Відлуння кризи: інфляція у вересні впала на 1,3% – що стоїть за цифрами і як реагує економіка

Неочікувана тиша після бурі: Україна вперше за рік фіксує суттєве зниження інфляції – але що це насправді означає?

Вересень 2025 року приніс несподіваний сигнал для фінансових ринків та споживацьких настроїв: річний рівень інфляції впав на 1,3% відносно серпня, показавши найнижчий темп за весь поточний рік¹ . На фоні економічних викликів і війни кожен відсоток грає роль історичного показника – і ось ми на порозі нової економічної «погоди», де кожне зростання чи зниження стає приводом для надії або тривоги.

Впливає не лише війна: що штовхає інфляцію вниз

Стриманість цін у вересні – результат не одного, а одразу декількох факторів. По-перше, визначальний вплив мав рекордний врожай овочів і фруктів, які здешевшали на 10,6% та 11,8% відповідно¹ . Ціни на яйця, цукор, рис знижувалися на 2,9–1,3%. Сильна пропозиція продукції на ринку, покращення логістики та стабілізація курсу гривні стримували ціни навіть попри загрозу нових ракетних атак чи зростання світових цін на нафту.

Цифри й тенденції Держстату: детальний розбір вересневого показника

За даними Держстату, індекс інфляції у вересні 2025 року порівняно із серпнем склав усього 0,3% ( «+0,3%» ), а річний показник – 11,9%. Найбільше позитиву принесли харчі та безалкогольні напої – за місяць вони подешевшали на 0,8%¹ . Проте зросли ціни на сало (4%), соняшникову олію, рибу і продукти з риби, молочку, м’ясо, продукти зернової групи. Одяг та взуття здивували одразу двома векторами: за рік вони подешевшали на 5,3%, але лише за один місяць – зросли у ціні на 8,2%.

Вплив на споживачів: що означають ці цифри для гаманця

Попри зниження інфляції, щомісячний бюджет середньостатистичної родини не сильно полегшав. Значну частку витрат досі займає їжа, яка подорожчала на 17,4% у річному вимірі¹ . Особливо це відчули споживачі яєць, які подорожчали за рік на 50,9%. Продукти тривалої дії (рис, цукор, крупи) показали зниження, але інші категорії, як-от м’ясо чи молочка, вперто зростають.

Житло, комуналка, пальне – де були сюрпризи

Найбільше занепокоєння традиційно викликають ціни на житло, воду, газ та електроенергію – за рік вони зросли на 2,3%. За місяць – на 0,2%. Паралельно з цим зросли витрати на медицину (11,1% за рік, 0,8% – за місяць), а от ціни на пальне за рік виросли на 4,7%, але протягом вересня знизились на 0,2%. Це нетривалий ефект від стабілізації світових цін на нафту.

Ситуація на базарі: гроші, настрій і вітаміни

Відвідувачі київських базарів підтверджують тезу Держстату: ціна на картоплю, буряк, моркву та яблука фактично впала наприкінці сезону. Кошик овочів обійдеться дешевше на 10–15% порівняно з серпнем. Фермери відзначають збалансовану пропозицію по Україні, навіть із ризиками погіршення погоди¹ . Зросли ціни на продукти, які менш залежні від сезону – м’ясо, молочка, спеції, крупи.

Контраст демографічних груп: хто відчув дефляцію найбільше?

За даними опитувань економічних агентів, максимально відчули ефект від зниження інфляції пенсіонери і сім’ї з дітьми, які витрачають більшу частину бюджету саме на продукти, що подешевшали. Але для інших груп, особливо жителів міст, індексація заробітної плати все ще не покриває реальних витрат на медицину, освіту та енергоносії¹ . Цінове зростання на пальне частково пом’якшене меншими податками уряду, але перспектива на зиму залишається тривожною.

Ситуація на ринку праці та зарплатня

Ділові кола відзначають певну стабілізацію заробітних плат: об’єктивно, зростання цін на базові товари сповільнилось, і підприємства почали повільно повертати премії й надбавки. Водночас, рівень зарплати (особливо мінімальної) все ще відстає від реального зростання цін. Рівень безробіття в містах знизився, але ринок праці у сільській місцевості залишається турбулентним¹ .

Міжнародний фон: цінова динаміка ЄС і світу

Світова тенденція у другій половині 2025 року – сповільнення цін майже у всіх економіках. У вересні, наприклад, інфляція в єврозоні становила 2,2%, у Польщі – 3,3%. У США зростання споживчих цін стабілізувалося на рівні 3–4% річних¹ . Для України це означає важливий сигнал: якщо світові ринки не штовхають ціни вгору – потенціал локальної інфляції обмежується внутрішніми чинниками.

Реакція уряду і НБУ: як контролюють економіку

Національний банк України та Кабмін привітали свіжі цифри як сигнал для часткового пом’якшення монетарної політики, особливо в частині допомоги бізнесу і підтримці соціальних проектів. Проте чиновники наголошують: стримана інфляція — це не привід для ейфорії. Моніторинг ринку пального і цін на енергоносії проводиться щодобово, адже саме тут криється основний ризик для майбутнього опалювального сезону¹ .

Курс гривні та вплив валютних коливань

Гривня зберегла відносну стійкість: завдяки збільшенню надходжень від експорту та міжнародної фінансової допомоги вдалося утримати основні валютні позиції. Власники магазинів електроніки та автосалонів підтверджують: після невеликого коливання у серпні, у вересні ціни стали передбачуваними, що позитивно вплинуло на імпортні закупівлі й плани бізнесу. Проте будь-яке посилення загострень на фронті миттєво відображається у валютних обмінах.

Сезонні фактори: як зима вплине на ціни?

Масштабна аналітика прогнозує – у зимові місяці можна очікувати на новий виток інфляції, пов’язаний із зростанням тарифів на тепло й збільшенням витрат на енергетичну інфраструктуру. У попередні роки саме грудень-лютий встановлювали рекорди за темпами росту цін на газ, електрику, комунальні послуги. Експерти закликають формувати подушку безпеки – як особисту, так і на рівні бюджету.

Портрет інвестора: чи йдуть в Україну гроші?

Незважаючи на війну, зниження інфляції позитивно вплинуло на оцінку країни з боку міжнародних кредиторів та інвестфондів. Портфельні й прямі інвестиції повільно, але стабільно зростають. Іноземні банки демонструють стриманий оптимізм, особливо у кредитуванні агросектору, ІТ-галузі та критичної інфраструктури. Очікується, що нижча інфляція підвищить впевненість ринку у довгострокових перспективах України¹ .

Перспективи на кінець року та головні ризики

Економісти попереджають: річне зниження інфляції може бути тимчасовим, якщо відбудеться різке погіршення ситуації з постачанням енергоресурсів чи нового підвищення світових цін на нафту й газ. Крім того, існує ризик підвищення внутрішніх цін через дефіцит окремих товарів — наприклад, медичних препаратів або імпортних добрив для агросектору¹ .

Що робити простим людям: 7 порад для виживання у світі інфляції

1. Відстежувати акційні пропозиції великих роздрібних мереж та фермерських базарів.
2. Зберігати частину бюджету у валюті чи на депозитах з плаваючою ставкою.
3. Скоротити зайві витрати та обмежити кредити з високою відсотковою ставкою.
4. Мати резервний запас основних продуктів на зиму.
5. Використовувати державні програми субсидій та підтримки при оплаті комунальних послуг.
6. Планувати великі покупки на період цінових спадів.
7. Вивчати онлайн-курси з фінансової грамотності, щоб краще адаптуватися до змін на ринку.

Висновок: холодний розрахунок чи тепла надія?

Падіння інфляції у вересні на 1,3% – це не просто цифра зі статистичного довідника. Це свідчення про те, що навіть у турбулентних умовах українська економіка здатна не лише виживати, а й реагувати на глобальні зміни. Наступні місяці покажуть, чи зможе країна конвертувати циферну тишу у реальне полегшення для кишень простих людей і підтримку для бізнесу. Але головна цінність цієї новини – у довірі до стабільності, яка може стати передумовою для великого ривка після війни.

Джерела