територіях України.

Пілавов як символ: чому саме він став мішенню?

Маноліс Пілавов був не просто чиновником, а символом російської окупації Луганська. Саме він організовував «референдуми», публічно підтримував Москву, а його ім’я асоціювалося з репресіями проти проукраїнських активістів. Його ліквідація — це не лише удар по конкретній людині, а й потужний сигнал усім, хто співпрацює з окупаційною владою.

Що далі: ескалація чи новий етап війни у тилу?

Вибух у Луганську — це черговий епізод у низці атак на колаборантів і проксі-чиновників. Експерти прогнозують подальшу ескалацію партизанської війни у тилу, зростання кількості замахів і посилення репресій з боку окупаційної адміністрації. Водночас, такі інциденти підривають довіру до російської влади та змушують проксі-чиновників замислитися про власну безпеку.

Висновок: Луганськ як дзеркало окупаційної кризи

Смерть Маноліса Пілавова — це не лише кінець кар’єри одного з ключових колаборантів, а й маркер глибокої кризи системи окупації. Вибух у центрі Луганська показав: навіть найвпливовіші фігури не можуть почуватися у безпеці. Партизанська війна у тилу набирає обертів, а страх і недовіра стають основними рушіями життя окупованих міст.