Українська ракета «Фламінго» пробила дах цеху «Авітек» у Кірові

Супутникові знімки зафіксували отвір завбільшки 21,5 на 24 метри в одному з виробничих приміщень російського оборонного підприємства, де виготовляють двигуни для зенітних комплексів «Тор» та крилатих ракет Х-101.

Ранок 25 липня 2026 року приніс нові підтвердження точності удару, завданого українськими силами по території заводу «Авітек» у Кірові. Супутникові кадри, оприлюднені російською службою «Радіо Свобода», демонструють чітке пошкодження дахового покриття одного з цехів. Отвір, що утворився внаслідок прямого влучання ракети «Фламінго», сягає приблизно 21,5 метра завширшки та 24 метри завдовжки. Ці дані збігаються з попереднім аналізом, проведеним спільнотою Dnipro Osint, і вказують на високу точність наведення боєприпасу.

Жертви та оголошення жалоби

Губернатор Кіровської області Олександр Соколов підтвердив загибель шести осіб на місці події та поранення двадцяти шести інших. Указ про триденний траур, підписаний 25 липня, став офіційним визнанням масштабів втрат. Місцеві медичні заклади отримали додаткові ресурси для лікування постраждалих, а рятувальні служби продовжують розбір завалів у пошкодженому цеху. За попередніми оцінками, частина устаткування, задіяного у складанні двигунів, зазнала серйозних пошкоджень.

Виробничий профіль підприємства

Завод «Авітек» входить до числа ключових російських оборонних об’єктів. Підприємство забезпечує повний цикл виробництва — від лиття та ковальсько-пресових операцій до остаточного складання та випробувань. Серед основної номенклатури — двигуни для зенітно-ракетних комплексів «Тор», крилатих ракет Х-101 та Х-59М2, а також катапультні крісла К-36ДМ для винищувачів Су-34 і Су-57. Усі ці вироби перебувають під санкціями США, України та низки європейських держав, що обмежує доступ до іноземних комплектуючих та технологій.

Технічні характеристики удару

Ракета «Фламінго», за відкритими даними, здатна долати значні відстані з високою точністю. Удар по Кірову, розташованому понад 900 кілометрів від кордону з Україною, демонструє розширення дальності дії українських засобів ураження. Аналіз супутникових знімків показує, що боєприпас пройшов крізь дахове покриття, не спричинивши масштабної пожежі, однак завдав точкових пошкоджень несучим конструкціям. Це свідчить про застосування боєголовки з обмеженою фугасною дією, спрямованою на виведення з ладу конкретного обладнання.

Міжнародний контекст санкцій

Підприємство «Авітек» перебуває під санкційним тиском з 2022 року. Обмеження стосуються постачання електроніки, спеціальних сплавів та верстатів з числовим програмним керуванням. Попри це, завод продовжував модернізацію виробничих ліній, частково компенсуючи нестачу імпорту за рахунок внутрішніх ресурсів та паралельного імпорту через треті країни. Удар 24 липня може суттєво вплинути на темпи виконання державних оборонних замовлень, особливо щодо комплектуючих для систем протиповітряної оборони.

Реакція російських властей

Офіційні заяви обмежилися повідомленнями про «інцидент техногенного характеру» та початок розслідування. Губернатор Соколов особисто відвідав місце події та провів нараду з представниками МНС і ФСБ. У соціальних мережах з’явилися кадри з евакуації працівників, однак точна кількість задіяного персоналу на момент удару не розголошується. Триденний траур у регіоні супроводжуватиметься обмеженням розважальних заходів та трансляцією меморіальних програм на місцевих телеканалах.

OSINT-аналіз наслідків

Спільнота Dnipro Osint опублікувала детальний розбір супутникових знімків, де порівняла стан цеху до та після удару. Видно, що пошкодження сконцентровані в зоні, де зазвичай розташовані складальні стенди для двигунів. Відсутність великих пожеж свідчить про ефективність систем пожежогасіння заводу, однак ремонт дахового покриття та відновлення вентиляційних систем потребуватиме тижнів. Експерти оцінюють, що часткове зупинення лінії може затримати постачання комплектуючих для «Тор» на два-три місяці.

Ширший вплив на російську оборонну промисловість

«Авітек» не є єдиним об’єктом, що зазнав ударів у липні 2026 року. Аналогічні атаки фіксувалися на нафтопереробних заводах у Тюмені та на ракетному катері в Ростові-на-Дону. Ці події вказують на системну стратегію України щодо ураження критичної інфраструктури, що підтримує російські збройні сили. Економічні наслідки для регіону Кірова можуть виявитися значними, оскільки завод є одним з найбільших роботодавців області.

Медична допомога та підтримка родин

Усі поранені доставлені до обласної клінічної лікарні Кірова. Станом на ранок 25 липня шестеро осіб перебувають у важкому стані. Губернатор розпорядився виділити додаткові кошти на закупівлю медикаментів та обладнання для реанімаційних відділень. Родинам загиблих обіцяно одноразові виплати та допомогу з похованням. Психологічна служба регіону активувала гарячу лінію для працівників підприємства та їхніх близьких.

Висновки та перспективи

Удар по «Авітеку» вкотре підтверджує здатність українських сил завдавати точкових ударів по віддалених оборонних об’єктах. Пошкодження даху та виробничих потужностей можуть уповільнити випуск критично важливих компонентів для російської протиповітряної оборони. Подальший моніторинг супутникових знімків дозволить точніше оцінити масштаб руйнувань та терміни відновлення. Триденний траур у Кіровській області стане нагадуванням про людську ціну конфлікту, що триває.

Джерела

1. Радіо Свобода, «Ракетний удар по заводу «Авітек» у Кірові», 25 липня 2026.
2. Dnipro Osint, аналіз супутникових знімків, 25 липня 2026.
3. Повідомлення губернатора Кіровської області Олександра Соколова, 24–25 липня 2026.