Україна скликає екстрене засідання Радбезу ООН через масований ракетний обстріл Москвою

Чи може світ залишатися байдужим, коли вночі над мирними містами України пролітають сотні ракет і дронів? Коли вибухи руйнують житлові будинки, а люди гинуть просто у своїх квартирах? Україна знову змушена бити на сполох і вимагати від світової спільноти рішучої реакції. Масований ракетний терор Росії в ніч на 17 червня став приводом для скликання екстреного засідання Ради Безпеки ООН – спроби зупинити безкарність агресора і привернути увагу міжнародної спільноти до злочинів проти людяності.

Ніч жаху: 472 ракети та дрони атакують Україну

У ніч із 16 на 17 червня Росія здійснила масований обстріл України, випустивши 472 ракети та безпілотники. Основний удар прийшовся на столицю – Київ, а також на Одесу, Чернігів і Конотоп у Сумській області. За даними українських служб, внаслідок атаки загинула щонайменше одна жінка, а 17 осіб отримали поранення. Особливо тяжкі наслідки мав удар по дев’ятиповерховому житловому будинку в Солом’янському районі Києва, де крилата ракета Х-101 зруйнувала під’їзд. Під завалами було знайдено п’ять тіл загиблих, а загалом у місті вже підтверджено 10 жертв ракетного терору[1].

Ця ніч стала черговим свідченням безжальної стратегії Росії, спрямованої на залякування цивільного населення, руйнування інфраструктури та підрив морального духу українців. Масштаб атаки свідчить про готовність Кремля застосовувати найжорстокіші методи, не зважаючи на міжнародне право.

Реакція України: вимога до Ради Безпеки ООН

Україна оперативно відреагувала на цю ескалацію, направивши запит про скликання екстреного засідання Ради Безпеки ООН. Про це повідомив постійний представник України при ООН Андрій Мельник. Він наголосив, що дії Росії — це не просто військові злочини, а злочини проти людяності, які вимагають не лише засудження, а й конкретних практичних дій від міжнародної спільноти, зокрема від Радбезу ООН[1].

Мельник планує зустрітися з головою Ради Безпеки, Керолін Родрігес-Біркетт, щоб обговорити подальші кроки відповідно до Статуту ООН. Український дипломат висловив сподівання, що члени Ради дадуть рішучу і жорстку відповідь Москві, яка систематично порушує міжнародні норми.

Міжнародний контекст: чому Радбез ООН має діяти негайно

Рада Безпеки ООН — ключовий орган, відповідальний за підтримання міжнародного миру і безпеки. Проте, через право вето Росії, яка є постійним членом Ради, ефективність цього органу часто ставиться під сумнів. Втім, Україна не вперше ініціює екстрені засідання Радбезу у відповідь на агресивні дії РФ. За останні роки було кілька таких випадків, зокрема після ракетних ударів по Кривому Рогу у квітні 2025 року, коли загинуло дев’ятеро дітей[6], та інших масованих атак на цивільну інфраструктуру[5].

Міжнародні ЗМІ, такі як BBC та Reuters, відзначають, що ці атаки є частиною системної кампанії Росії, спрямованої на знищення критичної інфраструктури України та залякування цивільного населення.

Масштаб руйнувань і людські втрати

За офіційними даними, у Києві внаслідок ракетного удару було зруйновано житловий будинок, що призвело до загибелі щонайменше десяти осіб. У Солом’янському районі рятувальники працювали всю ніч, витягуючи людей із-під завалів. В Одесі та інших містах також зафіксовані численні пошкодження житлових будинків, об’єктів інфраструктури та промислових підприємств.

За інформацією Укрінформ, атаки супроводжувалися застосуванням безпілотників, що додало хаосу і ускладнило захист цивільних об’єктів. Постраждало понад 17 людей, серед яких є діти.

Політична відповідь України та заклики до світу

Президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні назвав ці атаки варварством і закликав міжнародну спільноту не залишатися осторонь. Українська влада наполягає на посиленні санкцій проти Росії та збільшенні військової допомоги для захисту мирного населення.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга підкреслив, що Росія має бути притягнута до відповідальності за воєнні злочини, а світова спільнота — об’єднатися для припинення агресії. Він також нагадав про необхідність реформування Ради Безпеки ООН, щоб унеможливити використання права вето агресорами[4].

Історія подібних засідань та їх ефективність

Україна неодноразово ініціювала екстрені засідання Радбезу ООН через агресивні дії Росії. Наприклад, у квітні 2025 року після ракетного удару по Кривому Рогу, який забрав життя багатьох дітей, було скликано позачергові засідання[6]. Однак, через вето Росії, реальні кроки Ради часто залишаються декларативними.

Суспільне мовлення України повідомляло про аналогічні засідання у 2024 році, коли Росія атакувала критичну інфраструктуру країни[5]. Проте, незважаючи на численні засідання, агресія триває, а міжнародна спільнота шукає нові механізми тиску.

Погляд міжнародних експертів і аналітиків

Аналітики з Chatham House та інших провідних центрів вважають, що нинішня ескалація є свідомою стратегією Росії, спрямованою на виснаження України і демонстрацію сили перед світовою спільнотою. Водночас вони підкреслюють, що міжнародна відповідь має бути скоординованою і жорсткою, аби не допустити подальшого розгортання конфлікту.

Експерти наголошують на важливості посилення оборонної підтримки України, посилення санкцій і дипломатичного тиску, а також на необхідності реформування міжнародних інституцій для більш ефективного реагування на агресію.

Гуманітарна криза та виклики для цивільного населення

Масовані обстріли житлових районів призводять до загострення гуманітарної кризи. За даними ООН, кількість цивільних жертв зростає, а інфраструктура, необхідна для забезпечення базових потреб, руйнується. Медичні заклади, школи, дитячі майданчики стають мішенями для ракетних ударів.

За словами представників гуманітарних організацій, ситуація в регіонах, що зазнали атак, критична. Потреба у медикаментах, житлі, психологічній підтримці зростає щодня. Українські волонтери і міжнародні партнери мобілізують ресурси для допомоги постраждалим.

Що далі: очікування від Ради Безпеки ООН

Екстрене засідання Ради Безпеки ООН, ініційоване Україною, має стати випробуванням для міжнародної спільноти. Чи вдасться Раді виробити єдину позицію і вжити конкретних заходів? Чи повториться сценарій попередніх засідань, де Росія блокує будь-які резолюції?

Українські дипломати сподіваються на підтримку з боку західних країн і прагнуть домогтися не лише засудження, а й практичних кроків — посилення санкцій, збільшення військової допомоги, притягнення винних до відповідальності.

Заключні думки

Масований ракетний обстріл України в ніч на 17 червня — це не просто черговий епізод війни. Це виклик усьому світові, сигнал про те, що агресія не має меж, а мирне населення — не захищене навіть у своїх домівках. Від реакції Ради Безпеки ООН залежить, чи зможе міжнародна спільнота зупинити цей терор і змусити агресора відповідати за свої злочини.

Україна продовжує боротися не лише на фронті, а й у дипломатичній площині, вимагаючи справедливості і безпеки для своїх громадян. Історія цієї війни пишеться сьогодні — і від рішень світових лідерів залежить її подальший хід.
Джерела: ZN.ua, NV.ua, Укрінформ, BBC, Reuters, Суспільне, Новинарня