Вибори у війні: чи втратить Зеленський владу і хто реально керує політикою України?

Київ живе між вибухами і виборами. Тут політика перетворюється на екшн-сценарій без інструкцій і прогнозів: дата голосування ще невідома, а передвиборчий сезон вже кипить у Facebook, Telegram і кулуарах. На кону не просто влада — а майбутня країна, яка вийде з цієї війни: з чийого імені, з якими цінностями, з якою свободою.

Зеленський: чи дійде до другого терміну?
Президент не раз заявляв, що не тримається за крісло — натякає, що міг би піти заради спокою чи “вступу в НАТО”, але реальної готовності до прощання не відчуває ніхто: ані опоненти, ані його команда. ¹

“Слуга народу” більше вірить у перемогу Зеленського — не відчуваючи у кулуарах жодного ослаблення позицій, навіть коли він критикує власних депутатів. ²

Головний його меседж: закінчити війну, а не другий термін. Але тема виборів у воєнний час стала стратегічним інструментом — і на переговорах із Заходом, і для внутрішньої політики.

Внутрішнього ворога більше, ніж зовнішнього?

Українська політика воєнної доби — це цунамі інтриг.
“Стара гвардія” зазнає ударів через кримінальні справи, санкції, публічні скандали. Кожен екс-заступник, міністр чи генерал потрапляє під тиск: кого звинувачують у “зраді”, кого — у співпраці з росіянами, кого — у злочинній недбалості. ⁴

Залужний, екскомандувач, стає знаковим супротивником влади — його сприймають як нову опозицію, хоча досі більше воєначальник, ніж політик. ⁵

Чи є шанс виграти без компромісу з корупцією?

Незалежність НАБУ і САП — головне поле бою.
Громадські протести після спроб обмежити їх функції показали: контроль над антикорупційниками — це не лише питання чесності, а й балансу влади. ⁶
Новий тренд: обшуки і вилучення даних у розслідувачів, цілеспрямоване “дискредитування” системи так само небезпечне для демократії, як і для репутації влади.

Залужний – альтернатива чи міф?

Останнє опитування: Зеленський — 35%, Залужний — 25%. ⁷
Третій тур може стати битвою розчарування і надії.
Залужний публічно критикує стратегічне керівництво війною, називає втрати “руйнівними”, а здобутки — мінімальними.
Чи це старт передвиборчої кампанії, чи просто захист власної репутації керівника?

Lawfare — зброя для політичної боротьби

“Lawfare” — переслідування через адміністративні справи, новий механізм гри з опозицією.
Риторика обвинувачень часто зліплена за кальками кремлівських пропагандистів — “зрада”, “розголошення державної таємниці”. ^{4 5}
Незалежність, реальна демократія, чистота влади — це вже не декларації, а поля нового бою всієї країни.

Фінал: у демократії “на обстріл” немає простих шляхів

Вибори йдуть без гарантій і без інструкцій.
Україна мусить знайти новий баланс між тиском усередині, загрозою ззовні, власним прагненням свободи і запитом на безпеку.
Кожна історія про відставку, кожен новий скандал — це не крах надії, а доказ того, що Україна формує власну політичну культуру навіть під обстрілами.

Джерела