Україна отримає ліцензії на виробництво перехоплювачів PAC-3 для Patriot до кінця 2026 року

Президент Володимир Зеленський на саміті «Україна – Юго-Східна Європа» окреслив чіткі терміни запуску вітчизняного виробництва ракет для систем протиповітряної оборони Patriot та SAMP/T, що відкриває новий етап у зміцненні обороноздатності країни.

На саміті «Україна – Юго-Східна Європа» 15 липня 2026 року глава держави Володимир Зеленський детально розповів про прогрес у переговорах щодо локалізації виробництва ключових ракетних систем. Україна розраховує до кінця поточного року отримати технічні можливості для випуску перехоплювачів PAC-3 для комплексів Patriot, а також ракет SCALP та Aster 30 для ЗРК SAMP/T. Ці заяви прозвучали на тлі активних консультацій з американськими та європейськими партнерами, які вже розпочали процес передачі відповідних ліцензій.

Політичні домовленості перетворюються на конкретні технологічні пакети

Зеленський наголосив, що політична згода, досягнута раніше, тепер набуває практичного виміру. Американська сторона вже стартувала видачу ліцензій на виробництво перехоплювачів PAC-3. Київ отримує не лише дозвіл, а повноцінний пакет послуг: технологічні карти виробничих процесів, програми підготовки фахівців, базу контактів постачальників комплектуючих та регулярні консультації. Такий підхід дозволяє уникнути типових пасток при освоєнні складних оборонних технологій.

Експерти оборонної галузі зазначають, що повноцінне розгортання виробництва ракет для Patriot вимагатиме створення захищених майданчиків, надійних ланцюгів постачання чутливих компонентів та значних інвестицій. Поки тривають бойові дії, випуск продукції, ймовірно, відбуватиметься на майданчиках у Німеччині або інших європейських країнах, де вже діють сертифіковані лінії.

Паралельний трек для європейських систем SAMP/T

Окрему увагу президент приділив системам SAMP/T. До кінця 2026 року Україна планує отримати дозвіл на виробництво ракет SCALP та Aster 30. Ці ракети забезпечують ураження цілей на значних відстанях і доповнюють можливості Patriot у боротьбі з балістичними загрозами. Французько-італійський консорціум Eurosam уже проводить технічні аудити українських підприємств, які можуть стати партнерами в майбутньому.

Інтеграція цих систем у єдину мережу протиповітряної оборони дозволить суттєво підвищити ефективність захисту критичної інфраструктури та великих міст. За оцінками аналітиків, наявність власного виробництва ракет зменшить залежність від зовнішніх поставок і прискорить поповнення боєкомплектів.

Проект FREYJA: українська ланка європейської антибалістичної архітектури

У рамках європейської ініціативи FREYJA українська сторона взяла на себе розробку пускової установки та ракети. Партнери з восьми країн забезпечують радари та інші ключові компоненти. Зеленський повідомив, що вже визначено компанії, здатні швидко вирішити питання з радарними системами. Відсутність власних радарів високої роздільної здатності досі залишалася одним із головних стримуючих факторів.

Ініціатива FREYJA передбачає створення єдиної європейської системи протиракетної оборони, здатної перехоплювати балістичні ракети середньої дальності. Участь України в цьому проєкті не лише посилює національну безпеку, а й інтегрує вітчизняні оборонні підприємства в європейські технологічні ланцюги.

Технічні виклики та вимоги до виробничих майданчиків

Виробництво сучасних зенітних ракет потребує доступу до чутливих технологій, захищених виробничих майданчиків та стабільних джерел фінансування. Ключовими компонентами є твердопаливні двигуни, головки самонаведення, системи управління польотом та програмне забезпечення. Кожна з цих позицій підлягає суворому експортному контролю.

Українські фахівці вже проходять навчання на американських та європейських підприємствах. Перші групи інженерів повернулися з курсів у США та Франції, де опанували технології складання та тестування перехоплювачів. Паралельно триває модернізація випробувальних стендів на українських полігонах.

Роль саміту НАТО в Анкарі та позиція США

Під час саміту НАТО в Анкарі президент США Дональд Трамп підтвердив надання Україні ліцензії на виробництво перехоплювачів PAC-3. Це рішення стало результатом тривалих двосторонніх переговорів і враховує як потреби України, так і гарантії нерозповсюдження технологій. Американська сторона наполягає на проведенні регулярних аудитів виробничих процесів.

Експертна спільнота позитивно оцінює такий формат співпраці. Він дозволяє Україні поступово нарощувати власні потужності, зберігаючи при цьому високі стандарти якості та безпеки. Водночас залишається низка питань щодо фінансування масштабного розгортання виробництва.

Перспективи для української оборонної промисловості

Локалізація виробництва ракет для Patriot та SAMP/T може стати каталізатором розвитку суміжних галузей: електроніки, матеріалознавства та машинобудування. Українські підприємства отримають доступ до передових технологій, що підвищить їхню конкурентоспроможність на міжнародному ринку.

Аналітики прогнозують, що вже у 2027 році перші партії українських ракет зможуть пройти випробування. Повноцінне серійне виробництво очікується після завершення бойових дій, коли з’явиться можливість розмістити лінії на території України під надійним захистом.

Участь у проєкті FREYJA відкриває додаткові можливості для експорту українських розробок. Кілька європейських країн уже висловили зацікавленість у спільному виробництві пускових установок. Це дозволить Україні не лише задовольняти власні потреби, а й стати постачальником для союзників.

Висновки та наступні кроки

Заяви Зеленського на саміті «Україна – Юго-Східна Європа» демонструють чітке бачення стратегії розвитку протиповітряної оборони. Поєднання американських технологій Patriot, європейських систем SAMP/T та власних розробок у рамках FREYJA створює багаторівневу систему захисту. Реалізація цих планів до кінця 2026 року вимагатиме злагодженої роботи уряду, промисловості та міжнародних партнерів.

Наступними етапами стануть підписання конкретних контрактів, розгортання навчальних програм та створення спільних підприємств. Успішне виконання цих завдань дозволить Україні суттєво підвищити стійкість до повітряних загроз і зміцнити позиції в європейській системі безпеки.

Джерела

1. Інтерфакс-Україна, 15 липня 2026.
2. Заява президента України на саміті «Україна – Юго-Східна Європа», 15 липня 2026.
3. Повідомлення про саміт НАТО в Анкарі, липень 2026.
4. Аналітична стаття «НАТО 3.0: що саміт в Анкарі змінив для України», липень 2026.