Війна в Україні: хроніка боротьби, удари по Москві та глобальний резонанс

Київ, Україна, 6 травня 2025 року, 09:43 за київським часом — Війна, розв’язана росією проти України, не втрачає своєї жорстокості: щоденні бойові зіткнення, удари по цивільній інфраструктурі та нові виклики на дипломатичному фронті. За останні 24 години українські сили завдали ударів по російських об’єктах у Курській області та, за повідомленнями, атакували Москву дронами, тоді як росія посилила обстріли прикордонних регіонів України. На основі даних від Укрінформу, ТСН, РБК-Україна, а також англомовних джерел, зокрема Al Jazeera, Reuters, The Guardian, Radio Free Europe/Radio Liberty (RFERL) і Kyiv Independent, ми відтворюємо детальну картину подій, що визначають 1168-й день війни.

Фронт і бойові дії: напруга на всіх напрямках

За даними Генерального штабу Збройних сил України, протягом 5 травня на фронті зафіксовано 200 бойових зіткнень, що є одним із найвищих показників за останні тижні. Найінтенсивніші бої тривають на Покровському напрямку, де російські війська здійснили 68 атак, намагаючись прорвати українську оборону. Сили оборони відбили більшість наступів, знищивши 43 артилерійські системи, три танки та реактивну систему залпового вогню, як повідомило РБК-Україна. Загальні втрати російської армії, за оцінками Генштабу, станом на 5 травня сягнули 956 360 осіб, із них 1340 — за останню добу.

На Харківщині прикордонники підрозділу «Фенікс» бригади «Помста» за допомогою дронів знищили три гармати та склад боєприпасів ворога, про що повідомило Укрінформ. У Сумській області російські війська посилили артилерійські обстріли прикордонних громад: у Білопіллі та Ворожбі місцева влада закликала жителів евакуюватися через загрозу життю, як зазначив RFERL. За даними Офісу Генерального прокурора України, внаслідок російських обстрілів у Сумському регіоні 5 травня загинули троє цивільних, ще четверо отримали поранення.

У ніч на 6 травня росія атакувала Одещину ударними безпілотниками, пошкодивши цивільну інфраструктуру та спричинивши пожежі. За інформацією Укрінформу, одна людина загинула, а рятувальні служби продовжують працювати на місцях ураження. У Конотопі Сумської області комбінований удар балістичними ракетами та дронами знищив інфраструктурний об’єкт, повідомило УНН. Українська протиповітряна оборона збила 42 із 165 російських дронів, ще 80 було втрачено через радіоелектронну боротьбу, що підтверджує ефективність українських систем ППО, попри обмежені ресурси.

Українські удари по росії: дрони над Москвою та Курськ

Однією з ключових подій доби стала атака українських дронів на Москву, що, за даними Reuters і The Guardian, стала другою поспіль за дві ночі. Мер Москви Сергій Собянін заявив, що російські сили ППО збили чотири безпілотники поблизу міста Подольськ на південь від столиці, а уламки одного дрона впали на Каширське шосе, не спричинивши значних руйнувань. Атака змусила закрити три головні аеропорти Москви — Домодєдово, Шереметьєво та Внуково, що, за даними RFERL, стало серйозним ударом напередодні святкування Дня Перемоги 9 травня. Українські офіційні особи не коментували атаку, але, як зазначає Kyiv Independent, подібні удари спрямовані на військові об’єкти та інфраструктуру, що підтримує російську агресію.

Ще однією значущою подією став удар українських сил по пункту управління безпілотниками в районі Тьоткіно Курської області 4 травня. За даними Генштабу ЗСУ, оприлюдненими через Kyiv Independent, унаслідок атаки ліквідовано до 20 російських військових і знищено їхню техніку, включно з обладнанням для управління дронами. Цей удар став частиною ширшої стратегії України, спрямованої на послаблення російських логістичних і командних центрів. Al Jazeera також повідомила, що українські сили атакували електропідстанцію в західній частині Курської області, що підтвердив губернатор регіону.

Варто зазначити, що Курська область залишається стратегічно важливою після української операції в серпні 2024 року, коли ЗСУ створили буферну зону на території росії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив 5 травня у Facebook, що операція в Курську «досягла більшості поставлених цілей», а буферна зона залишається актуальною для захисту України від прикордонних атак.

Англомовна преса: війна в центрі світової уваги

Англомовні видання активно висвітлюють війну, акцентуючи на її військових, гуманітарних і дипломатичних аспектах. Al Jazeera у статті від 6 травня підкреслює, що атака дронів на Москву стала символічним ударом напередодні візиту до росії лідерів Китаю та Бразилії, які прибудуть на святкування 80-річчя перемоги над нацизмом. Видання також згадує пропозицію Володимира Путіна про 72-годинне перемир’я з 8 по 10 травня, яку президент України Володимир Зеленський відкинув як «несерйозну», наполягаючи на 30-денному припиненні вогню для підготовки до постійного миру.

Reuters акцентує на дипломатичних зусиллях США. У матеріалі від 5 травня видання повідомляє про телефонну розмову Дональда Трампа з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом, під час якої американський лідер наголосив на необхідності співпраці для припинення війни. Reuters також зазначає, що ЄС розробляє альтернативний план санкцій проти росії на випадок послаблення позиції США щодо Москви, що відображає європейське занепокоєння.

The Guardian у статті від 6 травня описує атаку на Москву як «зухвалий рейд» українських дронів, що підкреслює технологічні можливості України в умовах війни. Видання цитує російських офіційних осіб, які стверджують, що атака не завдала значної шкоди, але зазначає, що вона посилила напругу напередодні святкувань у росії.

RFERL звертає увагу на гуманітарні наслідки війни, зокрема на заклик до евакуації жителів Білопілля та Ворожби в Сумській області через постійні обстріли. Видання також згадує успіхи української операції в Курську, яка, за словами Сирського, змінила динаміку війни на прикордонні.

Kyiv Independent, англомовне українське видання, детально описує атаку на Тьоткіно, підкреслюючи її значення для послаблення російських безпілотних операцій. Видання також наголошує на символізмі ударів по Москві, які відбулися за кілька днів до путінського Дня Перемоги, що має для росії особливе ідеологічне значення.

Дипломатія та міжнародна підтримка

На дипломатичному фронті Україна продовжує зміцнювати позиції. Президент Зеленський, перебуваючи в Празі, зустрівся зі студентами Карлового університету, де наголосив, що мир можливий лише без поступок агресору, як повідомило Укрінформ. Перша леді Олена Зеленська відкрила українську книжкову полицю в Національній бібліотеці Чехії, зміцнюючи культурні зв’язки. Зеленський також заявив, що іноземні війська в Україні можливі лише після завершення війни, відкидаючи ідею короткострокового перемир’я, яке, на його думку, потрібне Путіну для перегрупування.

Al Jazeera зазначає, що Трамп, який раніше обіцяв «зупинити війну за добу», визнав, що росія прагне не лише окремих територій, а й повного контролю над Україною. Це стало відходом від його попередньої риторики, що, за оцінкою видання, може вплинути на переговори. Водночас пропозиції США, які включають визнання анексії Криму та виключення України з НАТО, викликали спротив у Києві та Європі, як повідомило Reuters.

Гуманітарна ситуація та стійкість українців

Гуманітарна ситуація залишається критичною. Унаслідок російської атаки на Київ 24 квітня, коли балістичні ракети вбили 9 людей і поранили 63, включно з шістьма дітьми, рятувальні роботи тривають, як повідомило CNN. У Сумській області 13 квітня балістичний удар забрав життя 35 осіб, а в Кривому Розі на початку квітня загинули 19 людей. Ці трагедії підкреслюють необхідність посилення міжнародної допомоги для захисту цивільних.

Незважаючи на це, українці демонструють вражаючу стійкість. Унікальна операція, коли український безпілотний катер збив російський винищувач, стала першим подібним випадком в історії, як зазначив CNN. Успішний удар по пункту управління в Тьоткіно, про який повідомили на X-акаунтах @InvestigatorUa та @KyivIndependent, підтверджує технологічну перевагу України. Волонтерські ініціативи, як-от передача дронів для фронту, та історії ветеранів, які підкорюють Еверест, стають символами незламності.

Погляд у майбутнє: боротьба триває

Війна в Україні залишається не лише локальним конфліктом, а й випробуванням для світового порядку. Удари по Москві та Курську демонструють, що Україна здатна відповідати на агресію, але брак ресурсів для ППО та артилерії залишається критичним. Міжнародна підтримка, зокрема чеська ініціатива з постачання 1,8 мільйона снарядів у 2025 році, як зазначив Зеленський, є життєво важливою.

Англомовна преса, зокрема RFERL, підкреслює, що 2024 рік став найсмертоноснішим для російської армії, із втратами 27 солдатів на кожен кілометр фронту. Це свідчить про ціну, яку платить агресор, і силу українського опору. Проте, як зазначає Al Jazeera, без чіткої стратегії Заходу війна може затягнутися, поглиблюючи гуманітарну кризу.

На момент написання статті нові повідомлення про масштабні атаки не надходили, але загроза зберігається. Українці закликають світ не відводити погляд від їхньої боротьби, адже кожен день війни — це боротьба за свободу, гідність і майбутнє.

Джерела: Укрінформ, ТСН, РБК-Україна, УНІАН, УНН, Al Jazeera, Reuters, The Guardian, Radio Free Europe/Radio Liberty, Kyiv Independent, повідомлення на X.