Українські дрони спалили Саратовський НПЗ: пожежа на заводі Роснефті

У ніч на 31 травня 2026 року українські дрони перетворили нічне небо над Саратовом на арену вогню, де полум’я охопило один із ключових нафтопереробних гігантів Поволжя.

Сили оборони України завдали точного удару по Саратовському нафтопереробному заводу, що належить компанії «Роснефть». Підтверджено масштабну пожежу на території підприємства, яке щороку переробляє близько семи мільйонів тонн сирої нафти. Цей об’єкт давно забезпечував пальним не лише цивільний ринок, а й логістичні ланцюги російських військ. Генеральний штаб Збройних Сил України офіційно повідомив про ураження заводу, а також низки інших стратегічних цілей у різних регіонах Росії та тимчасово окупованих територіях.

Масштаб ураження Саратовського НПЗ

Саратовський НПЗ розташований у промисловій зоні Саратова й входить до структури «Роснефті». Його проектна потужність сягає семи мільйонів тонн нафти на рік. Завод випускає бензин, дизельне паливо, авіаційний гас та інші нафтопродукти, значна частина яких спрямовувалася на потреби російської армії. Після удару на території підприємства спалахнула пожежа, яку спостерігали місцеві жителі за десятки кілометрів. За попередніми даними, пошкоджено технологічні установки та резервуарний парк. Точні обсяги збитків наразі уточнюються, однак уже зрозуміло, що виробництво на заводі суттєво обмежене на найближчі тижні.

Додаткові цілі: трубопровідна інфраструктура та склади ПММ

Окрім Саратовського НПЗ, українські підрозділи вразили лінійну виробничо-диспетчерську станцію «Лазарево» у Кіровській області. Ця станція забезпечує перекачування сирої нафти магістральним трубопроводом Сургут–Горький–Полоцьк. Пошкодження станції може призвести до тимчасового скорочення поставок нафти до нафтопереробних заводів європейської частини Росії. У Ростовській області уражено склад пально-мастильних матеріалів поблизу Матвєєвого Кургану. Цей об’єкт використовувався для зберігання дизельного палива та авіаційного гасу, необхідного для техніки та авіації російських військ на південному напрямку.

Удари по пунктах управління та майстернях БПЛА

Генеральний штаб також підтвердив ураження командно-спостережного пункту противника в селі Бегоща Курської області. У Донецькій області пошкоджено пункти управління безпілотниками в районах Калиновий та Графівка Бєлгородської області. У Донецьку уражено майстерню з ремонту та складання дронів. Ці об’єкти відігравали важливу роль у координації повітряних атак російських сил проти українських позицій. Одночасно завдано ударів по районах зосередження живої сили противника в Донецьку та Желанному.

Результати попередніх операцій 30 травня

За даними Генштабу, 30 травня 2026 року було підтверджено ураження трьох резервуарів з пально-мастильними матеріалами біля морського нафтового терміналу в Феодосії на тимчасово окупованій території Криму. Також пошкоджено газосховище поблизу Єнакієвого на Донеччині. Обидва об’єкти використовувалися для забезпечення потреб окупаційного угруповання російських військ. Ці удари стали частиною системної кампанії зі зниження військово-економічного потенціалу агресора.

Стратегічне значення нафтопереробної галузі Росії

Саратовський НПЗ є одним із десяти найбільших нафтопереробних підприємств Росії. Його продукція традиційно постачалася не лише на внутрішній ринок, а й експортувалася до країн Центральної Азії та Кавказу. Після введення санкцій ЄС та G7 щодо російських нафтопродуктів завод став важливим елементом паралельного імпорту та забезпечення потреб армії. Зниження потужностей такого об’єкта безпосередньо впливає на здатність Росії підтримувати тривалі бойові дії на кількох напрямках одночасно.

Реакція міжнародних спостерігачів

Аналітики з Інституту вивчення війни (ISW) та Міжнародного енергетичного агентства відзначають, що серія ударів по російських НПЗ у травні 2026 року призвела до скорочення експорту дизельного палива з Росії на 12–15 відсотків порівняно з квітнем. Це, своєю чергою, вплинуло на ціни на європейських біржах. У той же час, російські державні ЗМІ намагаються применшити масштаби пошкоджень, стверджуючи про «швидке відновлення» роботи підприємств. Незалежні джерела, однак, фіксують тривалі перебої з постачанням пального в прифронтові регіони Росії.

Технічні аспекти застосування дронів

За оцінками військових експертів, для ураження Саратовського НПЗ та станції «Лазарево» були використані дрони дальнього радіусу дії з бойовою частиною вагою до 50 кілограмів. Такі апарати здатні долати відстань понад 1000 кілометрів, уникаючи більшості російських засобів протиповітряної оборони. Удари по пунктах управління БПЛА в Донецькій та Бєлгородській областях свідчать про вдосконалення тактики одночасного ураження кількох цілей на великій відстані.

Економічні наслідки для Росії

Зменшення переробних потужностей у Поволжі змушує російський уряд перерозподіляти нафту між іншими заводами, що призводить до зростання логістичних витрат. За оцінками аналітиків, щоденні збитки від зупинки Саратовського НПЗ можуть сягати 40–60 мільйонів доларів. Це додатковий тиск на бюджет країни-агресора, який і без того несе значні витрати на ведення війни.

Подальші перспективи

Генеральний штаб ЗСУ заявив, що Сили оборони продовжуватимуть системні дії, спрямовані на послаблення військово-економічного потенціалу Росії. Кожен наступний удар по об’єктах нафтопереробної та логістичної інфраструктури зменшує здатність агресора забезпечувати свої війська пальним та запчастинами. Міжнародні партнери України уважно стежать за розвитком подій, адже стабільність енергетичного ринку Європи безпосередньо залежить від того, наскільки успішно вдасться обмежити російський експорт нафтопродуктів.