Угорщина викликає посла РФ: удар по Закарпаттю 13 травня

Ранок 13 травня 2026 року приніс нову сторінку в угорсько-російських відносинах: Будапешт уперше за довгі роки офіційно запросив до Міністерства закордонних справ посла Російської Федерації. Привід — масована атака дронів, що зачепила Закарпатську область України.

Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр вийшов до журналістів одразу після засідання уряду. Його слова прозвучали чітко й без дипломатичних обтічностей: уряд рішуче засуджує російський напад на Закарпаття. Це не просто заява — це сигнал, що попередня практика мовчазного ігнорування ударів по регіону завершилася.

Що сталося вранці 13 травня

Російські дрони завдали п’яти ударів по цивільній інфраструктурі Закарпаття. У Сваляві пошкоджено трансформаторну підстанцію та залізничну станцію. В Ужгороді постраждав промисловий об’єкт. За словами міністерки закордонних справ Аніти Орбан, уряд Угорщини отримав підтвердження цих фактів уже протягом кількох годин після атаки.

Залізнична станція у Сваляві — важливий логістичний вузол для перевезень між Україною та ЄС. Пошкодження трансформатора призвело до тимчасових перебоїв з електропостачанням у кількох населених пунктах. Місцеві рятувальники та енергетики працювали на місці до пізнього вечора.

Історичний виклик посла

О 11:30 за київським часом 14 травня посол РФ має прибути до МЗС Угорщини. Це перший подібний виклик за весь час повномасштабної війни. Попередній міністр Петер Сійярто ніколи не запрошував російського дипломата після ударів по Закарпаттю, що неодноразово ставало предметом критики з боку незалежних угорських видань.

Аніта Орбан, яка очолила МЗС лише кілька тижнів тому, обрала інший підхід. Вона особисто повідомила про «глибоке засудження» атаки та наголосила, що ситуація буде обговорена на найвищому рівні. Така швидка реакція вже отримала позитивну оцінку з боку українського міністра закордонних справ Андрія Сибіги.

Реакція Будапешта та Києва

Угорський уряд традиційно підтримує тісні контакти з Москвою, однак атака на Закарпаття — регіон, де проживає значна угорська меншина — стала червоною лінією. Петер Мадяр підкреслив, що безпека угорської громади в Україні є пріоритетом національної політики.

Водночас у Києві відзначають зміну тональності. Андрій Сибіга подякував новій очільниці угорського МЗС за оперативність. Це може стати початком нової фази двосторонніх відносин, де гуманітарні питання та захист цивільного населення стоятимуть на першому місці.

Що кажуть угорські медіа

Незалежні видання Угорщини, зокрема HVG, нагадують: раніше уряд Віктора Орбана уникав публічної критики Росії за удари по Закарпаттю. Тепер ситуація змінилася. Аналітики вважають, що новий склад уряду прагне продемонструвати більшу незалежність у питаннях безпеки, не пориваючи при цьому економічних зв’язків з Росією.

Експерти з безпеки зазначають, що дронові атаки на прикордонні регіони створюють ризики для всієї Центральної Європи. Пошкодження енергетичної інфраструктури може вплинути на транзит електроенергії та товарів через українсько-угорський кордон.

Міжнародний контекст

Подія відбувається на тлі загострення ситуації на фронті та нових санкційних пакетів ЄС. Угорщина, яка раніше блокувала деякі рішення щодо України, тепер демонструє готовність реагувати на прямі загрози для свого населення. Це може вплинути на позицію Будапешта під час наступних переговорів у Брюсселі.

Аналітики з Відня та Варшави вже назвали виклик посла «символічним, але важливим кроком». Вони вважають, що подібні дії можуть стати прецедентом для інших країн, які досі вагалися з публічною критикою Росії.

Що буде далі

Очікується, що зустріч у МЗС Угорщини триватиме не менше години. Російській стороні, ймовірно, буде передано ноту протесту та вимогу гарантувати безпеку цивільних об’єктів у прикордонних районах. Чи вплине це на подальші атаки — покаже час.

Для Закарпаття ж 13 травня стало днем, коли європейська політика нарешті звернула увагу на регіон, який раніше залишався в тіні великих заголовків.