Віршова ретроспектива до Дня Незалежності

22.08.2020 0 Редакция Steelgrey

Юрій ЧернецькийЮрій ЧЕРНЕЦЬКИЙ, науковець, викладач, краєзнавець, літератор, зокрема, автор продовжуваної поетичної збірки «Листування з Долею» (перше паперове видання — 2012) — спеціально для журналу NEWSSKY.COM.UA

 

Віршова ретроспектива до Дня Незалежності

 

Фото — Лада Введенська (2020)

Шановні ДРУЗІ, познайомтеся, будь ласка, з молодшими внуками автора добірки. Фото — Лада Введенська (2020).

 

ДІДУСЬ ЮРКО — ПРО ОСОБИСТУ УКРАЇНСЬКУ САМООБОРОНУ

 

Хто там як, я ж — за стіною кам’янóю…

ні, міцнішою (щó сам :) генпрокурор!):

хоч би дé були, і день і ніч зі мною

внучка Вестонька та внучок Ратибор!!!

 

ПОРІВНЯЛЬНИЙ ОПИС КЛЮЧОВИХ ПРОБЛЕМ БІЛОРУСІ ТА УКРАЇНИ

Сябрáм свого прогнати б «чорта»*,

щоб їх життя покинув страх!

Та й нам, ну, дуже… некомфортно

в олігархічних болотáх…

_______________

* (с) .

 

19.08.20

 

Із циклу «ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНІ РЕГІОНИ УКРАЇНИ: ВІНОК СОНЕТІВ»

 

3. СЛОБІДСЬКА УКРАЇНА

 

                    Світлій пам’яті Стефана Андрійовича Таранушенка

 

Стояла Слобожанщина на чатах:

спочатку сформувались гроном гордим

чотири з тих полків у п’ятдесятих,

а полк Ізюмський доєднався згодом.

З Богданова століття й далі з нами —

аби життя мінилась суть похмура —

Ізюма, Сум, Охтирки дивні храми

й ошатна Харкова архітектура.

Сторіч уже п’яти през плин безжальний

лиш крихтово народна сяє віра:

Сковороди музей Національний

та Святогірськ — немов надія щира…

Шкодá й фортець, які тут будували,

щоб ворог не бешкетував зухвалий.

 

05.08.20

 

2. ПЕРЕЯСЛАВЩИНА-ПОЛТАВЩИНА

 

Чернігів з Переяславом поклали

Лівобережжю Руси-України

початок, і початок вельми вдалий.

Та згодом — все Руїни та Руїни…

Коли ж Козацька виникла Держава,

сузір’я центрів полкових зоріло

тут: Переяслав, Миргород, Полтава,

Лубни, Прилуки, Гадяч — Неньки крила!

Хрестовоздвиженський, Густинський, Мгарський

монастирі в ті дні ставали в поміч

нам у споруд, натхненних Небом, шатах —

щоб зорі українських душ не згасли

в козацькій невгамовності. А поруч

стояла Слобожанщина на чатах.

 

04.08.20

 

1. ЧЕРНІГОВО-СІВЕРЩИНА

 

Лівобережжя величі початок

поклав Чернігів. На столицю другу

це місто в тих середині двадцятих

перетворив брат Ярослава Мудрого —

Мстислав Хоробрий. Згодом на державу

перетворив Чернігівське князівство

клан Óльговичів. А примножив славу

землі цієї Новгород наш Сіверський.

Тоді були Гетьмáнщини столицями

Батурин з Глуховом — міста величні.

Той закатований, цей занепалий…

Хай руський шлях журбою помережаний,

початок величі Лівобережжя —

Чернігів з Переяславом поклали!

 

02.08.20

 

15. МАГІСТРАЛ

 

Лівобережжя величі початок

Чернігів з Переяславом поклали.

Стояла Слобожанщина на чатах,

щоб ворог не бешкетував зухвалий.

Бо був південніше форпост ворожий

Османщини та Кримської держави,

віками захищало Запорожжя

і берег Лівий наш, і берег Правий.

Продовжували далі Україну

Поділля, Буковина, Закарпаття,

Галичина, Волинь. І без упину

давала Київщина їй завзяття.

Й увінчувала Києва корона

Русь-Україну — дивне диво-гроно.

 

01.08.20

 

ПРО ОДНОГО АНТИПОДА ГІДНОСТІ ТА ЙОГО АНТИПОДІВ

 

Була забути все спокуса,

та переглянули життя…

А цей і досі — вбивця Стуса,

бо уникає каяття.

Свої прогрíшення дрібненькі

багато хто з нас засудив…

А цей і досі — вбивця Неньки,

бо підголосок ворогів.

Часів радянських динозавра

в душі своїй взяли за карк…

А цей і досі — вбивця Завтра,

бо ненажера-олігарх.

Про інших — не про цю скотину —

слова злітатимуть у вись:

— Моліться, діти! За Вкраїну

ВОНИ боролися колись…

 

31.07.20

 

| Newssky.com.ua

Великий українець Василь Семенович СТУС (1938—1985). Пам’ятаймо! Про все…

 

ПРОГНОСТИЧНЕ ВЕЛИЧАННЯ УКРАЇНСЬКИХ ДОБРОВОЛЬЦІВ

 

Одні пішли в Добробати, а інші — у Збройні Сили,

хтось вмів уже воювати, а хтось по ходу навчавсь…

Та головне — герої запал орди пригасили,

Неньку вони захистили в найтяжчий для неї час.

Сьогодні при владі геть інші: для цих чужа Україна,

армія, мова, віра наші — для них чужі…

Та знаю: смітник чекає мерзенного арлекіна

невдовзі, а добровольці — знов захистять рубежі.

Так, мертвечуки болотні на них насилають прокльони,

але не мерцям майбутнє належить — тільки живим.

Так, є в нас олігархічно-рашистська «п’ята колона»,

та є ж і НАРОД; і вірю, що більшістю стане — він!

 

30.07.20

 

ВЕЛИЧАННЯ УКРАЇНСЬКИХ СОНЯШНИКІВ

 

На ґрунти суперечливий вплив —

ця обставина також важлива,

тільки сонця мільйонів голів

роблять Дивом природне це диво;

а зелені озера-моря

їх тримають — цей Всесвіт рослинний —

на поверхні, і сяє зоря

велетенська полів України!

Щоб довіку ТАК сяяти їй,

написав я цей вірш — чарівний.

 

29.07.20

| Newssky.com.ua

 

ПРО СЛАВНЕНЬКУ ПОДОРОЖ, НА ЯКУ НАДИХНУВ ДНІПРО-СЛАВУТА

 

                    Валерієві Миколайовичу Ніколаєвському

 

Я знову пропливу Дніпром —

від Лоєва аж до лиману, —

коли чи згадкою вже стану,

чи листям-піснею дібров.

Душі мій човен-корабель

побачить Любеч старовинний —

ворота Руси-України

до Півдня й Півночі земель.

Він подолає шість морів

та ввійде в наше Руське сьоме,

не знаючи нарешті втоми,

забувши, що колись старів.

І попливу на південь ним —

цим Українським морем сьомим…

А там — знайомцем незнайомим

зустріне УКРАЇНСЬКИЙ Крим!

 

28.07.20

 

ДОВІКУ СЛАВА УКРАЇНІ!

 

                    Олександрові Івановичу Кізілову

 

 «Добру магію» наче сприйняв якусь:

знов мої — кольорові мрії-сни;

Українська князівська держава — Русь

сяє з тисячолітньої глибини.

Знов великий Київ наш постає —

це є факт! — імперії на чолі;

він не «був колись» — зараз просто є

серед найзначніших столиць Землі!

Бо в сусідстві гомін, галас і ґвалт —

аргументи вагомі лише для тих,

є котрí рабами «газетних шпальт»;

наш суддя — Історія, книга з книг.

 

ПЕРЕСПІВ ІЗ РОСІЙСЬКОЇ ВІРША (1871) ОЛЕКСІЯ КОСТ. ТОЛСТОГО

 

Було це ранньої весни,

   Трава ледь піднімалась,

Струмки текли, спекотні дні

   Ще вдалині ховались;

Сурма дзвінка чередника

   Ще ранком не співала,

Між сосен папороть тонка

   Ще в зáвитках стояла.

Було це ранньої весни.

   Був свідком ліс тінистий,

Коли усмíшкою мені

   Осяяла той лíс ти.

Це від кохання відчуття

   Твої тремтіли вії —

О ліс! о сонце! о життя!

   О юність! о надії!

Ті наші спільні мрії-сни…

   Жадала їх колись ти, —

Було це ранньої весни,

   Був свідком ліс тінистий!

Було в ранкові це літá —

   О щастя дивовижа!

О ліс! о сонце! о життя!

   О дух берези свіжий!

 

14.07.20

 

ЗЕ (ЦЕ АРТИКЛЬ) ЕЛЕГІЯ, СПОВНЕНА РІЗНОНАГОЛОШЕНИХ РИМ

 

Рідну Неньку знову «розвели»

олігархи та підпáнки їхні.

Живемо в гіркім полоні мли

типу «блазень — цар гори». Приїхали…

Знов сусіда типу «братокат»

дивиться арійцем-унтерменшем.

Знову юдам-«слугам» лохторат

служить. Як обмежений обмеженим…

Тільки Україна вже не та:

сотні тисяч побули БІЙЦЯМИ.

Ще мільйони вабить висота

Незалежності. Готуйсь, прибацаний!!!

 

05.07.20

 

| Newssky.com.ua

Ніжин. Будинок Безбородьківського ліцею (1808—1818; архітектор проєкту Луїджі Руска, будівничий Джованні (Іван) Лукіні). Фото — Тетяна Чернецька (2009).

ДУМА ПРО НІЖИНСЬКЕ ПОВСТАННЯ ГІДНОСТІ 1767 РОКУ

 

Паненята не всі «зманіжені»,

безнадійні не всі пани…

Відбулося це в місті Ніжині

в рóзпал із гетьмáнством війни.

Царський уряд справами чорними

традиційно займавсь тоді,

називаючи їх реформами

і торуючи шлях біді.

Тут на владному носі вибори

депутатів в одну з «контор»,

а шляхетство ж — це вічні вибрики,

контингент, як кажуть, ще той…

Щоби мати підсумки «глянцеві»

по козацьких селах-містах,

Катерина ІІ Румянцева

проінструктувала десь так:

«Критикують хай що завгóдно, та —

крім війни з гетьмáнством засад,

щоб забули шляхтичі гóрді ті

про хохляцький свій гетьманат».

Їм прийняти б капітуляції

ті умови, що шле «братва»…

Та шляхетність, шляхетство, шляхта — це

спільнокореневі слова!

«Брат» гадав, що вони пригноблені, —

а «холопи» склали наказ,

щоб була хоча б автономія

поки «в хаті своїй» у нас!

П’ятдесят їх було, тих виборців,

і сказали ті п’ятдесят

не «хохлів» — батуринців, ніжинців —

гучно: «Хай живе гетьманат!»

І судили їх «по-дорослому».

Покарань вражає сувій:

тридцять шість (!) трибунал — до розстрілу*,

до заслання решту — суд «свій»…

Не здійснили «в повному обсязі»

тих репресій царські кати.

Та подробиці справи дóсі все

по підручниках не знайти…

Бо маєтки душ захаращені,

не складали про них пісні…

П’ятдесят героїв Гетьмáнщини

деспотизму сказали: «Ні!» —

і сьогодні… та ні: довíчно їм

ми співатимемо хвалу.

Славмо відсіч за нашим звичаєм

цю сусідському злу… «ох, орлу»!

_______________

* Слово «розстріл» у моїй думі вжито не помилково і не випадково. Адже вважаю, що сáме те наше Відродження, простягнувшись в історії більш ніж на три століття, у підсумку стало «розстріляним». Дуже хотілося б, аби Відродження теперішнє, яке через ганебну зраду євнушковичів і підлу російську агресію почалося так само, вже незабаром перетворилося на просто щасливе. Слава Україні!

 

12.06.20

 

ЗГАДУЮЧИ УКРАЇНСЬКЕ XVII СТОЛІТТЯ

 

Згадаймо час і світлий, і триклятий:

нас Польща не хотіла відпускати —

і кількома мільйонами життів

за той розрив народ наш заплатив…

Згадаймо час і злету, і падіння:

народ урвав у приймах животіння —

і наслідком Хмельниччина була,

її високі та смутні діла…

Згадаймо час і віри, і зневіри:

московський цар шлях визначив нам сірий —

і ми тим шляхом ТРИ СТОЛІТТЯ йшли

в полоні бездержавності та мли…

Омріймо час Відродження нового:

відкинемо старі перестороги —

і порадіє в цей (нарешті!) час

століття те сімнадцяте за нас.

 

04.06.20

 

…О КРАЮ ЧЕРНІГІВСЬКИЙ, ДЯКУЮ Я ТВОЇМ ДИВНИМ СЮРПРИЗАМ!!!

 

1

«Берéзна» —

і книга природи написана вже довжелезна.

2

«Берéзий» —

і в книзі історії міститься натяк на тези.

 

Прим. І (напівжарт.)

Берéзна —

столиця хромових чобіт лівобережна.

3

І Мéна —

надія на краще життя, знаю це достеменно.

4

І Убідь —

це мрія для тих, хто життя несподіванки любить.

 

Прим. ІІ (напівжарт.)

А Сóсниця —

вона в столиці Кіносвіту проситься.

 

5

Довженко —

і йде Рідна Ненька в довічний похід «хорошенько»!

 

6

А Мéзин —

він книги природи додасть грандіозності тезам.

 

7

А Мíзин —

в історії небо здіймається орликом сизим…

 

23.08.19

| Newssky.com.ua

 

СВЯТКОВИЙ СОНЕТ-АКРОВІРШ

 

Цінуймо Дар і Долі, і Небес,

Ефект чий, попри все, і досі діє,

Єднає нас, на розвиток-прогрес

Нам забезпечує надії-мрії;

Ефект, що йде ще з глибини віків,

Запалений Козацтвом (всохни, Лето!),

А згодом прийнятий від козаків

Літературою як естафета;

Ефект, що й за новітньої доби, —

Жертовності Героїв шлях кривавий, —

Нам сили надавав для боротьби

І врятував Громаду для Держави.

Сьогодні Дар цей сяє владно й не

ТЬмяніє; а ефект — він не мине!!!

 

До 24 Серпня 2017 — та будь-якого майбутнього! — року

 

| Newssky.com.ua

Чернігів. Спасо-Преображенський собор (близько 1033—1041). Фото — Тетяна Чернецька (2009).