Указ Зеленського про УПА: Польща погрожує забрати в нього орден Білого орла

Рішення Києва про спецпідрозділ ССО спровокувало нову хвилю напруги між Варшавою та Києвом, яка може вплинути на спільну оборонну стратегію в умовах триваючої війни.

26 травня 2026 року, напередодні Дня Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, президент Володимир Зеленський підписав указ про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Север» почесного найменування «Героїв УПА». Офіційне обґрунтування — відновлення історичних традицій національної армії та визнання зразкового виконання бойових завдань. Проте вже наступного дня польські політики різних таборів почали висловлювати різке невдоволення, а 29 травня ситуація набула ознак дипломатичної кризи.¹

Історичне тло та польська пам’ять

Для більшості поляків абревіатура УПА асоціюється передусім із Волинською трагедією 1943–1944 років, коли загони Української повстанської армії та цивільне населення вчинили масові вбивства польських селян на Волині та в Східній Галичині. За різними оцінками, жертвами стали від 50 до 100 тисяч осіб. У польській колективній пам’яті ці події досі залишаються однією з найглибших ран Другої світової війни.

Водночас для значної частини українського суспільства УПА символізує збройну боротьбу проти радянського та нацистського режимів. Ця розбіжність у трактуванні історії вже не раз ставала причиною дипломатичних терть між двома країнами, однак після 24 лютого 2022 року обидві сторони намагалися відкласти тему заради спільної боротьби проти російської агресії.

Реакція польських політиків: від правих до центристів

Першим гучно відреагував колишній міністр освіти Пшемислав Чарнек, який назвав указ «крайньою невдячністю» з боку України. Депутат Яцек Сасін вимагав негайного виклику українського посла до МЗС Польщі та скасування рішення. Екс-прем’єр Лешек Міллер закликав президента Кароля Навроцького позбавити Зеленського ордена Білого орла, який той отримав у квітні 2023 року.²

Найбільш жорстку позицію зайняв сам президент Навроцький. 29 травня він заявив, що указ «дає кисень російській пропаганді» та свідчить про «ментальну неготовність» України до європейської сім’ї. Навроцький анонсував, що 8 червня на засіданні Капітули ордена Білого орла буде розглянуто питання про позбавлення Зеленського найвищої польської державної нагороди.³

Прем’єр-міністр Дональд Туск, відомий більш стриманим ставленням до України, написав у соцмережах: «Якщо ми посваримося через минуле, хтось інший виграє майбутнє». Міністерство закордонних справ Польщі опублікувало офіційну заяву, в якій назвало рішення «однозначно негативним» і таким, що «б’є по діалогу між народами».⁴

Українська відповідь та нові деталі 2026 року

Українська сторона спочатку не давала офіційних коментарів. Першим публічно висловився мер Львова Андрій Садовий, який нагадав про величезну допомогу Польщі з перших днів повномасштабного вторгнення і закликав не «чіплятися до назв військових частин». Екс-голова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович назвав дії Навроцького «кроком, спрямованим на погіршення відносин».⁵

Нові подробиці з’явилися 28 травня: стало відомо, що заступник міністра закордонних справ Польщі Марцін Босацкі провів телефонну розмову з послом України Василем Боднаром. За словами речника МЗС Мацея Вев’юра, польська сторона висловила «розчарування» рішенням. Посольство України підтвердило факт зустрічі, однак деталей не розголошувало.

Цікаво, що 27 травня у Варшаві мала відбутися запланована зустріч польсько-української історичної комісії, присвячена пошуку спільних підходів до оцінки подій 1943–1944 років. Після скандалу зустріч перенесли на невизначений термін.²

Міжнародний контекст та ризики для безпеки

У 2026 році Польща залишається одним із найбільших постачальників важкого озброєння для України. За даними польського Міноборони, з початку року Варшава передала Києву понад 120 танків та понад 40 систем ППО. Будь-яке погіршення двосторонніх відносин може вплинути на темпи цих поставок та на координацію в рамках «коаліції винищувачів».⁶

Аналітики з німецького Фонду Маршалла зазначають, що російська пропаганда вже активно використовує тему УПА для розколу польсько-української єдності. У травні 2026 року в російських Telegram-каналах з’явилися десятки постів із закликами «припинити підтримку бандерівців».

Європейська комісія поки утримується від коментарів, однак джерела в Брюсселі повідомляють про занепокоєння можливим впливом скандалу на переговори про вступ України до ЄС. Деякі країни-члени, зокрема Угорщина та Словаччина, вже натякали, що «історичні питання» можуть стати додатковою перепоною.

Що далі: сценарії розвитку подій

Найімовірнішим сценарієм експерти вважають «заморожування» конфлікту. Польща продовжить публічно висловлювати невдоволення, а Україна — ігнорувати заклики до скасування указу. Водночас за лаштунками триватимуть консультації на рівні МЗС.

Альтернативний варіант — часткове пом’якшення позиції Києва через зміну назви підрозділу на більш нейтральну, наприклад «Героїв ССО». Проте наразі жодних сигналів про такий крок не надходило.

Третій, найгірший сценарій — ескалація до рівня відкритого дипломатичного конфлікту з можливим відкликанням послів. Станом на 29 травня 2026 року ймовірність такого розвитку подій оцінюється як низька, однак не нульова.

Ситуація навколо найменування спецпідрозділу «Героїв УПА» вкотре продемонструвала, наскільки крихкою залишається польсько-українська єдність, побудована на спільній боротьбі проти російської агресії. Історична пам’ять, яка десятиліттями розділяла два народи, знову вийшла на перший план у найнесприятливіший момент.