Великі географічні відкриття Стародавнього світу
11.02.2016Посібник у віршах для допитливих і впевнених у собі та своєму Українському народові, незалежно від віку й етнічної приналежності.
I. ПОЗА МЕЖАМИ ПОВНІСТЮ ДОВЕДЕНОГО
Присвячується не лише сухопутній Хараппській цивілізації
Славлю вас, мореплавці Хараппи!
А також книзі дякую тій,
де на згадку про вас я натрапив,—
презахоплюючій, хоч товстій.
Сперечатися з нею не стану
(хай слабкими є докази, мо):
ви відкрили цей світ океану,
що Індійським його ми звемо.
Наче дні, пронеслися століття,
духу злет принесла зміна ер…
Сонця душ ваших дивних розлиті
на поверхні його дотепер.
II. КРИТСЬКО-СЕРЕДЗЕМНОМОРСЬКА РАПСОДІЯ
На острові Криті,
який слугував за домівку Мінотавру — лютій потворі,
мореплавці безстрашні жили ті,
що відкрили світові Середземномор’я.
Середземномор’я, Європи колиска,
з давніх-давен сотень культур сплетіння!
Це за наявності літаків здається: все близько.
А тоді подолати твій простір міг тільки битий не в тім’я.
Море в серці Землі, невтомно рухливі води!
Потаємні куточки твої завдяки професійній праці відкриті,
яку здійснювали мужні морехідці — коханці Свободи,
що жили за мінойських часів на славетному острові Криті.
III. ОДА ЗВИТЯЖНІЙ РАЦІОНАЛЬНОСТІ
Пригадати Китай час настав —
інських мандрів прорив небуденний:
Східну Азію світу він дав,
водний простір відкривши й терени.
Штампи давні рішуче відкинь:
ореолом завдячує мові
«загадкова» державонька Інь;
та вони там усі — загадкові!
Шлях Китаю з далеких тих днів
(додаю, бо не стверджую: пробі)
весь — у раціональність прорив,
що культуру розумною робить.
IV. АПОФЕОЗ СПРАВЖНІХ ФІНІКІЙСЬКИХ МИТЦІВ
Вас славлю, морехідці Фінікії,
що Африки непевний доти стан
змінили враз. Коли такі є
в народу діти, він — Титан!
Для відкриттів замало молодецтва;
знань смолоскип для подолання мли
потрібен. На щабель Мистецтва
ви мореплавство підняли.
Наповнені Гоморрою й Содомом
мистецтвом не осяяні літа.
Життя тоді стає свідомим,
коли з’являється Мета.
V. ВЕЛИЧАННЯ БУРЛАКИ ПІТЕАСА
Ох, кумедний персонаж — той Пітеас,
що Британію «всю пішки пройшов»!
Не про нього — «вгамувала буденність»
чи спокійний чин Мінервиних сов.
Та до біса суходолу відкрити,
та відкрити справді безліч морів?!
Як побачив той перелік «сердитий» —
я, пані й панове, враз стетерів.
У великих завжди образ строкатий;
то ж бо янголи й чужі їхніх лав.
Так, Пітеас полюбляв прибрехати…
Торувати шлях він теж полюбляв!
ДОДАТОК. РЕПЛІКА РОЗДРАТОВАНОГО ВИКЛАДАЧА ОРФОЕПІЇ
Наголошую востаннє:
в однині казати «пані».
Наголос у множині —
тільки й виключно «пані»!
Спогади з інших життів датуванню не підлягають. Капітан-віршомаз Юрко Чернець-через-Пузо-Ремінець. 2 лютого 2016 року, УКРАЇНА, якій — навіки Слава!