УКРАЇНА ТА ЇЇ РЕГІОНИ: про трьох славних цьогорічних ювілярів у світлі-сяйві Незалежності

27.02.2021 0 Редакция Steelgrey

Юрій ЧернецькийЮрій ЧЕРНЕЦЬКИЙ (Житомир — Харків — Новий Український Світ), доктор соціологічних наук, автор книжки «Україна. Історія, природа, мистецтво» (2009), продовжуваної поетичної збірки «Листування з Долею» (перше паперове видання — 2012) і низки інших публікацій із питань українознавства — спеціально для журналу NEWSSKY.COM.UA

 

УКРАЇНА ТА ЇЇ РЕГІОНИ: про трьох славних цьогорічних ювілярів у світлі-сяйві Незалежності

(Уривки з нового — переробленого і доповненого — видання довідника «Україна. Історія, природа, мистецтво», частина 1)

 

24 серпня конституційний «Український народ — громадяни України всіх національностей» — і його справжні Друзі з інших країн світу відзначатимуть-святкуватимуть тридцяту річницю державної Незалежності Рідної Неньки. Нашої любої України, що має прекрасні, яскраві зовнішність і душу, сповнена гідності та водночас наділена теплою, приязною, лагідною вдачею. Як власний скромний внесок у святкування визначної події розглядаю свій «історико-культурологічний» путівник 27-ма адміністративними регіонами Української держави, уривки з котрого відсьогодні починаю публікувати. За поданими в абетковій послідовності офіційних назв розділами розповім про деякі цікаві, разючі місця та пам’ятки історії й культури цих регіонів.

Частину розділів путівника подаватиму як уявні подорожі до місць, пов’язаних із життям Особистостей, що в минулому наближали настання нашої Незалежності, боролися та працювали задля неї, чиї ювілейні дати ми цього року відзначаємо. Перший з таких наскрізних сюжетів — мандрівка «Шляхами долі Лесі Українки» [Чернецький (20.ІІ.2021)]. 150-річчя від дня народження Лариси Петрівни Косач (1871—1913) відзначаємо саме сьогодні, 25 лютого. Завершую свій нарис у віршах, який присвячено цій знаменній події, таким чином:

 

Хай шлях цей не в церковний спосіб свят,

але триває — світлий, іскрометний!

Сто п’ятдесят… Лише сто п’ятдесят…

Три кроки стежкою в саду Безсмертя.

 

Побачений свого часу в Саскатуні — найбільшому місті канадської провінції Саскачеван — пам’ятник Лесі Українці (встановлений у 1976 році) роботи визначної вітчизняної скульпторки Галини Кальченко (1926—1975), що згадується у вірші, справив на мене незабутнє враження своєю витонченістю і теплою урочистістю. Далі в цьому путівнику відвідаємо деякі пов’язані з життям геніальної поетеси місця АРК, Волинської, Житомирської та інших областей. А поки що — інтермедія:

 

україна

ПЕРЕЯСЛАВ. Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини. Церква Св. Георгія (XVIII ст.) із села Андруші. Фото — Тетяна Чернецька (2016).

 

ПЕРЕЯСЛАВСЬКА МУЗЕЙНА ЕЛЕГІЯ

 

Загиблого села

лиш часточка душі,

ця церква з давнини до наших днів дійшла,

та мертві Андрушí…

 

Був грандіозним план,

метою — лиш добро;

та символ доль цих сіл і багатьох селян —

напівживий Дніпро…

 

Та вíрші ці сумні, та гірко ти мовчиш,

та скансен — казка лиш…

 

23.02.21

 

Повернімося до більш оптимістичних сюжетів. Другий славетний цьогорічний ювіляр, чию 90-ту річницю від дня народження відзначатимемо 30 травня, — визначний вчений-фізик, педагог і громадський діяч Віталій Іларіонович Стріха (1931—1999). На зламі епох Віталій Стріха став засновником і першим президентом Академії наук вищої школи України, яка являє собою потужний інструмент забезпечення належного розвитку науково-освітніх вимірів нашої державності. Можливо, якби в той час існувала АНВШУ, ця організація спромоглась би вплинути на рішення щодо створення Канівського водосховища на Дніпрі. Адже її президент Олександр Наконечний нагадує, що Віталій Стріха «теж не цурався писати не лише підручники, наукові монографії та статті, але й публіцистичні тексти для “Дзеркала тижня”, “Дня” та “Освіти”…» [Відбулися XVIII Академічні читання пам’яті професора В.І.Стріхи (2021)].

У цьому путівнику про життєвий шлях і внесок Віталія Стріхи нехай символічно нагадує вміщене в розділі, присвяченому Київській області, фото церкви Святого Георгія (середина XVIII століття) з Переяславщини, із села Андрушí, що нині знаходиться під високими водами дніпровського Канівського моря. Цю церкву 1845 року на знаменитому малюнку «Верби в Андрушах» зобразив Тарас Шевченко, а перед затопленням села її перенесли до створеного в Переяславі у середині 60-х років минулого століття першого вітчизняного скансена (музею просто неба) — предивного Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини. Чому саме вона? Тому що син фундатора АНВШУ відомий вчений-фізик, поет-перекладач і культуролог Максим Стріха сповіщає: в Андрушах у 1845 році прадід батька зустрічався з Великим Кобзарем, а в 1910 році батькові бабуся і дідусь брали шлюб у цій церкві. Так річки родинних історій вливаються в повноводу ріку Історії Української Незалежності… Тепер — знову інтермедія:

 

україна

СУБОТІВ. Іллінська церква (1653; реставрація 1977 і 1995 рр., архітектор — Сергій Кілессо) із дзвіницею (1869). Фото — Тетяна Чернецька (2016).

 

СУБОТІВ: КОРОТКИЙ ПУТІВНИК У ВІРШАХ

 

Якщо «душею стали раптом ниці»*,

не радують ні творчість, ні любов,

до Суботова їдьте: «Три криниці»

вам допоможуть СПРАВДІ ЖИТИ знов.

 

Як підказала Україна-мати,

їх викопати сам Богдан звелів,

щоб чистою водою лікувати

поранених і хворих козаків.

 

Слугують «Три криниці» ці відтоді

як еліксир спасіння від негод,

гучної слави зажили в народі —

а в цьому він не схибить, наш народ!

 

Коли ж

орда вдирається чужинська,

плюндрує-нищить —

у безжальну мить

прегарна ця Богданова Іллінська

врятує церква, душі захистить.

 

«Зрадлива домовина»? Ні, не винна

у злочинах всіляких зайд вона!

Стоїть Фортеця-Церква-Україна —

і відступає клятий сатана…

 

Коли ріки Історії до плеса

потрапили, у відпочинку час

цю церкву відновив Сергій Кілессо

всю: зовні, інтер’єр, іконостас.

 

Не ваш цей дар, ні, боягузи-трутні.

Для тих, чиї серця й уми живі,

щоб ВПЕВНЕНО дивитись у майбутнє,

козацькі вежі є сторожові!

_______________

* Цитата з першої поезії мого циклу «Українські історичні портрети» [Чернецький (13.ІІ.2016)]. Будь ласка, див. також: [Чернецький (14.ХІІ.2017)].

 

03.04.17

 

Ще один славний цьогорічний ювілей, який відзначатимемо 28 березня, — 90-річчя від дня народження видатного архітектора, мистецтвознавця, реставратора пам’яток старовини Сергія Костянтиновича Кілессо (1931—2012). Сергій Кілессо нагадував про сумні, трагічні факти: «Під час соціалістичної реконструкції та атеїстичної істерії на теренах України знищено тисячі шедеврів національного зодчества». І далі: «Під час Другої світової війни на території України було повністю знищено або значною мірою пошкоджено 347 найцінніших пам’яток архітектури» [Історія української архітектури (2003): с. 447—448]. А нам із Вами, шановні супутники-читачі, варто згадати, що завдяки Сергієві Кілессо, реалізації його проєктів засяяли первісною красою давньоруська Троїцька надбрамна церква Києво-Печерської лаври, знамениті Мотронинський монастир у селі Мельники й Богданова (Іллінська) церква в селі Суботів Чигиринського району Черкаської області, ряд інших визначних пам’яток зодчества, історії та культури. Також Сергій Кілессо натхненно, з любов’ю опрацював архітектурну частину ефектних і вишуканих пам’ятників Лесі Українці в Луцьку (1977; у співавторстві з архітектором Валентином Жигуліним, скульптори — Микола Обезюк, Андрій Німенко) і Богдану Хмельницькому в Суботові (1995; скульптор — Едвард Кунцевич). З архітектурними витворами митця та дослідника і фрагментами його книг ми зустрінемося далі в розділах, присвячених Києву, Волині, Донеччині та ін. А зараз помандруємо до АРК.

 

україна

Малий герб Криму (1992).

 

  1. Автономна Республіка Крим

 

україна

БАХЧИСАРАЙ. Ханський палац. Художник — Карло Боссолі (1857).

У моєму вірші «Крим» із циклу «Україна» (2006—2012) [Чернецький (24.Х.2015)], у котрому перераховуються найдивовижніші дива півострова, зокрема згадано про такі:

 

Нікітський сад — куточок райський,

який створили ми самі,

диво-палац Бахчисарайський,

диво-мечеть Джума-Джамі.

Друга та третя (знаходиться в Євпаторії) пам’ятки відображають той історичний факт, що сторіччю з третиною перебування цих земель у складі Росії передували три з половиною століття існування Кримського ханства з його високорозвиненим культурним і соціальним життям.

Бахчисарай, вперше згаданий у 1502 році, був столицею Кримської імперії. Назва цього прекрасного міста перекладається як «палац садів» або «сад-палац». Саме тут у березні 1648 року повноважні представники гетьмана Богдана Хмельницького і кримський хан Іслам-Гірей ІІІ уклали Бахчисарайський договір про військово-політичний союз, що відіграв важливу роль у боротьбі Української козацької держави проти Речі Посполитої впродовж 1648—1653 років, зосібна посприявши здобуттю українцями перемог у Жовтоводській, Корсунський, Пилявецькій, Зборівській і Батозькій битвах (див. також: [Чернецький (14.ІІІ.2016)].

Давайте відвідаємо разом із Лесею Українкою Бахчисарай кінця 80-х — початку 90-х років позаминулого століття, звернувшись до її однойменної поезії:

 

Скрізь мінарети й дерева сріблисті

Мов стережуть сей тихий сонний рай;

У темряві та в винограднім листі

Таємно плеще тихий водограй.

 

До сьогодні на території Бахчисарая збереглися численні дюрбе (надгробні мавзолеї), засноване 1500 року Зинджирли-медресе (мусульманська школа), мечеті Орта-Джамі (кінець XVI — початок XVII ст.), Молла Мустафа Джамі (XVII ст.), Тахтали-Джамі (1707). У центрі міста розташований ансамбль «Ханський палац» — колишня резиденція кримських ханів. Він створювався італійськими, іранськими, турецькими, українськими (руськими) і російськими (московськими) майстрами протягом XVI—XVIІІ століть. До ансамблю входить півтора десятка (!) об’єктів — пам’яток зодчества, серед яких: головний корпус палацу, Соколина вежа, Велика й Мала ханські мечеті, ханський цвинтар (північне й південне дюрбе), дюрбе Діляри-бікеч, бібліотечний корпус та ін.

І знову процитую Велику Українку, тепер — її поезію «Бахчисарайський дворець»:

 

Тут водограїв ледве чутна мова, —

Журливо, тихо гомонить вода, —

Немов сльозами, краплями спада;

Себе оплакує оселя ся чудова.

 

Історики зазначають, що невід’ємною частиною ханського палацу були сади з фонтанами та басейнами. На моє переконання, вони МАЮТЬ БУТИ ВІДТВОРЕНІ після фактичного повернення Криму до складу України!

 

україна

Татарська (тобто КРИМСЬКОТАТАРСЬКА. — Ю.Ч.) школа для дітей. Художник — Карло Боссолі (1856).

 

КРИМСЬКИЙ АКРОВІРШ-АПОФЕОЗ-СОНЕТ

 

Кримськотатарська пам’ять тут панує,

Росією не знищена, хоча —

Ич, наволоч! — знай Каїн пропонує

Московського концепцію меча —

Ціною зради щиро возлюбити.

Етнічність — не якийсь там рудимент:

Єдине це, чого не може вбити

У торжества батийщини момент

Кат, що зробив населення ордою,

Рашист, що уособив тьму собою,

А світло вадою оголосив.

Їх ідеал імперський — це минуле,

Навік, мов «Комсомолець», затонуле,

Аврори торжество — наш лейтмотив!

 

26.02.21

За всю вітчизняну історію нараховую «дев’ять хвиль» Української державності [Чернецький (24.VІІІ.2016)]. Сьогодні триває сучасний період її розвитку, що прийняв форму Революції Гідності, першими етапами якої стали переможний Майдан листопада 2013 — лютого 2014 року і, переконаний, у кінцевому підсумку також переможна Українська революційна війна за незалежність і демократію.

 

Слава Україні!

 

(Далі буде.)

 

ДОДАТОК

Рекомендована література до частини 1

Вечерський В.В. Архітектура // Енциклопедія історії України (ЕІУ). — Том «Україна — українці», кн. 1. — К., 2018.

Відбулися XVIII Академічні читання пам’яті професора В.І.Стріхи [Електронний ресурс] // Академія наук вищої школи України: Сайт. — Режим доступу: Відбулися XVIII Академічні читання пам’яті професора В.І.Стріхи – Академія наук вищої школи України (anvsu.org.ua).

Енциклопедія історії України (ЕІУ). — Т. 1—10. — К., 2003—2005, 2007—2013.

Історія української архітектури. — К., 2003.

Кілессо С.К. Черкаси: Історико-архітектурний нарис. — К., 1966.

Кілессо С.К. Канів: Історико-архітектурний нарис. — К., 1969.

Кілессо С.К. Архітектурні та мистецькі скарби Богданового краю. — К., 2000.

Леся Українка. Вибране: Поезії, поеми, драматичні твори. — К., 1977.

Україна: нарис історії / К.Ю.Галушко, Г.В.Папакін, Є.В.Синиця, О.В.Ясь та ін. // Енциклопедія історії України (ЕІУ). — Том «Україна — українці», кн. 2. — К., 2019.

Чернецький Ю.О. Україна. Історія, природа, мистецтво. — Х., 2009.

Чернецький Ю.О. Листування з Долею: 111 поезій різних років. — Х., 2012.

Чернецький Ю. Україна: Цикл 2006—2012 років зі змінами 2015 року [Електронний ресурс] // NEWSSKY.COM.UA: [Інтернет-журнал]. — 2015. — 24 жовтня. — Режим доступу: https://newssky.com.ua/ukrayina/.

Чернецький Ю. Українські історичні портрети: Цикл 2011—2012 з доповненнями 2012—2016 років і наскрізною нумерацією творів [Електронний ресурс] / // NEWSSKY.COM.UA: [Інтернет-журнал]. — 2016. — 13 лютого. — Режим доступу: https://newssky.com.ua/ukrayinski-istorichn-portreti-2/.

Чернецький Ю. Будьмо! Переможно будьмо! (Звернена до високошановного Кримськотатарського народу «трилогія» у віршах із невеличкою передмовою) [Електронний ресурс] // NEWSSKY.COM.UA: [Інтернет-журнал]. — 2016. — 14 березня. — Режим доступу: https://newssky.com.ua/budmo-peremozhno-budmo/.

Чернецький Ю. Наростання дев’ятого валу Української державності. Або смерть? Жодних «або»! [Електронний ресурс] // NEWSSKY.COM.UA: [Інтернет-журнал]. — 2016. — 24 Серпня. — Режим доступу: https://newssky.com.ua/narostannya-dev-yatogo-valu-ukrayinskoyi-derzhavnosti-abo-smert-zhodnih-abo/.

Чернецький Ю. Суботів: короткий путівник у віршах {Фотоілюстрації — Т.Чернецька} [Електронний ресурс] // NEWSSKY.COM.UA: [Інтернет-журнал]. — 2017. — 7 квітня. — Режим доступу: https://newssky.com.ua/subotiv-korotkiy-putivnik-u-virshah/.

Чернецький Ю. Подорож історичними Київщиною та Переяславщиною-Полтавщиною: 7 коротких путівників у віршах 2017 року {Фотоілюстрації — Т.Чернецька і Вікіпедія} [Електронний ресурс] // NEWSSKY.COM.UA: [Інтернет-журнал]. — 2017. — 14 грудня. — Режим доступу: https://newssky.com.ua/podorozh-15099-2/.

Чернецький Ю. Шляхами долі Лесі Українки: Нарис у віршах [Електронний ресурс]  // NEWSSKY.COM.UA: [Інтернет-журнал]. — 2021. — 20 лютого. — Режим доступу: https://newssky.com.ua/shlyahami-doli-lesi-ukra%d1%97nki/.


Поделиться статьей:

Подписаться на новости:




В тему: