Відчуваєш нутром: вчені довели існування «шостого чуття», яке поєднує кишечник та мозок у реальному часі — і це змінює уявлення про твій організм

Людина, яка слухає не лише розум, а й живіт: як нове відкриття науковців переписує наші знання про чуття

Не всі прориви науки відбуваються у лабораторіях з білими халатами — іноді вони починаються зі звичайного запитання: чому ми іноді приймаємо рішення, покладаючись «на нутро»? Останні дні світове наукове співтовариство обговорює відкриття, яке може дати просту відповідь: наші мізки і кишечник буквально спілкуються у реальному часі, а в організмі діє новий, «шостий» канал сприйняття світу. Здається, вже зовсім скоро традиційні п’ять відчуттів доповнить ще одне — завдяки якому ми розуміємо власний настрій, апетит і навіть психологічний стан.

Як працює «шосте чуття»: що довели експерименти 2025 року

У липні 2025-го дослідники з Duke University School of Medicine, очолювані Дієго Бохоркесом і Мая Келберер, надрукували в Nature знакову роботу: виявлено особливий механізм миттєвої комунікації між мікробами кишечника і мозком. Щойно певні бактерії у травному тракті активуються, спеціальні рецептори виявляють їхній сигнал і вже за секунди передають його через блукаючий нерв безпосередньо до нервової системи. Ця система одержала робочу назву «нейробіотичне чуття» (“neurobiotic sense”)[2][4][8][12][14].

В її основі — нервоподи (neuropods), клітини-датчики, що знаходяться в стінці товстої кишки. Саме вони реагують на флагелін — древню білкову деталь в «хвостах» бактерій — і миттєво видають сигнал про необхідність припинити їсти. Справжній мозковий меседж: «Досить!»

Ключові механізми: флагелін, нервоподи і блукаючий нерв

Як це виглядає у деталях:

• Бактерії в кишечнику виділяють флагелін, коли ми вживаємо їжу.
• Клітини-нервоподи мають специфічний рецептор TLR5, який зчитує цей білок. Тільки у товстій кишці експресія TLR5 зростає до 57% клітин — унікальна «концентрація відчуття».
• Після активації TLR5 нервоподи синтезують гормон PYY, який миттєво активує найближчі гілки блукаючого нерва.
• Сигнал проходить до стовбура мозку — і як результат ми відчуваємо ситість/голод, змінюємо настрій або навіть приймаємо певне рішення[9][12][14].

Дослідження на тваринах і людях: як довели існування «шостого чуття»

У ході експериментів ученим вдалося заблокувати TLR5 лише у PYY⁺-клітинах товстого кишечника мишей. Такі піддослідні починали споживати на 28% більше їжі, швидко набирали вагу, але… мали цілком здорову імунну систему. Це доводить: механізм впливає саме на апетит і поведінку, а не на захист від інфекцій і запалень[9][12].

У паралельних дослідженнях людям із дефіцитом рецептора TLR5 важко зупинити голод. Порушення роботи нервоподів спостерігається при ожирінні, ряді метаболічних порушень, психічних розладах, поганій регуляції апетиту.

Чому це революція: зв’язок кишечника і мозку — це більше, ніж “вісь кишка-мозок”

До відкриття «нейробіотичного чуття» gut-brain axis (вісь кишка-мозок) вважалася складною хіміко-гормональною системою, де інформація передається повільно, здебільшого через гормони чи імунну відповідь. Нове відкриття доводить: комунікація кишки і мозку блискавично швидка — нейронна відповідь доступна вже за кілька секунд після отримання повідомлення від бактерій[2][5][7][10].

Такий рівень контролю дозволяє нашому організму не лише регулювати апетит — а й впливати на настрій, пам’ять, навіть прийняття ризикових рішень. Вперше у науці показано, як банальна їжа перетворюється на інформаційний імпульс для нашого розуму.

Чому нервоподи — це “сенсори майбутнього” у травленні й психіці

Нервоподи, відкриті лише у 2018 році, вже посіли центральне місце у світі психогастроентерології. Відомо, що вони реагують не лише на флагелін, а й на інші бактеріальні та харчові маркери, впливаючи на:

• стримування/прискорення апетиту;
• настрій — знижують прояви депресії після отримання «правильного» сигналу;
• стани тривожності й навіть агресії (через вплив PYY і пов’язаних гормонів);
• деякі види залежностей (спостерігається у тестах на переїдання, тягу до солодкого й алкоголю)[2][7][12].

Вплив на мозок: як швидко кишка перепрограмовує наш настрій і вибір

Нове дослідження Університету Каліфорнії показало ще одну сенсаційну річ: мозок, активуючи певні структури у гіпоталамусі, за кілька годин здатен кардинально змінити склад мікробіоти у тонкому й товстому кишечнику, незалежно від харчування. Маніпуляції із нейронами насичення й голоду одразу зміщували баланс бактерій і навіть вироблення бактеріальних метаболітів[7][19].

Це доводить, що контакт між мозком і кишкою — двосторонній, і стан вашого настрою чи стресу реально змінює мікробний «портрет» організму.

Які хвороби ідеально підпадають під вплив «шостого чуття»?

Згідно із сучасними спостереженнями, механізми нейробіотичного чуття пов’язані з будь-якими захворюваннями, де ключову роль грають порушення мікробіоти:

• ожиріння і цукровий діабет 2 типу;
• депресія та розлади настрою;
• хвороба Паркінсона й ранній початок деменції;
• синдром подразненого кишечника, інші функціональні розлади ШКТ;
• ПТСР, тривожні розлади, порушення сну[10][13][16][20].

Порушення роботи нервоподів, мутації TLR5, зниження різноманіття мікробіоти — усе це вже зараз вважається потенційною мішенню для терапії не лише травних, а й психічних хвороб.

Апетит — це не просто бажання їсти: як мікроби перехоплюють контроль

Події у кишечнику на рівні мікробіоти здатні миттєво вплинути на:

• самоконтроль під час їжі — сигнал «ситості» або «ще хочу» надходить у реальному часі;
• фрустрацію чи задоволення від прийому їжі (дослідження на мишах і людях показали: запах і смак їжі по-іншому «читаються» мозком в залежності від рівня бактеріальних сигналів);
• мотивацію займатися спортом або відпочивати (нейробіотичне чуття активніше після фізичного навантаження)[5][8][11][12].

Чи можна натренувати власне «шосте чуття»?

Дослідники пропонують стратегії формування здорового нейробіотичного каналу:

• Раціон з високим вмістом клітковини — забезпечує оптимальні сигнали між мікробіомом і мозком.
• Регулярна рухова активність та уникнення хронічного стресу.
• Використання пробіотичних і пребіотичних продуктів, підтримка різноманіття кишкової флори.
• Майндфулнес, дихальні і когнітивні практики — допомагають знизити рівень стресу, а отже впливають на тонус блукаючого нерва і якість передачі сигналу[14][15][16][18].

Нові горизонти: які терапії стане реальністю завдяки відкриттю?

Дослідники припускають, що:

• Можна буде створити “мікробіотичні сенсори” для оцінки роботи нейробіотичного каналу в режимі реального часу — це дасть змогу контролювати хід лікування й відновлення.
• З’являться персоналізовані дієти для профілактики ожиріння, депресії, навіть ранньої корекції нейродегенеративних захворювань.
• Можуть розробити фармпрепарати, які стимулюють або блокують передачу сигналів між нервоподами та мозком для контролю апетиту й настрою без шкідливих побічних ефектів[5][9][15].

Глобальна хвиля досліджень: як розкривають коло впливу gut-brain axis

Вибух інтересу до теми притягує фахівців із США, Європи, Японії, Китаю. Уже у 2025 році створено понад десять міжнародних консорціумів, які досліджують вплив стресу, їжі, сну та навіть емоцій на передачу сигналу між кишечником і мозком[10][13][20].

Це відчиняє шлях не лише новим лікам, а й еталонам профілактики психічних розладів, практикам свідомого харчування і навіть прогресивним технологіям “розумного” моніторингу поведінки людини.

Критика і дискусії: що ще невідомо про «шосте чуття»?

Далеко не всі питання розв’язані:

• Як швидко і на які саме типи стимулів реагують нервоподи у різних людей?
• Чи можуть різні мікроби “відключати” чи “підсилювати” роботу цієї системи?
• Чи функціонує нейробіотичне чуття незалежно від гормонального чи імунного фону?
• Яка роль генетики, способу життя, віку, супутніх захворювань?

Та головне: чи піддається цілеспрямованому тренуванню та корекції така система у дорослих?

Висновок: нутро не підводить — бо воно має власний голос!

Вперше у людській еволюції вдається науково підтвердити: «чути себе» — це не просто метафора. Останнє десятиліття довело: кишка і мозок не просто друзі, а найінтенсивніші співрозмовники, здатні разом створювати настрій, апетит, рішення і навіть формувати довготривалу пам’ять, психіку та тип особистості. «Шосте чуття» не обмежується інстинктом — це справжній внутрішній інтернет організму, що транслює сигнали з клітин мікробіому у найглибші закутки мозку. Тепер залишається навчитися його чути — й бути здоровим не лише тілом, а й мозком.

Джерела

1. https://scitechdaily.com/?p=488569
2. https://medschool.duke.edu/stories/newly-discovered-sixth-sense-links-gut-microbes-brain-real-time
3. https://www.popularmechanics.com/science/health/a65503221/neurobiotic-sense/
4. https://www.eurekalert.org/news-releases/1091941
5. https://www.discovermagazine.com/health/how-a-chatty-ancient-protein-in-our-gut-could-be-giving-us-a-sixth-sense
6. https://www.nutritioninsight.com/news/gut-brain-axis-microbes-appetite.html
7. https://www.emjreviews.com/microbiology-infectious-diseases/news/mind-over-microbiota-brain-rapidly-rewrites-gut-bacteria/
8. https://newatlas.com/medical/sixth-sense-gut-microbes/
9. https://www.antibodysystem.com/archive/410.html
10. https://www.nature.com/articles/s41598-025-86858-3
11. https://timesofindia.indiatimes.com/life-style/health-fitness/health-news/guts-sixth-sense-researchers-say-it-may-help-you-lose-weight-and-boost-brain-power/articleshow/122886891.cms
12. https://studyfinds.org/scientists-discover-sixth-sense-gut/
13. https://med.stanford.edu/news/insights/2025/03/gut-brain-connection-long-covid-anxiety-parkinsons.html
14. https://indianexpress.com/article/technology/science/scientists-discover-sixth-sense-in-gut-may-control-appetite-10159194/
15. https://www.the-microbiologist.com/news/newly-discovered-sixth-sense-links-gut-microbes-to-the-brain-in-real-time/6370.article
16. http://ukrbiochemjournal.org/2025/05/major-depressive-disorder-and-the-microbiome-gut-brain-axis.html
17. https://www.yahoo.com/news/articles/scientists-may-found-humanity-sixth-120000161.html
18. https://www.technologynetworks.com/immunology/news/sixth-sense-links-gut-microbes-to-the-brain-402622
19. https://www.newscientist.com/article/2478853-brain-signals-can-change-the-gut-microbiome-in-as-little-as-2-hours/
20. https://www.sciencedaily.com/releases/2025/07/250730030346.htm