Венесуела кличе на допомогу Москву і Пекін: як США посилюють тиск і що це означає для енергетичної та військової геополітики

У жовтні 2025 року під тиском нових санкцій і демонстрації військової сили з боку США уряд Ніколаса Мадуро звернувся до Росії, Китаю й Ірану — шукає підтримки на тлі стратегічної кризи. Офіційні листи адресовані особисто Путіну та Сі Цзіньпіну, містили прохання посилити військову співпрацю, передати технології, радари, дрони й навіть ракетні комплекси¹. Чи готові Москва і Пекін стати рятівниками свого союзника у Південній Америці? Чи зможе Вашингтон змінити баланс сил у регіоні?

Венесуела на межі: чому і як просить допомоги?

– Мадуро просить ремонт російських Су-30МК, модернізацію радарів, нові ракетні комплекси і поставки безпілотників із дальністю 1000 км¹.
– Китаю Венесуела пропонує прискорити виробництво радарних систем та розширити військову взаємодію, особливо після різкого охолодження відносин зі США.
– Окрім технологій, питання про фінансове партнерство: Мадуро пропонує “середньостроковий план фінансування на 3 роки” російському Ростеху (сума не розголошується).

Москва, Пекін і Тегеран: реакція союзників

– Росія офіційно утримується від прямої відповіді: літаки, які підпадають під санкції, прибувають до Каракаса транзитом через Африку.
– Кремль підкреслює, що визнає “право Венесуели на суверенітет”, але відкритої військової допомоги поки не підтверджує. Частину операцій перенесено до Нікарагуа, яка теж орієнтується на Москву.
– Китай офіційно не зробив заяв, але з 2022 року масштабує поставки спецтехніки.
– Іран отримав запит на GPS-глушники, системи “пасивного виявлення” і дрони; реакцію Тегерана наразі не оприлюднено.

Військова співпраця та стан армії Венесуели

– Венесуела наголошує: російські Су-30 — “основний стримуючий фактор” проти США, але більшість техніки застаріла або небоєздатна (на ходу менше 5 літаків).
– Арсенал ракет і вертольотів — здебільшого радянський спадок, переважна більшість систем не функціонує.
– Колишній офіцер каже: “Чверть російського озброєння — радше музейний експонат, ніж реальна сила”.

Енергетика та інвестиції: чому Росія і Китай не підуть

– Росія критично важлива для видобутку венесуельської “важкої” нафти — забезпечує хімію, технологію обробки й бензин.
– Російсько-венесуельські компанії щомісяця заробляють до $67 млн, це 107 000 барелів на день (11% національного видобутку).
– РФ має ексклюзив на розвідку тамтешнього газу та нафти на суми до $5 млрд¹.
– Китай будує нафтопереробки і кредитує інфраструктуру Каракаса.

Чому США посилюють тиск?

– За осінь США провели понад дюжину операцій проти суден, підозрюваних у наркоторгівлі — втрати щонайменше 61 особа; докази зв’язку з картелями наразі не розголошені.
– Найбільший авіаносець світу USS Gerald Ford патрулює Карибський басейн — це демонстрація сили, що має остудити Каракас.
– Аналітики відзначають: фокус США на Латинській Америці вигідний для Путіна — це відволікає Вашингтон від війни в Україні.

Наслідки для України та Європи

– Зміцнення союзу Венесуели з Росією і Китаєм може посилити контроль Москви над енергоринком, а також вплинути на глобальний розклад сил.
– Якщо Кремль втратить вплив у Каракасі, це болісно вдарить по енергетичних інтересах РФ, Куби і призведе до дефіциту на світовому ринку.
– Україна й Євросоюз мають аналізувати нові альянси, адже Росії критично важливо тримати союзників для обходу санкцій та впливу на ціни.

Висновок: Венесуела — на перехресті

Ситуація у Венесуелі — випробування і для Москви, і для Пекіна; великий ризик для США і НАТО. Американський тиск і “група підтримки” з боку Китаю, Ірану та Росії сплітають воєнну, енергетичну й політичну гру, що може змінити розпорядок сил у Латинській Америці та у світі.

Джерела