Україна роботизує військо. Як армія з 15 тисяч наземних дронів замінятиме людей на фронті

Військо отримає 15 тисяч роботів уже у 2025 році. Які завдання будуть виконувати наземні дрони, пише epravda.com.ua.

Ілюстративне фото

У грудні 2024 року 13-та бригада Національної гвардії «Хартія» задіяла проти росіян десятки дронів та бойових роботів одночасно. Колись ця подія увійде в історію як одна з перших повністю роботизованих операцій.

Наразі такі події скоріше виняток з правил. «Наш робот застряг у багнюці під час виконання завдання і ми відправили на його порятунок іншого робота з лебідкою. У підсумку росіяни знищили робота з лебідкою, а той, що застряг, виїхав із зони ураження», — описав ЕП ситуацію керівник напрямку наземних роботизованих комплексів (НРК) однієї з бригад.

Інший військовий розповів про такий випадок: «Відправили робота-камікадзе у ворожий бліндаж, але він прямо на вході відмовився детонувати. Тому довелося відправити ще кілька FPV-дронів, щоб його підірвати».

Приблизно так виглядає процес опанування нової технології в бойових умовах. Наразі ані виробники, ані військові до кінця не розуміють, якими мають бути НРК і з якого боку вони розкриються найбільш ефективно.

Навіть при всіх труднощах опитані ЕП командири розповідають, як завдяки роботам вдається евакуйовувати десятки поранених, перевозити тонни вантажів, підривати російські позиції, а також виконувати деякі специфічні завдання, не ризикуючи життями військовослужбовців.

Освоєння нового виду зброї відбувається на всіх рівнях: у бою, фронтових майстернях, цехах оборонних компаній, волонтерських штабах та владних кабінетах. Головна мета — замінити людей роботами на найбільш небезпечних ділянках фронту.

Потенціал використання роботів у бою обмежується лише фантазією інженерів. Військові ставлять на них турелі, використовують як камікадзе, перевозять вантажі, РЕБи, евакуюють поранених. Роботи мінують, розміновують, розтягують колючий дріт, підпалюють ворожі позиції і навіть можуть бути обладнані засобами ППО.

За словами директора департаменту закупівель Міноборони Гліба Канєвського, у 2025 році держава планує поставити на фронт 15 тис. роботів, що означатиме кратне зростання їх виробництва порівняно з 2024 роком.

Перспективні, але сирі

Ключова відмінність наземних дронів від повітряних — вони переносять значно більше корисного навантаження. Якщо найбільші коптери можуть брати на борт кілька десятків кілограмів, то НРК — сотні. Ніша наземних роботів — це перевезення обладнання, припасів, поранених та озброєння.

Чому Україна вже зараз масово не застосовує робоплатформи проти росіян?

Перша причина — більшість роботів ще технологічно сирі. Платформа повинна мати надійний зв’язок, адже її дуже легко втратити через викривлення рельєфу або інші перешкоди. Робот повинен мати прохідність, тобто не застрягати в траві, снігу, піску та багнюці. При цьому бути відносно дешевим, адже це витратний матеріал.

Друга причина — армія ще не навчилася ними ефективно користуватися. Військові мають розуміти можливості роботів та грамотно прокладати маршрути. Наразі ж більшість підрозділів ще не мали достатньо часу, щоб розробити тактику та визначитися, які саме характеристики повинні мати наземні роботи.

Ситуація з опануванням технології неоднорідна: в окремих сегментах військові роблять перші успіхи, а деякі напрямки залишаються доволі слабкими.

ЕП опитала трьох командирів підрозділів НРК: з 13-ї бригади НГУ «Хартія», 108-го окремого механізованого батальйону «Вовки да Вінчі» і 3-ї штурмової бригади, а також експерта з кластеру Brave1. ЕП попросила оцінити, наскільки освоєним є кожен сегмент застосування НРК: логістика, ураження із стрілецької зброї, камікадзе, розмінування, евакуація та перевезення спеціального обладнання.

Логістика — 5,5/10. Перевезення вантажів — це один з найбільш популярних напрямків застосування наземних роботів.

«Один з підрозділів возить припаси тоннами на місяць на відстань до 10 кілометрів. Якби в них не було роботів — хлопці їхали б на пікапах або бронетехніці. Кожна така поїздка на машині може завершитися смертю, адже фронт насичений ворожими FPV-дронами», — сказав ЕП консультант фонду «Повернись живим» Микола Сметанюк.

«Логістичні моделі поміж усіх роботів зараз нами досліджені найкраще, але їм досі не вистачає надійності та прохідності на полі бою. Також залишається відкритим питання балансу ціна/якість. Важливо, щоб на таких дронах була система скидання вантажу, бо в іншому випадку люди сильно ризикуватимуть, намагаючись забрати припаси вручну», — зазначив керівник напрямку НРК в «Хартії» Андрій на псевдо «Математик».

Роботи з турелями — 3/10. Хоча наземні платформи з встановленими турелями виглядають найефектніше поміж усіх, успіхи в їх застосуванні поки що обмежені. За словами Андрія «Математика», проблемні зв’язок та прохідність поки не дозволяють наземним роботам ефективно використовувати стрілецьку зброю.

«Роботи стануть хорошим засобом для подавлення або прикриття піхотинців, коли буде більше кейсів застосувань. Тільки отримавши більше статистики та фідбеку, виробник зможе зробити відповідні покращення», — зазначив він.

Роботи із стрілецькою зброєю застосували під час робооперації «Хартії» на Харківщині. Однією з її цілей була розвідка боєм, внаслідок якої ворог викрив свої позиції та вогневі точки. Традиційно в арміях для таких місій використовують піхотинців, але того дня на полі бою людей замінили роботами.

«У моєму розумінні ідеал — це коли всі ризикові операції робить робот, а людина сидить в укритті. Якщо ставити перед собою таку ціль, то наші бойові наземні платформи лише на початку шляху.

У нас є епізоди успішного використання та ураження ворога, але проблем досі багато. У першу чергу — кількість задіяних людей. Ударний НРК складається з платформи, турелі та екіпажу БПЛА для ретрансляції сигналу та спостереження. Отже, для управління одним бойовим роботом потрібно щонайменше чотири людини.

Є проблеми з точністю турелей. Якщо ставимо завдання знищити ворога, то зараз це зробити буде складно. Але якщо завдання — налякати противника кулеметним вогнем, змусивши лежати на місці, а потім добити його FPV-дроном, то наші автоматичні турелі вже з цим справляються», — сказав ЕП керівник служби роботизованих систем батальйону «Вовки Да Вінчі» Олександр Ябчанка.

Роботи-камікадзе — 5,5/10. Поява безпілотних роботів відкриває військовим можливість завантажити кілька десятків кілограмів вибухівки на платформу і спрямувати її на ворога.

«Російський бліндаж розлетівся на друзки. Ми заїхали туди з 25 кілограмами вибухівки. Це — ідеальний заряд, який їде на будь-яку відстань з великою вагою, хоч з авіабомбою. Його дуже складно знищити», — розповідає Ябчанка.

Утім, через проблеми із зв’язком, прохідністю та невідточену тактику наразі використання таких роботів далеке від ідеалу.

Часто роботи-камікадзе та логістичні моделі використовуються як «мінери», скидаючи на землю протитанкові міни і повертаючись на базу. Деякі роботи здатні перевозити до 20 штук за один виїзд.

Розмінування 4,5/10. Для розчищення доріг військовим потрібно мати обладнання для розмінування. Воно має бути точним і не допускати помилок.

«У розмінуванні не підходить „трошки хороший“ засіб. Після розчищення шляху по ньому підуть люди. Якщо хтось підірветься, то в такому розмінуванні немає сенсу. Ми випробували один український наземний дрон з мінним тралом. З 15-ти протипіхотних мін підірвалися лише дві. Інші або розкидалися, або опинялися на дроні», — сказав «Математик».

Розмінувальники існують і в інших варіаціях. Наприклад, інженери 3-ї штурмової бригади розробили власну модель для знищення легких протипіхотних мін, яка йде попереду військових. Вона складається з трьох важких катків, які одночасно є колесами.

Евакуація — 3/10. На роботів-евакуаторів покладають чи не найбільше надій. У перспективі вони можуть повністю або частково замінити людей з евакуаційних груп. Це важливо, адже під час порятунку життя військові часто самі отримують поранення або гинуть. Наразі рішення для евакуації доволі сирі — технології не вистачає надійності.

«Ми використовуємо роботів-евакуаторів лише в крайньому випадку, коли немає інших варіантів. Поки в нас було зовсім мало виїздів, але у всіх цих випадках вдалося врятувати життя. Щоправда, в одному з них робот почав буксувати, тож ми всі дуже напружилися, а особливо — наш поранений з ногою.

Евакуаційні дрони мають бути дорогими, з хорошою підвіскою та надійним зв’язком, щоб людину не трясло, вона не випадала і поранений не загинув. Деякі виробники думають, що пораненого можна забрати на зв’язку від FPV-дрона, але насправді такий примітивний зв’язок дуже легко втратити.

Виробники часто роблять дрона логіста плюс евакуатора. На мою думку, краще розробити окремо евакуатора. Хай він буде складним, дорогим, із супер-підвіскою, стабільним, зручним та з якісним зв’язком», — вважає «Математик».

«Робот-евакуатор зараз — це фол останньої надії, коли евакуаційна група гарантовано б загинула під час виконання завдання. За весь час нам вдалося врятувати на НРК кілька десятків людей. Надійний робот-евакуатор повинен мати кілька альтернативних варіантів зв’язку, бути закритим, витримувати скиди, а в ідеалі — влучання поряд з FPV-дроном», — каже Ябчанка.

У майбутньому роботи-евакуатори можуть бути оснащені спеціальним медичним обладнанням або принаймні зігрівати пораненого до приїзду в госпіталь, щоб збільшити його шанси на виживання.

Перенесення спеціального обладнання — 3,5/10. На НРК часто ставлять військове обладнання, яке люди зазвичай переносять самостійно або перевозять на пікапах. Це можуть бути системи радіоелектронної боротьби (РЕБ), радіоелектронної розвідки (РЕР), оптичної розвідки, обладнання для БПЛА.

«Завдяки НРК в нас з’явилися мобільні станції РЕБ. Їх можна дистанційно вмикати та обирати будь-яку точку для роботи залежно від необхідності прикриття або активності ворожих безпілотників. Відповідно, людям з РЕБами не треба бігати та ризикувати життям — частину роботи можуть виконувати наземні платформи», — розповів «Математик».

Бійці кількох підрозділів також встановлюють на свої дрони обладнання для розтягування колючого дроту. Зазвичай такі інженерні роботи вимагають багато часу та сил, тож військові під час кожного такого виходу наражають себе на небезпеку. Наземні дрони дозволяють автоматизувати цей процес.

Читайте також на Newssky «Трамп виступив проти тимчасової адміністрації в Україні, — Держдеп» і дивіться на YouTube-каналі «Нудний Пенс».

Щоб завжди бути в курсі подій, підписуйтесь на ТГ-канал Newssky. Також рекомендуємо актуальні дискусії друзів України в Північній Америці на YouTube-каналі Rashkin Report.