Вагнер у Малі: кінець епохи чи переформатування російської присутності в Африці?

Як можна піти, залишивши слід, який ще довго не зітреться? Російська приватна військова компанія Вагнер оголосила про свій вихід із Малі після тривалої і кривавої кампанії. Але чи означає це кінець російського впливу в регіоні? Чи це лише зміна вивіски, за якою ховається нова стратегія Кремля? Війна, політика, амбіції і реальні втрати — розбираємося у складній мозаїці подій із гострим аналітичним поглядом.

Найманці угруповання “Вагнера” сидять на танку на одній з вулиць Ростова-на-Дону, 24 червня 2023 року. Засновник угруповання Євген Пригожин заявив 24 червня, що його сили контролюють усі військові об’єкти в місті. (STRINGER/AFP через Getty Images)

Відхід Вагнера: офіційна версія та контекст

6 червня 2025 року Вагнер оголосив про завершення своєї місії в Малі. У заяві, опублікованій у Telegram, група повідомила, що «всі регіональні столиці повернулися під контроль законного уряду», і оголосила про повернення своїх бойовиків до Росії (Kyiv Independent, BBC).

Однак це не кінець російської присутності в країні. Парамілітарне формування «Африка Корпус», створене Міністерством оборони РФ після невдалого заколоту лідера Вагнера Євгена Пригожина, залишатиметься в Малі і продовжить підтримувати уряд країни (Al Jazeera, Reuters).

Вагнер у Малі: від найманців до символу конфлікту

Вагнер увійшов у Малі 2021 року, після військового перевороту, коли новий режим розірвав угоди з Францією і ООН, шукаючи нових союзників. За три з половиною роки Вагнер став не лише бойовою силою, а й інструментом російської геополітики в Африці. Проте їхня діяльність супроводжувалася численними звинуваченнями у військових злочинах, мародерстві та порушеннях прав людини. У грудні 2024 року Human Rights Watch звинуватила Вагнер у навмисних вбивствах 32 цивільних осіб (Kyiv Independent).

Водночас, бойовики Вагнера зазнали значних втрат у боях із джихадистськими угрупованнями, зокрема з Jama’at Nasr al-Islam wal Muslimin (JNIM), які неодноразово здійснювали атаки на позиції як малійської армії, так і російських найманців (NBC News).

«Африка Корпус»: новий формат російської військової присутності

Після смерті Пригожина та невдалої спроби повстання у 2023 році Кремль почав поступово замінювати Вагнер на нові структури, контрольовані державою. «Африка Корпус» — це спроба зберегти вплив у регіоні, але з більшим контролем і меншою автономією. Цей підрозділ зосереджений на навчанні, постачанні техніки та підтримці урядових сил, а не на прямих бойових діях, які були характерні для Вагнера (Deutsche Welle, Reuters).

Як зазначив експерт Ульф Лессінг, «Африка Корпус» має «легший слід» і більше займається тренуванням та забезпеченням, ніж безпосередньою участю у боях. Це свідчить про зміну стратегії Кремля — від агресивного найманства до більш контрольованої та офіційної військової підтримки (Al Jazeera).

Політичні наслідки і геополітичні ігри

Вихід Вагнера з Малі — це не просто військова новина, а сигнал для всіх учасників африканської політики. Малі, яке розірвало дипломатичні відносини з Україною, звинувативши її у підтримці туарегських повстанців (що було спростовано українською стороною), стає ареною складних геополітичних маневрів (Kyiv Independent).

Росія прагне зберегти свій вплив у регіоні, конкуруючи з Францією, Китаєм, Туреччиною та іншими гравцями. Водночас Кремль намагається мінімізувати ризики, пов’язані з найманцями, які часто діяли поза межами офіційного контролю, що стало очевидним після заколоту Пригожина в 2023 році (Africanews).

Військові втрати і внутрішні конфлікти: що приховує офіційна риторика

Останні місяці для Вагнера в Малі були надзвичайно важкими. Джихадистські угруповання завдали кілька потужних ударів, у тому числі вибухи на базах, що призвели до численних втрат серед малійських військових і російських найманців. За оцінками експертів, втрати Вагнера були настільки значними, що це могло стати однією з причин раптового рішення про вихід (NBC News).

Водночас відсутність спільної заяви між малійською владою та Вагнером свідчить про внутрішні суперечності і, можливо, розбіжності у поглядах на подальший розвиток подій. Це може свідчити про те, що вихід Вагнера — це не лише військова, а й політична операція (NBC News).

Що далі? Перспективи російської присутності в Малі та регіоні

Відхід Вагнера не означає розриву російських зв’язків з Малі. «Африка Корпус» продовжить підтримувати уряд, зосередившись на тренуваннях, логістиці та забезпеченні. Це свідчить про більш стриманий і контрольований підхід Москви до військової присутності в регіоні (Deutsche Welle).

Водночас залишається відкритим питання, наскільки ефективною буде ця нова модель, враховуючи складність і нестабільність ситуації в Сахелі, де джихадистські групи продовжують активні бойові дії.

Висновок: кінець Вагнера — початок нової гри

Вихід Вагнера з Малі — це не кінець російської історії в Африці, а її новий розділ. Кремль змінює тактику, відмовляючись від найманців на користь більш контрольованих сил. Це свідчить про уроки, які Москва винесла з внутрішніх криз і міжнародного тиску.

Для Малі та регіону це означає продовження боротьби, але вже з іншими акторами на полі бою. Для світу — сигнал, що геополітика в Африці стає дедалі складнішою і багатошаровою. І поки «місія виконана» для Вагнера, війна за вплив триває.

Джерела: Kyiv Independent, Al Jazeera, BBC, Deutsche Welle, Reuters, NBC News, Africanews