Відставка прем’єра Латвії: дрони з України та урядова криза

У Ризі розгортається нова політична драма, де безпека кордонів і коаліційні суперечки перетворилися на каталізатор несподіваних змін у владі.

П’ятнадцятого травня 2026 року Латвія опинилася в центрі уваги європейських ЗМІ. Прем’єр-міністр Евіка Сіліна оголосила про свою відставку після того, як коаліція втратила більшість у парламенті. Приводом стали інциденти зі безпілотниками, які залетіли з території України через російський кордон. Ці події не лише поставили під сумнів оборонну готовність країни, а й прискорили початок передвиборчої кампанії, запланованої на жовтень.

Як усе почалося: дрони над Балтією

У перші тижні травня кілька безпілотників, запущених під час бойових дій в Україні, відхилилися від маршруту і перетнули східний кордон Латвії. Один із них спричинив пожежу на занедбаному нафтосховищі неподалік Даугавпілса. Інші апарати були помічені поблизу двох великих російських нафтопереробних підприємств, розташованих неподалік кордонів з Естонією та Латвією. Латвійські системи протиповітряної оборони не змогли оперативно перехопити ціль, що викликало хвилю критики на адресу міністра оборони Андріса Шпрудса.

Сіліна, яка на той момент уже виконувала обов’язки глави Міноборони, наполягала на негайній відставці Шпрудса. Вона запропонувала на цю посаду досвідченого військового офіцера, однак партія «Прогресивні» відхилила кандидатуру. У відповідь лівоцентристська сила заявила про вихід із коаліції, позбавивши уряд більшості в Сеймі.

Заяви Сіліни: відповідальність і розчарування

У телевізійному зверненні Евіка Сіліна підкреслила, що її пріоритетом завжди залишалася безпека громадян. «Партії та коаліції змінюються, але Латвія залишається», — написала вона в соцмережах. Прем’єр-міністр звинуватила опонентів у політичній заздрості та вузькопартійних інтересах, які взяли гору над державною відповідальністю. Вона нагадала, що особисто тримала коаліцію з різних політичних сил, щоб країна продовжувала рух уперед.

Шпрудс, за словами Сіліни, став «цапом-відбувайлом» для системних недоліків у протидроновій обороні. Прогресивні ж наполягали, що рішення про відставку міністра було поспішним і невиправданим.

Що відбувається далі: президент і нові переговори

Президент Едгарс Рінкевичс уже 16 травня проведе консультації з усіма парламентськими фракціями. Нинішня трипартійна коаліція — «Нове Єднання» (25 мандатів), Союз зелених і селян (16) та «Прогресивні» (9) — і без того тріщала по швах через розбіжності в соціальній та енергетичній політиці. Тепер для формування більшості потрібні додаткові голоси поза коаліцією.

Аналітики прогнозують, що дострокові вибори можуть відбутися вже влітку, хоча офіційно вони заплановані на жовтень 2026 року. Партія «Нове Єднання» Сіліни залишається найбільшою силою, однак без підтримки лівих центристів її позиції значно послабшали.

Оборонний контекст: Балтія готується до можливих загроз

Інциденти з дронами підкреслили вразливість східного флангу НАТО. Латвія, Естонія та Литва активно розвивають системи радіоелектронної боротьби та мобільні групи перехоплення. Волонтерські підрозділи в усіх трьох країнах проводять регулярні тренування з протидії безпілотникам і диверсійним групам. За даними місцевих ЗМІ, у 2025 році Латвія збільшила бюджет на оборону до 3,2 % ВВП, а в 2026-му планує довести цей показник до 3,5 %.

Експерти наголошують: польоти дронів уздовж латвійсько-російського кордону стали регулярними ще з 2024 року. Проте саме травневі інциденти 2026-го стали першим випадком, коли безпілотник завдав матеріальних збитків на латвійській території.

Міжнародна реакція та підтримка України

У Брюсселі та Вашингтоні події в Ризі сприйняли з розумінням. Представник НАТО заявив, що Альянс готовий надати додаткову технічну допомогу для посилення протиповітряної оборони Балтії. Водночас європейські дипломати підкреслили, що відставка Сіліни не вплине на загальну підтримку України з боку Латвії.

У Києві також висловили співчуття та готовність до спільного розслідування інцидентів. Українські військові наголосили, що польоти дронів над територією Росії та сусідніх держав є вимушеним заходом через активність російської ППО.