Вибори в Словенії стануть випробуванням політичних настроїв у Європі
22.03.2026Чи вплине скандал на повернення популіста до влади

Лідер опозиції Словенії та колишній прем’єр-міністр-націоналіст Янез Янша готується до останніх теледебатів у Любляні, які відбудуться у п’ятницю напередодні парламентських виборів. Фото: Юре Маковец/Agence France-Presse — Getty Images
У Словенії, країні з населенням близько двох мільйонів осіб, яка має стратегічне значення для Європи, напередодні парламентських виборів 26 березня 2026 року розгортається гострий політичний конфлікт. За лаштунками кампанії — звинувачення у брудних методах, участь ізраїльської приватної розвідки та іноземне втручання. Опозиційний лідер Янез Янша, колишній прем’єр-міністр і прихильник Дональда Трампа, намагається повернутися до влади. Батьківщина Меланії Трамп може стати новим осередком правого популізму в ЄС. Фінал кампанії перетворився на арену дезінформації та зовнішнього впливу.
Янез Янша: шлях від комунізму до націоналізму
Янез Янша, 67-річний ветеран словенської політики, — суперечлива постать. У молодості він був комуністом у складі Югославії, але після розпаду федерації на початку 1990-х став націоналістом. Тричі обіймав посаду прем’єр-міністра (2004–2008, 2012–2013, 2020–2022). Під час останнього терміну він скоротив фінансування ЗМІ, які вважав недружніми, називав мігрантів екзистенційною загрозою та заперечував перемогу Джо Байдена у 2020 році, називаючи опонентів «нігілістами правди».1
Його Словенська демократична партія (SDS) веде кампанію з постерами, що викликають ностальгію: хлопчик грає на акордеоні під гаслом «Щоб твій онук ще співав словенські пісні». Це апелює до страхів перед культурними змінами через глобалізацію та міграцію. За опитуваннями, SDS може отримати 25–28% голосів, але скандал із Black Cube послабив позиції партії. Після поразки 2022 року, яка загальмувала праву хвилю в Європі, Янша прагне реваншу. Його успіх міг би підбадьорити праві сили від Франції до Польщі.2
За даними виборчого центру Repovž станом на 25 березня, різниця між SDS і правлячим Рухом Свободи (GS) Роберта Голоба становить лише 1–2%. У 90-місцевому парламенті вирішальними будуть коаліції з меншими партіями.3
Скандал із Black Cube: операція на замовлення опозиції
Кульмінацією кампанії стали таємні відео, оприлюднені за кілька днів до голосування. На них екс-міністр, адвокати та соратники уряду хваляться зв’язками та допомогою іноземному бізнесмену. Спочатку це дало Янші аргументи проти «корумпованого» Голоба, але розслідування словенських журналістів і правозахисної групи «Інститут 8 березня» змінило ситуацію.
Виявилося, що відео — результат операції приватної ізраїльської розвідувальної фірми Black Cube, яку нібито найняла SDS. Компанія, заснована колишніми агентами Моссаду, відома скандалами: вона допомагала Гарві Вайнштейну шантажувати жертв, проводила операції в Румунії (де троє співробітників отримали умовні строки за залякування антикорупційного прокурора) та в Угорщині проти критиків Віктора Орбана.4
Марко Мілосавлевич, професор журналістики Люблянського університету та критик Янші, попереджає: «Напруга величезна. Нові відео чи фальшивки можуть з’явитися будь-коли й розпалити хаос». Докази включають записи зустрічей представників SDS з Ґіорою Ейландом, колишнім головою Ради національної безпеки Ізраїлю та партнером Black Cube. Янша спочатку заперечував знайомство з фірмою, але визнав зустріч з Ейландом — нібито про Близький Схід, а не вибори.5
Голоб назвав це «гібридною загрозою» для ЄС і звернувся по підтримку до європейських лідерів. Емманюель Макрон заявив: «Голоб — жертва втручання третіх країн, дезінформації та дій парарозвідки». Reuters підтверджує: Black Cube діє в Східній Європі з 2017 року, часто на користь правих сил.6
Роберт Голоб: бізнесмен проти націоналістів
Прем’єр-міністр Роберт Голоб, 59-річний колишній бізнесмен з енергетичного сектору, очолив GS у 2022 році й перервав правління Янші. Його центристсько-лівий уряд орієнтований на Європу, зосереджений на зеленій енергетиці та соціальних реформах. Критики звинувачують його в непрозорості та корупції — саме ці звинувачення експлуатували відео Black Cube.
Голоб критикує Ізраїль: у 2024 році Словенія визнала Палестину й заборонила продукти з поселень. Натомість Янша підтримує Ізраїль: під час свого прем’єрства наказав вивішувати ізраїльські прапори на державних будівлях. Ця різниця відображає розкол: ліберали бачать у ЄС рятівника, націоналісти — загрозу традиціям.7
Опитування Mediana показують GS на рівні 24%, з понад десятком дрібних партій (від зелених до лівих), що робить коаліцію непередбачуваною. Локальні ЗМІ, як Delo, пишуть про рекордну поляризацію, корені якої сягають Другої світової війни, коли четники й партизани боролися за владу.8
Словенія як індикатор для Європи
Словенія — найстабільніша постюгославська країна: ВВП на душу населення — 32 тисячі доларів, низьке безробіття, член ЄС і НАТО з 2004 року. Батьківщина Меланії Трамп (уродженої Кнавс) слугує тестом для Європи. Вибори за три тижні до угорських, де Орбан (союзник Янші) може втратити владу, роблять Любляну центром уваги.
Перемога Янші може перетворити Словенію на «проблемного» члена ЄС, подібно до Угорщини чи Сербії: блокування рішень, антимігрантська риторика. Аналіз Bellingcat показує мережі дезінформації, пов’язані з Black Cube, що сягають Москви та Тегерана — це гібридна війна на виборах.9
Європейські дипломати, за Financial Times, уважно стежать: поразка популістів у Словенії посилила б центристів перед виборами в Австрії та Нідерландах. Локальні аналітики з RTV Slovenija прогнозують можливий «угорський сценарій» із контролем над медіа.10
Історичний контекст: спадщина Югославії
Словенія здобула незалежність від Югославії 1991 року в «Десятиденній війні» й стала зразком успіху. Проте травми залишилися: правиця ідеалізує доюгославське минуле, ліві — партизанську боротьбу. Сьогодні розкол — між глобалістами та прихильниками національного суверенітету. Янша використовує це, позиціонуючи себе захисником «словенськості».
За даними Eurobarometer, 55% словенців підтримують ЄС, але 30% турбуються через міграцію. Скандал посилив недовіру — явка може сягнути 70%, рекорд з 2014 року.11
Сценарії та наслідки для ЄС
Якщо SDS набере найбільше голосів, Янша формуватиме коаліцію з правими, ризикуючи ізоляцією в ЄС. Голоб може утримати владу з лівими. Аналітики Stratfor зазначають: результат вплине на Міграційний пакт ЄС та підтримку України (Словенія виділила 50 млн євро з 2022 року).12
Напередодні виборів соцмережі переповнені фальшивками, Центральна виборча комісія зафіксувала понад 200 інцидентів. Янша звинувачує «глибинну державу», Голоб — «російських агентів». Європа чекає результатів.
Джерела
- The New York Times: Election in Slovenia Will Test Europe’s Political Mood
- Reuters: Slovenia election too close to call
- Repovž: Zadnje ankete pred volitvami
- The Guardian: Black Cube’s role in Slovenian polls
- Haaretz: Janša denies Black Cube ties
- Politico: Macron backs Golob on interference
- Delo: Golob’s Israel policy shift
- Mediana: Volilna anketa marec 2026
- Bellingcat: Disinfo networks in Slovenia
- Financial Times: Slovenia as EU bellwether
- Eurobarometer: Slovenia report
- Stratfor: Scenarios post-election

