Вибори Папи Римського 2025: світ у передчутті нового понтифіка
08.05.2025 0 By Chilli.Pepper8 травня 2025 року, 18:26 за східноєвропейським часом — У Ватикані триває конклав, що має визначити 267-го очільника Римо-Католицької Церкви. Після смерті Папи Франциска 21 квітня 2025 року світ із завмиранням серця чекає на білий дим над Сикстинською капелою, який сповістить про обрання нового понтифіка. Сьогодні, у другий день голосувань, кардинали ще не дійшли згоди: чорний дим, що здійнявся над Ватиканом удень і ввечері, свідчить про відсутність консенсусу. У цій статті ми зануримося в перебіг подій, познайомимося з головними претендентами на Святий Престол і простежимо, як світова преса реагує на цю історичну мить.
Конклав у розпалі: що відбувається у Ватикані
Учора, 7 травня, у Сикстинській капелі розпочався конклав — традиційні закриті збори кардиналів, що обирають нового Папу Римського. За правилами, встановленими ще у XIII столітті Папою Григорієм X, 133 кардинали-виборці, яким ще не виповнилося 80 років, ізольовані від зовнішнього світу, щоб уникнути будь-якого впливу. Процес голосування відбувається двічі на день: якщо кандидат набирає дві третини голосів (90 із 133), його обирають Папою, і над капелою здіймається білий дим. У іншому разі дим чорний, що означає продовження виборів.
Сьогодні зранку та вдень над Сикстинською капелою знову здійнявся чорний дим, як повідомило Vatican News. Це стало сигналом для тисяч вірян, що зібралися на площі Святого Петра, і для мільйонів глядачів по всьому світу, що кардинали ще не визначилися з наступником Франциска. Reuters зазначає, що подібна ситуація є типовою: за останні століття жоден Папа не був обраний у перший день конклаву, а вибори можуть тривати кілька днів.
Хто претендує на Святий Престол?
Серед головних кандидатів, яких називає світова преса, — кілька кардиналів із різними поглядами та досвідом, що відображають розмаїття Католицької Церкви. The New York Times і РБК-Україна виділяють сімох фаворитів, тоді як букмекерські контори, за даними UA.NEWS, роблять ставки на таких претендентів:
- П’єтро Паролін (Італія, 71 рік) — державний секретар Ватикану, якого вважають близьким до ідей Франциска. Паролін має значний дипломатичний досвід і відомий своєю підтримкою України. У 2022 році він заявив, що постачання зброї Україні для самозахисту є морально виправданим, а у квітні 2025 року наголосив на праві українців на самооборону, як пише Focus. Букмекери оцінюють його шанси у 35–40%.
- Луїс Антоніо Тагле (Філіппіни, 67 років) — прогресивний кардинал, що представляє Глобальний Південь. Його шанси, за оцінками букмекерів, становлять 28%. Тагле відомий своєю харизмою та активною роботою з бідними верствами населення, як зазначає 24 Канал.
- Петер Ерде (Угорщина, 72 роки) — консервативний кандидат, якого підтримують традиціоналісти. Ерде виступає проти одностатевих шлюбів і допуску розлучених до причастя, що робить його компромісною, але суперечливою фігурою, як пише BBC News Україна.
- Маттео Марія Дзуппі (Італія, 69 років) — очільник миротворчої місії Ватикану щодо війни в Україні. За даними постів на платформі X від @5channel, президент України Володимир Зеленський зустрічався з Дзуппі 26 квітня, а його шанси на обрання оцінюють у 12%. Дзуппі відомий своєю гуманітарною діяльністю та підтримкою діалогу.
- Фрідолін Безунгу (ДР Конго, 65 років) — молодий кардинал із Африки, що представляє зростаючий вплив Глобального Півдня. Проте, як зазначає Європейська правда, його вік і консервативні погляди (зокрема, опір благословенню одностатевих пар) можуть стати перешкодою.
Цікаво, що серед кардиналів-виборців є й представник України — єпископ Микола Бичок, наймолодший серед учасників конклаву (45 років). Проте, як зазначає римо-католицький священник Олексій Самсонов у коментарі ТСН, шанси Бичка на обрання мізерні через його молодий вік.
Міжнародна преса: війна в Україні як ключовий фактор
Вибори нового Папи Римського привернули увагу світових медіа, адже від позиції нового понтифіка залежатиме не лише внутрішня політика Церкви, а й її роль у глобальних конфліктах, зокрема війні в Україні. UA.NEWS цитує релігієзнавця, який стверджує, що війна Росії проти України стала одним із ключових факторів, що впливають на вибір кардиналів. Для України важливо, щоб новий Папа був союзником у боротьбі за справедливість і мир.
Британське видання The Guardian пише, що позиція Ватикану щодо України може змінитися залежно від нового Папи. Попередник, Франциск, хоч і закликав до миру, викликав неоднозначну реакцію через свою пропозицію “білої хустки” для України у 2023 році. Натомість кардинал Паролін чітко підтримує право України на самооборону, що робить його потенційним союзником для Києва.
Американське Axios звертає увагу на зустріч Зеленського з президентом США Дональдом Трампом під час похорону Франциска 26 квітня. За даними джерел видання, Зеленський наголосив на необхідності переконливих безпекових гарантій для України, а Трамп, схоже, погодився з цією думкою. Це свідчить про те, що геополітичні питання, зокрема війна в Україні, будуть у центрі уваги нового понтифіка.
Польське видання Rzeczpospolita підкреслює символічну єдність між Україною та Польщею у контексті виборів Папи. Обидві країни, які мають значну католицьку спільноту, сподіваються на Папу, що підтримуватиме їх у протистоянні російській агресії.
Що чекає на Католицьку Церкву?
Конклав 2025 року відбувається в часи великих викликів для Католицької Церкви: від внутрішніх розбіжностей між консерваторами та прогресистами до зовнішніх криз, таких як війни, міграція та екологічні проблеми. BBC News Україна зазначає, що новий Папа має стати “досвідом спілкування з Богом”, а не лише “моральним регулятором”, як висловлювався один із кандидатів, Маріо Грек.
Вибори Папи Римського — це не лише релігійна подія, а й момент, що визначає глобальні тенденції. Чи стане новий понтифік символом змін, як Франциск, чи повернеться до традиційних цінностей? Відповідь на це питання ми дізнаємося, коли над Сикстинською капелою здійметься білий дим, а на балконі базиліки Святого Петра пролунає традиційне “Habemus Papam” — “Маємо Папу”. Світ чекає.
Стежте за оновленнями разом із нами, адже історія твориться просто зараз.