Василь Гостюк: «Київстар» і VEON мають бути конфісковані

Ексклюзив. Безупинне нахабство російських олігархів в Україні та на дальшому Заході давно привертає до себе жертв їхньої діяльності з підживлення агресивного режиму безумців. Утім, важливіше те, як саме і що саме робить з цього приводу власне українська влада? Виявилося, що виконувати закон та захищати національні інтереси їй мають дієво допомагати громадські активісти. Ми поспілкувалися на цю тему із головою ГО «Європейська асоціація органів місцевого самоврядування», правником Василем Гостюком.

На Вашу думку, наскільки ефективно в Україні проводиться робота по виявленню та конфіскації активів, що належать або контролюються громадянами країни-агресора, які знаходяться під українськими та міжнародними санкціями?

Насамперед не є прихильником методів червоноармійців, коли віднімали у людей їх законну власність. Але навіть вони здебільшого діяли, «експропріюючи» на користь «трудового народу» і тогочасної держави.

У нас же, закріпив в законодавстві такий механізм як конфіскація активів підсанкційних осіб, ми чітко бачимо виключно вибірковий підхід в його реалізації. Така собі форма державного рекету. Попри те, що конфіскували кілька готелів і торгових центрів, дійсно великі і критично важливі інфраструктурні об’єкти на четвертий рік війни залишаються власністю росіян.

Наприклад, питання повернення в державну власність колишніх обленерго невизначено затягнулось. Більше того, замість конфіскації, з минулого року процес набув зворотного руху. За дивним збігом обставин, 25 червня 2024 року слідчий суддя Вищого Антикорупційного суду (ВАКС) скасував арешт «облгазів Фірташа»,створивши прецедент. Невдовзі вже слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Ухвалою від 29.11.2024 року скасував арешт активів Фрідмана та інших, пов’язаних з «Київстар» росіян.

До речі, саме після зняття цих арештів єдиний іноземний засновник «Київстар» – VEONLtd. – почав і успішно завершивтермінову реорганізацію і реструктуризацію своїх активів. Найбільш цінний телекомунікаційний актив росіян, яким є «Київстар», рятують від конфіскації. В результати такої реорганізації інші активи, належні VEON, були виведені з його власності на новоутворену голландську компанію, почалось активне «просування» ідеї «лістингу» самого «Київстар» на NASDAQ. Навіть змінили юрисдикцію, цього року завершено «переїзд» VEON Ltd. з Нідерландів в Об’єднані Арабські Емірати. Ця юрисдикція є найбільш поширеною для переїзду всіх російських компаній, раніше зареєстрованих в країнах ЄС та ЄАВТ (EFTA).

В чому особливість, у згаданому сенсі, такого системоутворюючого  підприємства, як «Київстар»? Пішов четвертий рік повномасштабної агресії Росії проти України, між тим, чи не складається враження, що стосовно структури власності цієї компанії зберігається певна невизначеність, або непрозорість?

Особливість в тому, що «Київстар» постійно генерує величезну кількість готівки, яка так потрібна багатьом. Навіть під час війни його виручка і прибутки зростають. І це не оборот в супермаркеті, що заробляє свою маржу, а власний дохід від продажу власних послуг та за ціною, яка ними ж встановлена, здебільшого сплачену споживачами (абонентами) авансом.

В той час, як у нас говорять про «складність» визначення власника «Київстар», інші, наприклад в Британії, активно і досить успішно використовують штучний інтелект навіть для первинної діагностики. До речі, нещодавно в одному з провідних іноземних спеціалізованих видань вийшла моя стаття, зокрема, про активне використання штучного інтелекту для вирішення спорів, в т.ч. в судах, медіації. Ні, це не натяк на заміну наших міністрів штучним інтелектом, як більш ефективним і точно дешевшим інструментом.

В наш час «світової боротьби» з відмиванням коштів, коли практично не існує банківської таємниці, встановити структуру власності з її документарним підтвердженням, можна просто маючи лише доступ до «світової павутини». Іноді інформація з реєстрів може бути платною, але ціна символічна. Тому структура власності «Київстар» досить прозора. Має місце небажання, явно небезоплатне, окремих наших посадовців виконувати українське законодавство.

Не секрет, що «Київстар» напряму задіяний в забезпеченні державної безпеки, більше того, активно залучений до вирішення оборонних питань. Попри це, він був і залишається власністю підсанкційних російських олігархів.

Є такий поширений вислів, частіше щодо банків: «Дуже великий що б зникнути» – “Too big to fail” (TBTF). Цілком справедливо щодо «Київстар». Втім, як завжди, є «але». Так, керівник «Київстар» особисто і багаторазово заявляв, що підсанкційні російські олігархи не беруть участь в управлінні компанією, жодним чином не впливають на її діяльність. Також є їх відповідні офіційні письмові заяви. І це прекрасно, якщо так і є насправді.

Тут потрібно пояснити концепцію «спростовна презумпція» (rebuttable presumption),в контексті санкцій – це правовий принцип, згідно з яким факт вважається правдивим, але презумпція може бути оскаржена і скасована шляхом надання доказів протилежного. Це означає, що тягар доведення перекладається на фізичну або юридичну особу, проти якої запроваджено санкції, щоб продемонструвати, чому презумпція не повинна застосовуватися.

В нашому випадку,право власності підсанкційних осіб на акції «Київстар» вважається встановленим. Підсанкційні особи не обмежені в своєму праві на спростування в судовому порядку правомірності застосування обмежувальних заходів, в тому числі конфіскації належних їм акцій «Київстар».

Переоформлення контрольного пакету акцій «Київстар» з власності росіян на державу Україна жодним чином не вплине на стабільність функціонування самої компанії, якість її послуг. Проте дозволить законно вилучити в бюджет України частину прибутку, накопиченого за період війні, а це десятки, якщо не сотні мільярдів гривень. Знайти ефективного нового власника, отримавши за це справедливу, вже в мільярдах доларів, ціну – вочевидь, не так складно. Поточна капіталізація єдиного засновника «Київстар» (MarketCap) складає 3 млрд.дол.США.

Що саме, наразі, відбувається з активами та особистою власністю тих осіб, які мають чи мали стосунок до «Київстару», одночасно перебуваючи в українських та міжнародних санкційних списках – у країнах ЄС, у США, Великій Британії, та інших країнах, які приєдналися до санкцій?

Якщо коротко, у росіян і їх української власності все стабільно добре, власність працює і заробляє гроші для них. Більше того, також наприкінці минулого року, Україна зняла арешт з іншого, їм же належного на той час, цінного і високоліквідного активу – 19,8% акцій ще одного оператора зв’язку ТОВ «Лайфселл», торгова марка «ЛАЙФ». Ця частка українських активів підсанкційних російських олігархів, вартістю за різними оцінками від 500 млн до 1,5 млрд.євро., була ними успішно продана. Про це, зокрема, повідомив BLOOMBERG, ще раз підкреслюючи, що інформація про належність цього українського активу російським підсанкційним олігархам є широковідомою.

Звичайно, в інших країнах, де закони працюють, а прийняті рішення виконуються, накладені персональні санкції успішно діють, надійно блокуючи майно таких осіб. На відміну від українських реалій, наразі невідомі факти відчуження майна його підсанкційними власниками, яке перебуває в юрисдикціях ЄС, США чи Великої Британії.

Як вже говорили, наприкінці минулого року Україна люб’язно зняла арешт з усіх активів російських олігархів в «Київстар» та інших, пов’язаних з ним українських компаній (ТОВ «Юкрейн Тауер Компані», ТОВ «Хелсі Україна» та ін.). Напевно не всі знають, український національний медичний сервіс Helsi через «Київстар»з серпня 2022 року теж належить тим самим підсанкційним росіянам. Невже хто-небудь досі вірить, що все це відбулось без прямої зацікавленості наших посадовців?!

Якою є поточна судова практика – українська та міжнародна – з питань, які виникли за останні роки стосовно осіб (та пов’язаних із ними юридичних осіб), які, вірогідно (або насправді?) і дотепер є прихованими (чи вже ні?) бенефіціарами «Київстару»?

Через український «Київстар» російські олігархи заробляють і успішно інвестуютьзароблене в придбання інших цінних активів. І це не лише вищезгаданий Helsi. Так, нещодавно «Київстар» придбав міжнародний сервіс UKLON.

Сьогодні, попри пряму заборону на придбання українських земель і участь у приватизації для московських олігархів(див. Укази Президента України №726/2022 та №727/2022 від 19 жовтня 2022 року), вони продовжують експансію. Знову ж таки через «Київстар», приватизують українські землі (справи №926/844/25; №926/814/25) та намагаються через суд «віджати» ще більше, але вже приватної землі (справи №926/3602/23; №926/3604/23; №926/3616/23).

Разом з тим, нещодавня спроба зняття санкцій ЄС з Фрідмана за наполяганням Орбана успішно провалилась, санкції залишись і діють.

Крім того, нам достеменно відомо про те, що Комісія з цінних паперів США (SEC) вже розглядає питання про де лістинг VEON Ltd. на Nasdaq.

Наскільки відкритими і дієвими є центральні органи виконавчої влади України в, з одного боку, впровадженні існуючого українського та міжнародного законодавства в царині санкцій, зокрема стосовно обговорюваних вище фізичних та юридичних осіб, а з іншого боку – громадськими організаціями та активістами, які намагаються допомогти урядові виконати закон і збільшити доходи національного бюджету?

За логікою жанру, в цьому місці мав би бути позитив. Але реалії інші, з однієї сторони, держава голосно говорить про накладені персональні санкції і арешти активів таких осіб. З іншої, тихенько дає дозвіл підсанкційним особам на продаж особливо цінних з них, як акцій «ЛАЙФ», або,замість конфіскації,також тихесенько знімає всі арешти, як сталось з «КИЇВСТАР».

Напевно не існує таких адекватних громадських організацій, які б мали за свою статутну мету допомагати уряду виконувати закон. Це задача все ж для державних органів правозастосування, але і там працюють наші люди і ми всі бачимо як. Не варто ідеалізувати будь-яку особу чи орган у нинішній системі влади. Попри всю агітацію і пропаганду сьогодні, ми тверезо бачимо реалії, але з оптимізмом дивимось в майбутнє.

Так, за підтримки народних депутатів України, успішно реалізована наша ініціатива щодо законопроектів, які направлені на забезпечення сталої дії негативних для агресора юридичних наслідків. Відповідні документи вже розміщені на сайті ВРУ:

Про внесення змін до статті 1 Закону України “Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів” щодо удосконалення механізмів вилучення майна, що належить громадянам країни-агресора

https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/56141

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту національних інтересів https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/5614213153

Про внесення змін до статті 114 Цивільного кодексу України щодо посилення захисту національних інтересів в умовах військової агресії проти України

https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/56143

Далі по процедурі очікуємо їх схвалення парламентом.

Чи можуть бути реалістичними, на Ваш погляд, зусилля із конфіскації та націоналізації активів впливових фізичних та юридичних осіб, які знаходяться в українських та міжнародних санкційних списках, у разі гармонійної взаємодії громадських організацій, засобів масової інформації, правників та органів державної влади?

Впевнені що можуть і лише такими повинні бути. Більше того, активно сприяємо, привертаючи увагу наших іноземних партнерів та ЗМІ, на дійсно серозні проблеми в роботі наших державних органів, відповідальних за реалізацію санкційної політики. Сьогодні твердо можемо констатувати, на четвертий рік війні ці органи не тільки не виконують належним чином законодавство про конфіскацію українських активів підсанкційних російських олігархів щодо найбільш цінних і стратегічно важливих об’єктів таких як «Київстар», облгази і обленерго, а навпаки, знімають арешти з їх майна, чим сприяють його продажу або подальшому прихованню з метою уникнення конфіскації.

Як Ви вважаєте, наскільки помітним, з одного боку, а з іншого боку, наскільки, в принципі, морально прийнятним, виглядає в Україні, а також країнах, які підтримують режим санкцій, лобізм з боку фізичних та юридичних осіб, які потрапили під дію відповідного законодавства (хоча мали, здається, і інший вибір)?

Дякую за таке важливе питання. Інформація це дійсно серйозна зброя. Сьогодні є можливість, використовуючи соціальні мережі та електронні ЗМІ, практично на весь світ заявити про свої ідеї та думки, поширити будь-яку інформацію. Це благо цивілізації має і зворотній бік. Інформація стає відомою невизначеному колу осіб. Серед якихбагато розумних людей, здатнихсамостійно проаналізувати і зробити часто протилежні від намірів автора висновки.

Наведу простий приклад, на початку війни активність іноземців, організацій і держав щодо надання Україні гуманітарної допомоги була шаленою і виглядала невичерпною. Поширення чисельної, навіть правдивої інформації про розкрадання такої гуманітарки в Україні досить швидко знищило ентузіазм її надавачів. Це не означає, що непотрібно було говорити про розкрадання, це означає, що непотрібно було красти! А за виявлені факти потрібно було суворо і публічно карати, а не переводити в гіршому випадку на інші посади, в тому числі на роботу в наші дипломатичні місії закордоном.

Те, що Ви назвали лобізм, у наших реаліях виглядає як неприхована роздача хабарів за потрібні дії чи навіть бездіяльність. Іншого розумного пояснення діяльності і окремим рішенням наших посадовців напевно не існує. Дійсно краще використовувати штучний інтелект, ніж утримувати окремих чиновників.

Постійно спілкуюсь з іноземцями, багато хто з них досить уважно читає інформацію про Україну і інформацію з України. Вони роблять власні висновки, часто істотно відмінні від офіційної пропаганди.

Ми свідомі того, що відбувається шалена дефрагментація світу, вже не існує єдиного світового порядку, основаного на правилах (rules-based international order). Санкції, як один з інструментів такої політики, не будуть існувати завжди. Більше того, їх головний ідеолог, колись мировий гегемон, сьогодні веде перемовини з нашим основним ворогом і вже говорить про зняття частини санкцій.А ми досі теревенимо про проблеми невиконання власних законів щодо накладених санкцій.

Василь Гостюк

Наша задача не в тому, що б зараз «встрибнути в останній вагон», потрібно практичними діями чітко окреслити свій цивілізаційний вибір і твердо йому слідувати. Зіпсоване зловживанням слово «державники», це ті люди, яких зараз практично не видно. Ті, хто не готовий зрадити наступні покоління своїх громадян за миттєву вигоду.

Санкції і конфіскації не є метою чи самоціллю, добросовісне виконання закону всіма сторонами, навіть якщо цей закон і не дуже подобається, готовність достойно захищатись від зазіхань сильного ворога, ось справжня мета. Як говорять поети, “You need not reason why, but obey and die.”

Спілкувався Максим Михайленко.