Від танків до мікросхем: як ЦРУ переосмислює шпигунство у новій війні з Китаєм

Світ, що стрімко змінюється, вимагає від розвідувальних служб адаптації. У той час як уявлення про шпигунство часто асоціюється з класичними операціями Холодної війни, спрямованими на військові та політичні таємниці, сучасна реальність диктує інші пріоритети. Сьогодні, на тлі загострення геополітичного суперництва, США відкрито заявляють про розширення своєї шпигунської діяльності, фокусуючись на економічних та технологічних аспектах, особливо щодо Китаю. Це не просто зміна тактики, а фундаментальне переосмислення поняття національної безпеки, де інновації та економічна перевага стають такими ж критичними, як і військові доктрини.

Нова парадигма розвідки: від військових загроз до економічної конкуренції

Заступник директора Центрального розвідувального управління (ЦРУ) Майкл Елліс під час свого публічного виступу на конференції з кібербезпеки у Вашингтоні 8 вересня 2026 року чітко окреслив нову стратегічну лінію. За його словами, Китай становить для Сполучених Штатів “принципово інший вид загрози” порівняно з попередніми геополітичними суперниками, такими як Радянський Союз. Ця відмінність полягає насамперед в економічному характері конкуренції. Якщо під час Холодної війни основний фокус був на танках, ракетах і підводних човнах, то тепер поле битви перемістилося до сфер штучного інтелекту, напівпровідників та біотехнологій.

Ця трансформація не є раптовою. Вже у січні 2025 року новий голова ЦРУ Реткліфф наголошував на необхідності кращого використання ШІ для протистояння Росії та Китаю, а також розширенні використання збору інформації про людину. Зміни в характері збору розвідданих відображають усвідомлення того, що цінна інформація про передові технології більше не зосереджена виключно в урядових або військових структурах. Вона перебуває “у приватному секторі або в структурах, які в Китаї можна схарактеризувати як щось на кшталт приватного сектора”. Це змушує ЦРУ розширювати свої повноваження у сфері шпигунства, оскільки традиційні методи вже не є достатньо ефективними для отримання критично важливих даних.

Китай як “законна ціль”: розмивання меж між державним та приватним

Ключовим аспектом нової американської стратегії є сприйняття китайських компаній як “законної цілі” для шпигунства. Західні чиновники стверджують, що за правління Комуністичної партії в Китаї відсутнє незалежне бізнес-середовище, подібне до того, що існує в США або більшості країн Європи. Це означає, що, на думку Вашингтона, будь-яка китайська компанія, що працює в стратегічно важливих галузях, може бути інструментом держави, а отже, її діяльність підпадає під сферу національної безпеки США.

Цей підхід суттєво відхиляється від прецедентів, встановлених попередніми адміністраціями США. Раніше Вашингтон намагався провести чітку межу між шпигунством, що має на меті національну оборону та зовнішню політику, і шпигунством з економічною мотивацією. Наприклад, адміністрація Барака Обами у 2015 році підписала угоду з Пекіном, де сторони домовилися не займатися економічним шпигунством, після регулярних викриттів китайських хакерських атак на інтелектуальну власність американських компаній. Однак США пізніше звинуватили Китай у порушенні цієї угоди.

Звинувачення у промисловому шпигунстві та крадіжці технологій щодо китайських компаній не є новими. Наприклад, 8 вересня 2026 року в Нью-Йорку розпочався суд над китайським технологічним гігантом Huawei за звинуваченнями у промисловому шпигунстві, зокрема в крадіжці роботизованої руки у американських розробників. Huawei, у свою чергу, відкидає ці звинувачення. У квітні 2026 року адміністрація Трампа опублікувала публічне попередження про те, що китайські компанії, які працюють у сфері штучного інтелекту, займаються крадіжкою комерційних таємниць у своїх американських колег у “промислових масштабах”. Зокрема, Google повідомляла про понад 100 тисяч запитів до свого асистента Gemini, які могли використовуватися для створення дешевших аналогів китайськими компаніями.

Перегони за штучний інтелект та технологічна війна

Штучний інтелект (ШІ) є епіцентром цієї нової технологічної війни. Майкл Елліс наголосив, що перемога Китаю у перегонах ШІ матиме глибокі наслідки, і “ніщо інше не матиме значення”. Справді, боротьба за технологічну перевагу між США та Китаєм досягла стратегічного поворотного моменту на початку 2026 року. Нові експортні обмеження Вашингтона та зусилля Пекіна щодо внутрішнього виробництва перетворили конкуренцію у сфері ШІ на боротьбу за владу, що формує світову економіку.

Дослідження Стенфордського університету AI Index 2026 року показало, що різниця в ШІ між найкращими нейромережами США та Китаю скоротилася до 2,7%, тоді як ще у 2023 році розрив перевищував 30%. Хоча американська модель Claude Opus 4.6 (згодом вийшла Opus 4.7) очолює рейтинг, китайська Dola-Seed-2.0 лише трохи відстає. Примітно, що Китай досягає таких результатів, витрачаючи значно менше коштів: у 2025 році приватні інвестиції США в ШІ склали 285,9 млрд доларів, а в Китаї — 12,4 млрд доларів. Пекін компенсує це системним підходом, реєструючи майже 70% світових патентів у сфері ШІ та встановлюючи промислових роботів у 9 разів швидше за США.

Напруженість зростає. У лютому 2026 року Міністерство торгівлі США працювало над новими механізмами контролю, які охоплюватимуть непрямий експорт до Китаю високопродуктивних графічних процесорів, що використовуються для навчання штучного інтелекту. Цей крок спрямований на обмеження можливостей китайських технологічних компаній розробляти великі мовні моделі та військові застосування. У відповідь Пекін розширює державні фонди напівпровідників, щоб зменшити залежність від іноземних постачальників, надаючи мільярди доларів стимулів вітчизняним виробникам.

Технологічна дивергенція стає все більш очевидною. У серпні 2026 року США готувалися повідомити 35 країнам, що їм необхідно обрати сторону у змаганні штучного інтелекту між Америкою та Китаєм, загрожуючи виключенням з коаліції під керівництвом США у разі співпраці з обома сторонами. Ця ініціатива, відома як Pax Silica, має на меті захистити ланцюги постачання, необхідні для розвитку ШІ, включаючи напівпровідники, критично важливі мінерали, енергетику та самі моделі ШІ. У відповідь, у липні 2026 року Китай створив конкурентну “Всесвітню організацію співпраці у сфері ШІ”, просуваючи власні технології та пропонуючи партнерам спільну інфраструктуру й підготовку фахівців.

Кіберзагрози та критична інфраструктура

Кіберпростір також є полем інтенсивного протистояння. Майкл Елліс згадав про загрози для критичної інфраструктури США з боку хакерів з іноземних держав, зокрема з боку Китаю та Ірану. Ці побоювання підтверджуються численними звітами. У серпні 2026 року Міністерство юстиції США повідомило, що китайські хакери, починаючи з 2018 року, проводили скоординовану кампанію для проникнення у мережі різних відомств, зокрема Міністерства енергетики, Міністерства охорони здоров’я, соціальних служб, а також Сенату США. Ці атаки мали на меті отримання та збереження доступу до критично важливих мереж США.

Китайський уряд категорично відкинув ці звинувачення, назвавши їх спробою США виправдати власні проблеми у сфері кібербезпеки та поширенням хибної інформації з політичною метою. Однак, за даними ФБР, інструменти угруповання, які використовували хакери, підтримувані Китаєм, були спрямовані на атаки на критично важливу інфраструктуру США та приховування джерела цих атак.

Геополітичний контекст та політика адміністрації Трампа

Виступ Майкла Елліса відбувся у важливий момент. У вересні 2026 року президент США Дональд Трамп готується прийняти китайського лідера Сі Цзіньпіна у Вашингтоні, де, як очікується, конкуренція у сфері штучного інтелекту та торгівля будуть серед тем обговорення під час саміту. Ця зустріч відбувається на тлі складної та суперечливої політики адміністрації Трампа щодо Китаю.

Оновлена Стратегія національної безпеки США, оприлюднена у грудні 2025 року, визначає Китай головним стратегічним викликом. Цей документ задає політичні й оборонні пріоритети Вашингтона на найближчі роки, акцентуючи на внутрішній безпеці та економічній автономії. Однак, у січні 2026 року Пентагон у новій Стратегії нацоборони прибрав визначення Китаю як головної загрози для США, натомість акцент зміщено на захист території США та Західної півкулі. Це відображає певний зсув у риториці та підходах, можливо, спрямований на стабілізацію відносин перед самітом.

Незважаючи на публічні заяви Трампа про “дуже добрі” торговельні відносини з Китаєм, реальність є складнішою. США продовжують розширювати “чорні списки” китайських компаній, які, на їхню думку, допомагають китайським військовим. У червні 2026 року до такого списку потрапили Alibaba, Baidu, BYD та інші техногіганти. У відповідь Китай запровадив санкції проти американських компаній, зокрема підрозділів Lockheed Martin, Raytheon та General Dynamics.

Глобальні наслідки та майбутнє протистояння

Протистояння США та Китаю має далекосяжні глобальні наслідки. Опитування Pew Research Center у липні 2026 року показало, що світ все більше симпатизує Китаю, а не США, що FT назвала “сигналом тривоги” для Вашингтона. Ця тенденція може свідчити про те, що американська стратегія “стримування” Китаю не завжди знаходить підтримку серед міжнародної спільноти.

Технологічна війна вже призвела до того, що світові технологічні гіганти дедалі частіше переносять свої виробничі центри до альтернативних регіонів, таких як Південно-Східна Азія та Індія, через зростання геополітичних ризиків. Більше того, санкції США, які мали заблокувати розвиток китайських технологій, дали неочікувано корисний ефект для Китаю. За даними Morgan Stanley, китайські компанії використали останні чотири роки (2022-2026) для закриття прогалин у ланцюгах постачання напівпровідників та усунення технологічної залежності від Заходу.

Майбутнє цих відносин залишається невизначеним. З одного боку, адміністрація Трампа намагається поєднати жорсткі та м’які інструменти: особисту дипломатію із Сі Цзіньпіном для стабілізації відносин і водночас зміцнення американських позицій через інвестиції в оборону та зменшення економічної залежності. З іншого боку, фундаментальні суперечності щодо Тайваню, торгівлі, технологій та глобальної безпеки залишаються.

Розширення шпигунської діяльності США проти китайських компаній є чітким сигналом про те, що Вашингтон готовий використовувати всі доступні інструменти для захисту своїх економічних та технологічних інтересів. Це ознака нової ери геополітичного суперництва, де межі між війною та миром, політикою та економікою, державним та приватним секторами стають все більш розмитими.

Джерела

1. Current time information in United States of America.
2. Current time information in China.
3. Чи перетворюється суперництво між США та Китаєм у сфері штучного інтелекту на нову глобальну технологічну війну? – İndigo Dergisi (February 11 2026)
4. Оновлена Стратегія національної безпеки США: що в ній і як це впливає на Україну (December 05 2025)
5. Пентагон у новій Стратегії нацоборони прибрав визначення Китаю як головної загрози для США – Еспресо.TV (January 24 2026)