Українські дрони атакують Москву: як авіація столиці опинилася на межі колапсу

08.06.2025 0 By Chilli.Pepper

Чи може безпілотник змінити хід війни, зупинивши роботу аеропортів найбільшої європейської столиці? У ніч на 8 червня 2025 року московські аеропорти Внуково та Домодєдово тимчасово припинили роботу через масовану атаку українських дронів. Цей інцидент не лише підкреслив новий рівень гібридної війни, а й став символом того, як технології змінюють правила бою. Розбираємося, що це означає для конфлікту між Україною та Росією, і як Москва намагається втримати контроль над небом.

Вид пошкодженого багатоквартирного будинку в житловому комплексі на південному заході Москви 29 травня 2025 року після повідомлення про атаку українського безпілотника. (Фото AFP) (Фото -/AFP via Getty Images)

Вид пошкодженого багатоквартирного будинку в житловому комплексі на південному заході Москви 29 травня 2025 року після повідомлення про атаку українського безпілотника. – | АФП | Getty Images

Масштаб атаки: від дронів до хімзаводу

За даними московського мера Сергія Собяніна, в ніч на 8 червня російські системи ППО збили щонайменше 10 українських безпілотників, які прямували до Москви. Ці удари змусили тимчасово закрити два ключові аеропорти столиці — Внуково та Домодєдово. Росавіація, російський цивільний авіарегулятор, підтвердила, що також припиняла роботу аеропорту в Калузькій області для забезпечення безпеки.

Окрім Москви, вогонь дронів торкнувся і регіонів на південь від столиці. У Тульській області внаслідок атаки загорівся хімічний завод “Азот”, де двоє людей отримали поранення. У Калузькій області було збито ще сім дронів. За словами місцевих чиновників, ситуація швидко взята під контроль, але інцидент викликав занепокоєння через потенційні екологічні ризики та загрозу для населення.

Технологічна війна: новий рівень безпілотних ударів

Ця атака стала частиною масштабної кампанії України, що триває вже кілька місяців. За інформацією The New York Times, на початку червня Україна одночасно запустила понад 100 дронів по військових аеродромах Росії, включно з базами, де зберігаються стратегічні бомбардувальники з ядерною зброєю. Відео з місця подій показали палаючі літаки та значні пошкодження, що стали символом удару по російській авіаційній могутності.

Росія у відповідь заявила про збиття 67 безпілотників за одну ніч, що свідчить про інтенсивність та масштабність протистояння в повітрі. За повідомленнями ABC News та Kyiv Independent, Україна посилила свої удари по російській території, використовуючи безпілотники для проникнення глибоко в тил ворога, що раніше здавалося неможливим.

Вплив на цивільну авіацію та безпеку

Закриття аеропортів у Москві стало не лише логістичною проблемою, а й символом вразливості цивільної інфраструктури у зоні військового конфлікту. За даними Reuters, операції у Внуково та Домодєдово були призупинені на кілька годин, що спричинило скасування та затримки сотень рейсів, вплинувши на тисячі пасажирів.

Варто зазначити, що з початку 2025 року українські дрони вже змусили тимчасово закрити понад 200 аеропортів у різних регіонах Росії, що свідчить про систематичний характер атак і їхній вплив на цивільне життя. Цей факт викликає серйозні питання про безпеку авіаційного руху в зоні конфлікту та можливості захисту цивільної інфраструктури.

Реакція та подальші наслідки

Москва відповіла на атаку серією ракетних ударів по території України, зокрема по Дніпропетровській, Запорізькій та Херсонській областях, де постраждали цивільні, а також було пошкоджено житлові будинки та об’єкти інфраструктури. За повідомленнями місцевої влади, внаслідок обстрілів загинули кілька людей, а також було поранено дітей.

Президент України Володимир Зеленський у своїх заявах наголосив на необхідності термінового посилення систем протиповітряної оборони країни, закликавши західних партнерів надати ефективні засоби захисту від ракетних і дронових атак. Він також підкреслив, що ці атаки є відповіддю на безперервні агресивні дії Росії та мають на меті зупинити військову машину Кремля.

Паралельно з бойовими діями тривають складні переговори щодо обміну полоненими, які зазнали зриву через взаємні звинувачення у невиконанні домовленостей. Ця дипломатична криза підсилює напругу і робить перспективи мирного врегулювання дедалі туманнішими.

Геополітичний контекст і майбутнє конфлікту

Атаки дронів на Москву — це не лише тактичний хід, а й символічний виклик, що демонструє зміну балансу сил у сучасній війні. Вони підкреслюють, що навіть найбільш охоронювані об’єкти не є недосяжними для новітніх технологій. За словами експертів, це може стати початком нової ери гібридних конфліктів, де безпілотники відіграватимуть ключову роль.

Водночас, Росія планує масштабне виробництво безпілотників — до 2 мільйонів FPV-дронів та 30 тисяч довготривалих і дезорієнтуючих моделей у 2025 році, що свідчить про наміри Кремля не лише захищатися, а й активно застосовувати безпілотні технології у війні.

Міжнародна спільнота уважно стежить за розвитком подій, оскільки ескалація в повітрі може мати непередбачувані наслідки для безпеки усього регіону. Водночас, дипломатичні зусилля, зокрема посередництво Туреччини, намагаються знайти шляхи до припинення вогню, але поки що безуспішно.

Висновки

Українські дрони, що атакували Москву, стали потужним сигналом про зміну характеру війни. Вони не лише завдали матеріальних збитків і тимчасово паралізували цивільну авіацію, а й показали, що технологічна перевага може стати вирішальним фактором у конфлікті. Ця нова реальність змушує Росію адаптуватися, посилювати ППО та переосмислювати стратегії безпеки.

Водночас, для України ці атаки — спосіб впливу на ворога без масштабних людських втрат, що має як військове, так і політичне значення. Війна у повітрі тільки загострюється, і її результат залежатиме від здатності сторін швидко реагувати на нові виклики та технології.

Далі — більше, і світ уважно спостерігає за тим, як розгортатиметься цей новий фронт війни.

Джерела: Al Jazeera, ABC News, Kyiv Independent, Reuters, The New York Times, Shafaq News, RBC Ukraine


Підтримати проект:

Підписатись на новини:




В тему: