Україна вдарила по четвертому за величиною нафтопереробному заводу РФ: 80 тисяч барелів на добу виведено з експлуатації

У ніч на 24 жовтня українські дрони знищили ключовий елемент російської енергосистеми — Рязанський нафтопереробний завод, який забезпечував чверть палива для центральної Росії. Пожежа зупинила головну установку переробки, скоротивши добове виробництво приблизно на 80 000 барелів.

За даними Reuters та Bloomberg, потужна атака дронів у ніч проти четверга вивела з ладу один із найбільших нафтопереробних заводів Росії — Рязанський НПЗ, що належить компанії «Роснефть». Ця установка, розташована всього за 180 км на південний схід від Москви, переробляла понад 17 мільйонів тонн сирої нафти на рік, забезпечуючи військові та цивільні потреби центральних регіонів РФ¹.

Мішенню українських безпілотників став комплекс CDU-4 — головна установка первинної переробки, яка опрацьовувала до 4 мільйонів тонн на рік (понад 80 тисяч барелів на добу), або майже 25% усієї потужності заводу. Після вибуху й пожежі роботу установки було аварійно зупинено².

Блискавичний удар — і масова пожежа

Як повідомляють місцеві Telegram-канали, у небі над Рязанню близько другої години ночі з’явилися кілька об’єктів, схожих на дрони типу «UJ-22A». За кілька хвилин спалахнули потужні вибухи в районі промзони, а за ними — вогонь на висоту до 50 метрів. Місцеві мешканці фіксували на відео заграву, яка була видна з відстані понад 20 км³.

Російські пожежники достигли до об’єкта лише через годину після вибуху. Вогонь охопив не лише CDU-4, а й допоміжні установки — каталітичний крекер, вакуумно-гідроочисний модуль і реформер. До ранку пожежу вдалося локалізувати, але про повну ліквідацію не повідомляли навіть через добу. Джерела Reuters у російській енергетиці підтверджують, що «частина заводу залишалася відключеною, решта працює на мінімальному навантаженні»⁴.

Реакція Києва: «Мета — сухий паливний резерв Росії»

Головне управління розвідки України офіційно підтвердило удар, назвавши його «відповіддю на артилерійські атаки по українській енергетиці». Фактично, це черговий крок у стратегічній кампанії, спрямованій на виснаження паливної бази противника. «Ми системно скорочуємо можливості ворога вести війну, позбавляючи його “крові економіки” — нафти і бензину», — зазначило джерело в українській розвідці⁵.

Протягом останніх трьох місяців Україна здійснила понад 60 ударів по енергетичних цілях на території Росії — від Бєлгородської до Самарської області. За оцінка Reuters, майже 17% російських нафтопереробних потужностей тимчасово не працюють або скорочені через пошкодження, що звело нанівець намагання Москви стабілізувати експорт⁶.

Чому саме Рязань

Рязанський НПЗ — один із найважливіших у північному енергетичному поясі Росії. Він постачає бензин і дизель центральним областям, включно з Москвою, а також забезпечує паливо для підрозділів Західного військового округу РФ. Через його стратегічне значення завод часто називають «паливними легенями Кремля».

Українські аналітики зазначають, що поразка CDU-4 не лише зупиняє виробництво, а й блокує логістичний ланцюг. Без неї решта установок не може працювати в повному циклі, тож продукцію доведеться імпортувати або перерозподіляти з південних регіонів — а це тисячі кілометрів транспортних витрат⁷.

Наслідки для російського ринку

Трейдери в Москві повідомляють, що вже наступного дня ціни на оптове пальне піднялися на 12%. З деяких регіонів надходять повідомлення про перебої з дизелем. Уряд РФ традиційно приписує ці явища «курсовим коливанням», але незалежні економісти пов’язують кризу саме з ударами українських дронів.

Аналітик із московського «Центру енергетичних технологій» Сергій Малишев визнав: «Зупинка CDU-4 — це серйозна проблема. Замінити втрати в короткому терміні буде складно, адже аналогічні установки в Самарі та Киришах вже працюють із перевантаженням через попередні атаки»⁸.

Криза постачання — удар по армії

Для російських військових логістів цей удар може мати пряму бойову ціну. Рязанське паливо забезпечувало бази авіації у Кубинську, Шайковці, Ліпецьку. Після зупинки поставок нафтопродуктів маршрути постачання доведеться переносити з інших регіонів, що додасть додаткового тиску на залізницю і збільшить затримки із забезпечення фронту.

«Це не просто вибух — це структурна деградація системи забезпечення армії», — прокоментував військовий експерт Михайло Жирохов. За його словами, коли оборонна промисловість РФ потребує стабільного палива, навіть кількаденна зупинка такого об’єкта може відчутись на фронті через 7–10 днів.

Реакція Кремля

Російських телеканалів із прямими сюжетами про аварію не було. Лише губернатор Рязанської області Павло Малков повідомив у своєму Telegram, що «через падіння уламків безпілотників горить промисловий об’єкт». Назви підприємства, масштаби руйнування та причини займання він не уточнив⁹.

Офіційно «Роснефть» також утримується від коментарів, однак журналісти The Moscow Times, посилаючись на внутрішню переписку з енергетичного відділу компанії, повідомили, що на підприємстві запроваджено «режим енергетичного відновлення» — фактично це означає частковий колапс виробництва.

Світова реакція

Міністерство оборони Великої Британії назвало цей удар «тактичним успіхом України у стратегічній кампанії проти російського воєнного потенціалу». Представники Пентагону підкреслили, що атаки на військові об’єкти на території Росії «є законними дії самооборони, якщо мета стосується ресурсів війни»¹⁰.

У свою чергу, німецький уряд утримався від прямої оцінки, але міністр оборони Борис Пісторіус заявив: «Москва сама створює умови, у яких війна приходить додому». У Європі наголошують, що система енергетичних ударів Києва поступово зменшує здатність Росії вести бойові дії в довгій перспективі.

Хроніка українських атак на енергетику РФ

• 21 жовтня: вражено нафтозавод у Дагестані, що постачав паливо Чорноморському флоту;
• 20 жовтня: дрони атакували Новокуйбишевський НПЗ у Самарській області — уже вдруге за місяць, зупинено дві установки CDU-11 і CDU-9;
• 24 жовтня: удар по Рязані;
• Раніше у вересні — зупинка НПЗ у Башкортостані (Салават), який забезпечував до 10% переробки нафти на півдні РФ¹¹.

Загалом за осінній період 2025 року понад 1,5 млн барелів на добу російської переробки опинилися під загрозою. У відповідь Москва активізує імпортні програми з Ірану та Казахстану, але ті не здатні покрити стратегічні втрати.

Економічний тиск і політичний ефект

Останні удари по російській енергетиці відбуваються синхронно із санкціями США проти «Роснефти» й «Лукойлу». Таким чином Україна та Захід запускають подвійний ефект: економічне виснаження Москви у поєднанні з підривом її інфраструктурної безпеки. Аналітики Atlantic Council враховують, що нафта і газ дають Росії понад 40% бюджетних надходжень, тож будь-який удар по переробці — це прямий удар по військових виплатах і технічному забезпеченню фронту¹².

Голос війни: “Вони думали, що безкарні”

«Це наша відповідь на їхню нищівну енергетичну кампанію зими 2022–2023 років», — сказав у коментарі an unnamed представник Ради нацбезпеки України. — «Коли горіли наші ТЕЦ, вони аплодували. Тепер, здається, отримали дзеркало — і бачать у ньому свій дим». Слова, які резонують і в соцмережах, де користувачі називають удар “енергетичною відплатою”.

Водночас офіційний Київ наголошує: удари наносяться по суто військових або промислових цілях, далеких від цивільних кварталів. На відміну від російських атак на українські міста, українські дрони не несуть касетних зарядів, а виконують точкові місії¹³.

Що далі

Росія намагається встановити протидронові системи й натягувати захисну сітку на свої об’єкти. Але, як показують супутникові знімки NASA FIRMS, навіть ці заходи не рятують від точних ударів. Лише за жовтень українські апарати влучили по щонайменше десяти великих енергетичних цілях глибоко в тилу Росії — від Рязані до Омська¹⁴.

Експерти прогнозують, що наступним об’єктом українських безпілотників можуть стати бази зберігання мазуту на Поволжі. Це логічний крок, аби змусити Кремль розтягнути ресурс протиповітряної оборони по всій території країни.

Історичний момент

Атака на Рязанський НПЗ увійде в аннали війни як перша успішна операція, що фактично паралізувала четвертий за розміром завод Росії. Вона довела: навіть на сотні кілометрів від лінії фронту Україна здатна діяти з точністю і холодним розрахунком.
І якщо раніше Москва вважала свою енергетику недоторканною, тепер дим над Рязанню став символом нової епохи війни — війни точності, технологій і витримки.

Джерела