Угорщина та Україна: спільне, різне і реальне

22.07.2022 0 Редакция NS.Writer

«Ми живемо у критичні часи, тому неможливо як слід домовитися про боротьбу з війною, насамперед тут, у Центральній Європі», — переконані угорські політичні лідери. Натомість реальність дещо інша.

Угорщина не допомагає Україні зброєю, ще й заборонила постачання озброєння через свою територію. Тривала лише гуманітарна допомога. Угорський міністр закордонних справ Петер Сійярто пояснив таку позицію тим, що це відбувається нібито для того, щоб Росія не обстрілювала угорців на Закарпатті. Водночас Євросоюз спільно зі США вже мають досвід впливу на позицію особи чи держави. Тож відтепер і Угорщина побачила наслідки кривавої агресії Кремля.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан

«„Путіноферштеючих“ європейських лизоблюдів нічому не вчить історія, ані давня, ані сучасна» — сказав Ілько Лемко, музикант, письменник, дослідник історії Львова. «Навіть зараз, коли б здавалося все настільки зрозуміло, що існує лише один-єдиний варіант — повна і беззастережна перемога над людоїдським путінським режимом, а то буде непереливки для усієї Європи та всього світу, вони, саботуючи швидке постачання зброї Україні, шукають якихось гнилих варіантів „перемовин“, „порозуміння“, а то й визнання частини окупованих територій за Росією в обмін на примарний мир».

Тим часом аналітик з угорського питання на Закарпатті Дмитро Тужанський пояснив, що угорське керівництво має «особливу» думку, яку вони називають «угорським інтересом». Політолог назвав це більше маніпуляцією та спекуляцією, яка пов’язана з грою всередині країни.

Президент Угорщини Віктор Орбан заявляє, що угорська національна ідентичність заснована на приналежності до угорського етносу. Один із найближчих соратників Орбана, головний угорський пропагандист Жолт Баєр вважає Україну аналогом нацистської Німеччини. Це така ж кремлівська пропаганда, «коли нацисти звинувачують ненацистів у нацизмі».

Міністр закордонних справ Петер Сійярто каже: «Очевидно, що у разі постачання нами зброї це буде ціллю росіян для обстрілів. Ми не хочемо, щоб вони стріляли по регіонах проживання угорців. Ми маємо брати до уваги безпеку Угорщини та угорців», що після цього рішення «угорсько-українська частина кордону є найбезпечнішим варіантом перетину». Сійярто також додав, що Угорщина зіткнулася з найбільшим гуманітарним навантаженням в історії країни.

«Ми прийняли чимало біженців з України. Ми добре дбаємо про них, пропонуємо роботу тим, хто залишається надовго, і освіту для дітей. Ми не очікуємо, що хтось скаже „дякую“ угорцям. Але чекаємо на одну річ: не провокувати нас, не звинувачувати нас, не говорити про нас погано тільки тому, що ми прийняли одне рішення: не брати участь у доставлянні озброєння. Чому? Тому, що ми є сусідніми країнами. Для нас головна мета — не бути залученими до цієї війни у будь-який спосіб», — акцентував він.

В Україні не погоджуються із твердженням про неефективність міжнародних санкцій проти РФ. Речник МЗС Олег Ніколенко нагадав, що вони були запроваджені у відповідь на розпочату Росією повномасштабну війну проти нашої держави, яка вже забрала десятки тисяч життів українців, залишила в руїнах сотні тисяч об’єктів критичної інфраструктури та змусила мільйони людей залишити свої домівки.

«Санкції допомагають притягнути державу-агресора до відповідальності за її злочини, а також послабити її здатність до подальшого ведення війни. Вбивають європейську економіку не санкції, а гібридна війна Росії. В Кремлі створили газову кризу в Європі, аби підірвати добробут в європейських країнах».

На думку МЗС України, прем’єр-міністр Угорщини має закликати не до скасування санкцій проти Росії в той час, коли російська армія холоднокровно вбиває українських дітей у Вінниці, Харкові, Миколаєві та інших містах, а навпаки до нарощування ефективних кроків зі стримування російської агресивної політики. «Важливо дивитися правді в очі: за початок і продовження війни несе відповідальність виключно Росія. І лише примусивши її до миру завдяки спільним зусиллям та єдності можна гарантувати, що й Україна, і Угорщина, і Європа загалом повернуться до нормального життя.

«У цьому контексті ми закликаємо партнерів до якнайшвидшого ухвалення сьомого пакета санкцій ЄС проти Росії, усунення лазівок для обходу санкційного режиму, а також подальшого нарощування обсягів постачання важкого озброєння для української армії» — наголосили в головній дипломатичній установі.

Натомість у глобальному світі думка однієї невеликої країни безумовно зазнає змін через певні чинники. Про це нижче.

Українська спільнота в Угорщині — це здебільшого вихідці із Західної України, які переселилися до Угорщини протягом другої половини XX ст. Це — передусім українці-мігранти першого і другого поколінь, які створили сім’ї або спільно з українськими родинами переїхали на постійне проживання до Угорщини.

Згідно з останнім переписом населення Угорщини (жовтень — листопад 2011 року), на території Угорщини визнають себе українцями 7396 осіб. Українська етнічна група за чисельністю посідає сьоме місце серед 13 історичних національних меншин Угорщини (після ромів, німців, словаків, румунів та хорватів).

Відповідно до перепису населення 2011 р., 3384 особи в Угорщині визнають українську мову рідною й активно дотримуються національних та культурних традицій. З-поміж осіб, які належать до української меншини, 4638 є громадянами Угорщини (62,7 %).

За офіційними даними угорської сторони, станом на 30.06.2021 р. кількість громадян України, які мають дозвіл на проживання в Угорщині, становила 58 944 осіб. З них з метою отримання доходу (працевлаштування, підприємницька діяльність) — 51 440 осіб.

Основним центром проживання українців є Будапешт.

В Угорщині офіційно зареєстровано і діє декілька товариств та культурно-просвітніх організацій української громади, основними серед яких є: «Товариство українськоїкультури Угорщини» (ТУКУ), голова — Ярослава Хортяні; «Українське культурне об’єднання області Чонград», голова — Неоніла Сечі; Об’єднання української молоді та сімей Угорщини «Нова хвиля», голова — Ліліана Грекса; Українська асоціація «Єдність», голова — Вікторія Петровська. Ці організації входять до створеної при Посольстві України в Угорщині 22.01.2021 р. Консультаційної ради.

Закон Угорщини «Про вибори депутатів» забезпечує можливість представникам національних меншин Угорщини, зокрема української, балотуватися до Державних Зборів Угорщини, починаючи з 2014 р. Отже, кожна національна або етнічна меншина, яка визнана державою (їх 13), отримує у парламенті по одному пільговому мандату. Кандидат від національних меншин отримує мандат у парламенті у разі, якщо за нього віддали голоси ¼ кількості виборців встановленої для партій квоти. У разі, якщо кандидат від національних меншин не набере кількості голосів, необхідних для отримання повноцінного мандату депутата, він проходить до парламенту як речник цієї національної меншини — депутат без права голосу при голосуванні.

Громади національних меншин мають право на гарантований час у трансльованих ЗМІ (радіо, телебачення) та змогу публікуватися у друкованих ЗМІ Угорщини. Один раз на тиждень транслюються україномовні передачі на Угорському радіо МР4 (30 хвилин), 2 рази на місяць — по центральному телебаченню М1 транслюється 12-хвилинна програма «Рондо».

У Будапешті, Ніредьгазі та Варпалоті діють українські недільні школи.

У трьох угорських вишах функціонують кафедри українознавства: в Ніредьгазькому Інституті з 2018-2019 навчального року відновлена кафедра україністики; в Сегедському науковому університеті з 1997 року при кафедрі слов’янської філології викладається як спеціальність українська філологія; в Будапештському університеті ім.Л.Етвеша з 2002 року діє кафедра україністики в рамках Інституту слов’янської та балтійської філології.

Угорщина наразі залишаєтьчя однією з країн, куди масово їдуть переміщені українці.

До прикладу, 7358 осіб перетнули Угорщину безпосередньо з України минулого четверга, тоді ж ще 6792 особи з України перетнули з Румунії, — повідомили в головному управлінні національної поліції (ORFK). Наступного ж дня поліція видала дозволи на тимчасове проживання, дійсні протягом тридцяти днів, 343 особам. Власники таких дозволів мають протягом тридцяти днів звернутися до місцевого офісу імміграції поблизу місця їхнього проживання, щоб подати заяву на отримання документів на постійне проживання.

Загалом понад 13 тисяч переміщених українців приїхали до Угорщини за період війни станом на 19 липня.

Відразу після прибуття до Угорщини українським переміщеним особам надається грошова допомога.

Постанова уряду Угорщини стосується тих, що отримали тимчасовий притулок у країні.

Працевлаштовані іноземні громадяни на території Угорщини протягом 5 робочих днів після отримання грошової допомоги зобов’язані пройти реєстрацію у центрі зайнятості та співпрацювати з ним. Центр зайнятості вимагає номер соціального страхування для працевлаштованого.

Знайти роботу за кордоном можна через сайт layboard.com.

Якщо біженці, що отримали тимчасовий захист, мають малолітніх дітей, у них є право отримати для дитини місце в яслах, у дитячому садку тощо.

Грошова допомога виплачується після того, як особа, яка отримала тимчасовий захист на території Угорщини, виконала зазначені у Постанові про визнання обов’язки щодо особистого відвідування центру зайнятості.

У разі неприйняття запропонованої роботи центр зайнятості повідомляє міграційну службу, яка своєю чергою припиняє виплати грошової допомоги тимчасовим переселенцям.

Україна та Угорщина мають намір збільшити кількість пунктів пропуску для експорту української продукції

Україна спільно з Угорщиною звернуться до Європейського Союзу стосовно збільшення пропускної спроможності пунктів пропуску на українсько-угорському кордоні.

Про це йшлося 14 липня 2022 року під час брифінгу за участі міністра аграрної політики та продовольства України Миколи Сольського та міністра сільського господарства Угорщини Іштвана Надя.

На думку Сольського, для України дуже важливо збільшити логістичні шляхи через Угорщину до Європи, розвивати інфраструктуру, пов’язану з вивезенням українського зерна, отримання зиску українського та угорського бізнесу щодо спільних проєктів. «Ми співпрацювали з країнами, які мають транзит до моря, як-от Польща та Румунія. Словаччина та Угорщина — це логістичні коридори на європейський ринок. Ці шляхи не були розвинуті, бо ми торгували через море. Оскільки ми рухаємось до ЄС, нам необхідно розширювати нові експортні напрямки в ЄС».

«Колишні транзитні коридори вели через Чорне море. Сухопутні коридори мають дуже малу пропускну спроможність. Ми спільно звертатимемось до ЄС, щоб ми могли розвивати пропускну спроможність як з української, так і з угорської сторони. Ми стурбовані, яким буде продовольче забезпечення світу внаслідок війни.

Водночас Угорщина чинить спроби впоратися з власними проблемами. Уряд розробляє нові правила обмежень щодо сплати за комунальні послуги.

Рішення уряду щодо перегляду правил застосування обмежень на використання електроенергії для домогосподарств, спричинені війною в Україні та економічною кризою, яка вплинула на всю Європу, заявив Чаба Демотор, парламентський державний секретар кабінету прем’єр-міністра у неділю для громадського радіо, наголосивши, що війна найбільше шкодить Європі. Річ у тім, що в Угорщині протягом багатьох років діє обмеження на рахунки за електроенергію для домогосподарств, і захист угорських сімей, наскільки це можливо, залишається пріоритетом уряду. Схема лімітів може бути збережена, якщо вона буде забезпечена до рівня цін середнього споживання, водночас детальні правила ціноутворення та регуляторні аспекти наразі в процесі розроблення. За словами Демагора, комісія з надзвичайних ситуацій у сфері енергетики незабаром завершить роботу над новими правилами, і в результаті буде видано відповідний указ.

Уряд Угорщини вніс зміни до податку KATA. Як наслідок, у Будапешті розпочалися протестні акції, під час яких тисячі людей паралізували рух у деяких частинах міста, закриваючи мости та дороги. Очікується, що це не м припиниться, адже Поправка до податкового закону KATA є болючою темою для багатьох в Угорщині. Цей протестний рух завдав безладу в Будапешті паралізацією руху в столиці Угорщини, протестувальники зайняли головні мости та перехрестя.

У понеділок вранці демонстранти заблокували міст Маргарет у Будапешті. Кілька сотень демонстрантів, більшість із яких прибули велосипедами чи скутерами у футболках і рюкзаках компаній, які доставляють їжу, спочатку заповнили лише зовнішні смуги мосту, а потім о 8 ранку заблокували весь міст з боку Пешта біля площі Ясай Марі, — повідомили в DailyNewsHungary.

Гнів угорців спрямований на уряд Віктора Орбана. На думку людей, нововведення зашкодять малому бізнесу. Учасники протесту скандують «Орбане, геть».

Протести відбулися вперше після перемоги Орбана у виборах, завдяки якій він тримається на посаді вже четвертий термін поспіль.

«Це божевілля, що вони (уряд. — Ред.) зробили. Це не призведе до збільшення надходжень до бюджету», — сказала одна з протестувальниць.

Тим часом Європейська комісія подає позов проти Угорщини до Європейського Союзу через порушення прав сексуальних меншин і правил мовлення новин ЄС.

Комісія також позивається до Угорщини, заявивши, що заборона доступу іноземних автомобілістів до пального за обмеженими цінами, доступними для угорців, порушує принципи ЄС стосовно вільного пересування та єдиного ринку.

У щорічному звіті, опублікованому в п’ятницю, в ЄК акцентували, що закон Угорщини, який забороняє та обмежує доступ неповнолітніх до контенту, що інформує про відхилення від статі народження, зміну статі або гомосексуалізм, завдає шкоди основним правам ЛГБТК. Закон Угорщини дискримінує людей за ознакою сексуальної орієнтації, а отже, порушує основні закони та певні нормативні акти ЄС.

Згідно з окремим позовом, Європейська комісія звертається до Суду Європейського Союзу щодо рішення угорського медіаоргану відхилити заявку Klubradio на радіочастоту на основі «надто сумнівних» міркувань. На думку ЄК, Угорщина встановила «непропорційні та нечіткі» умови для відновлення прав на частоти Klubradio, що порушує законодавство ЄС.

Юдіт Варга, міністерка юстиції, відповіла, що позов, поданий проти Угорщини щодо закону про захист дітей, став несподіванкою для уряду, додавши, що Угорщина «весь час наголошувала, що звинувачення Комісії є необґрунтованими». Стосовно судового процесу, пов’язаного з Klubrádió, Варга сказала у своїй публікації у Facebook, що рішення щодо ліцензії Klubrádió було ухвалено незалежним від уряду органом і підтверджено незалежним судом. Вона додала, що уряд раніше «чітко відповів» на стурбованість ЄК стосовно цього. «Угорська система ліцензування забезпечує кожному заявнику однакову свободу доступу до можливостей медіапослуга», — сказав Варга.

Стосовно допомоги Україні у боротьбі у війні з російськими окупантами Угорщина воліє обійтися найменшою участю. Петер Сійярто, міністр закородонних справ Угорщини, повсякчас говорить одну мантру. «Ситуація з воєнними діями погіршується, але замість того, щоб помиритися, Брюссель окупований новим пакетом санкцій. Слід запобігти подальшим абсолютно безглуздим людським жертвам, розв’язати ситуацію з інфляцією через війну, проблему повної невизначеності енергопостачання та усунути труднощі з постачанням продовольства».

Петер Сійярто розповів про плани країни щодо захисту угорців після зустрічі C5 (Чехія, Австрія, Словаччина, Словенія). Він сказав, що Угорщина долучиться за умови, що фронт дійде до Підкарпаття, а російське вторгнення поставить під загрозу життя угорців. Як повідомляє blikk.hu, глава МЗС акцентував на важливості миру на східному фронті. Це варіант ухилення від небезпечних сценаріїв, розроблених для того, щоб Угорщина могла захистити 150 000 угорців, які проживають на Підкарпатті. Сійярто сказав, що Угорщина зменшує шанси бути втягненою у війну.

Він додав, що санкцій вже достатньо, і Захід має зосередитися на мирі або принаймні на припиненні вогню. Як і будь-яка країна, що страждає від війни по сусідству, Угорщина мала б готуватися до самооборони і що країнв підготувалася до різних сценаріїв війни,

Угорщина відмовилася ще на початку липня брати участь у постачанні західної зброї Україні, аби не наражати на небезпеку російських обстрілів угорців, які мешкають на Закарпатті. На цьому акцентував Петер Сійярто в інтерв’ю CNN.

Він нагадав, що 150 тис. угорців мешкають у західній частині України, й нібито постачання зброї через територію Угорщини може містити жахливі наслідки.

Він повідомив, що Угорщина запропонувала Будапешт місцем проведення мирних перемовин. Про президента Зеленського та його критику уряду Угорщини Сійярто зауважив, що український президент піклувався про інтереси українців, натомість українська війна втягує якомога більше країн у збройний конфлікт, зокрема постачанням зброї. Однак угорський уряд представляє інтереси угорців. Тому воліє залишитися поза війною.

Тим часом міністри закордонних справ країн-членів Євросоюзу погодили черговий пакет санкцій проти РФ.

Саме про це розповів Петер Сійярто у своєму відеозверненні, викладеному на Facebook-сторінці у понеділок, 18 липня.

За його словами, документ запроваджує ембарго на золото та додаткові обмеження на державні закупівлі, а також приймання депозитів.

Сійярто також зазначив, що до переліку санкцій ЄС додадуть 48 приватних осіб, зокрема, віце-прем’єра Росії, кількох чиновників РФ і дев’ять організацій, зокрема Сбєрбанк.

Виступ Петера Сіятро у Брюселі 18 липня 2022 року.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто

Водночас голова комітету угорського парламенту із закордонних справ Жолт Немет під час 31-го Літнього університету Балваньоса в Бейле-Туснаді (Tusnádfürdő), 20 липня висловив думку, що Європейський Союз є «великим лузером» унаслідок війни в Україні.

«У цій ситуації країни Центральної Європи — включно з угорсько-польськими відносинами — піддаються дуже серйозному випробуванню на міцність», — сказав Немет, додавши, що країни регіону залишаться сильними лише якщо вони співпрацюватимуть і спільно представлятимуть свої інтереси. Щодо постачання зброї, Немет зазначив, що Угорщина та Польща мають протилежні позиції з цього питання. За його словами, Польща допомагає постраждалій Україні, надсилаючи зброю, а Угорщина «проводить активну миротворчу політику», намагаючись зберегти мир у Закарпатській області.

Натомість співпраця України та Угорщини у військовій галузі, попри усі застереження, набуває певної динаміки.

Політичний директор прем’єр-міністра Віктора Орбана; депутат угорського парламенту; Голова правління міждисциплінарного навчального закладу в Угорщині Балаш Орбан сповістив, що в липні Головнокомандувач сил оборони Угорщини Ромулус Русін-Сенді відвідав Україну на запрошення генерала Валерія Залужного. Під час візиту командувачі обговорили російсько-українську війну та військові відносини між Угорщиною та Україною.

За словами Залужного, цей візит є свідченням підтримки та солідарності у війні проти Росії: «Я високо ціную професійні й дружні стосунки з моїм угорським колегою і задоволений рівнем військового співробітництва між нашими державами».

Під час візиту угорській делегації розтлумачили безпекову ситуацію в Україні; склад, чисельність угруповань Росії як на тимчасово окупованих територіях України, так і на території Росії вздовж державного кордону України та території суміжних держав; характер дій і напрямків зосередження ворога, його втрат в особовому складі та техніці, виявлених фактах порушення противником правил ведення війни та злочинів проти людяності.

Генерал-полковник Микола Балан показав угорській делегації місця скоєння воєнних злочинів Росією — Гостомель, Ірпінь, Бородянку, територію боїв біля Мощуна. Ромулус Русін-Сенді побував у Миколаєві, Одесі, Кривому Розі, Харкові, Чернігові де побачив, як організовано протидію агресії росії Збройними Силами України. Угорська делегація побувала в Національному музеї історії України у Другій світовій війні, Національному військово-історичний музей України, виставку знищеної російської військової техніки, привезеної з Гостомелю на Михайлівську площу.

Варто зазначити що Головний сержант ЗСУ Олександр Косинський та Головний сержант Сил оборони Угорщини Золтан Кашаб обговорили основні функції та завдання й напрями діяльності особового складу сержантського корпусу збройних сил обох країн.

19 липня 2022 року у Львові відбулася зустріч міського голови Львова Андрія Садовиго з заступником Міністра зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Левенте Мадяром, який заявив, що угорці готові пропускати через свою територію усю допомогу, яку надають решта країн Україні, зокрема військову.

«Угорщина не заперечує проти транзиту зброї до України через свою територію», — сказав угорський дипломат.

«Ми вражені подіями, які тут відбуваються, ми дійсно співчуваємо вам. За останні 200 років ми з росією воювали тричі. Ці війни були не на життя, а на смерть. На відміну від багатьох західних партнерів, ми на собі відчули, що це таке протистояння цій величезній східній державі. При цьому, сама Угорщина не постачатиме своєї зброї — це наша стратегічна позиція. Однак треті країни можуть користуватися нашою територією», — сказав Левенте Мадяр.

Ба більше, Угорщина готова прийняти українських дітей до своїх санаторіїв та таборів. Ще й надто, угорська делегація запропонувала допомогти у лікуванні цивільних та військових у своїх медзакладах, а також запевнила у готовності надати 1000 стипендій для українців у своїх університетах.

Культурний напрям співпраці України й Угорщини досить хвавий.

В Угорщині за протекції Міністерства культури та інформаційної політики України та Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти нещодавно відбулося світлове шоу на підтримку України та її європейської інтеграції. Небо над Будапештом сяяло кольорами українського прапора.

На початку липня в угорській столиці був День борщу, організований Kőbányai Ukrán Önkormányzat / Самоврядування українців Кьобані.

Цього року свято було особливим, бо, як відомо, наш борщ 1 липня внесено ЮНЕСКО до переліку нематеріальної культурної спадщини, що потребує охорони.

Кошти, зібрані в межах цих заходів, спрямували на підтримку ЗСУ, які продовжують захищати Україну від повномасштабного російського наступу.

В угорському місті Егер триває фотовиставка «Війна росії проти України — через угорський об’єктив».

Часом фото говорять більше ніж слова.

Світлини, представлені на виставці, є документальними фото угорських журналістів та фотожурналістів, які ризикували життям, щоб побачити на власні очі та показати свої враження від руйнівних наслідків нападу Росії.

Журналіст Telex Андраш Фьольдес, фоторепортер Telex і Szabolcs Vörös, онлайн-фоторепортер Váslasz відвідали Україну незалежно один від одного побачили руйнування й страждання українського народу, але показали це по-різному.

Цю виставку назвали зверненням до розуміння і співчуття, зокрема задля підтримки й допомоги.Виставка працює до 15 серпня в Будинку громади Бела Бартаковича за адресою: EKMK Bartakovics Béla Közösségi Ház, Knézich Károly u. 8.

В угорському місті Кецкемет триває виставка відомого українського кераміста Юрія Мусатова.

Амбасадорка України в Угорщині Любов Непоп під час відкриття заходу, наголосила на важливості підтримки України міжнародною спільнотою, акцентувала, що досягти справжнього і тривалого миру можна лише змусивши російські війська вийти з української території й саме на цьому мають бути зосереджені спільні зусилля світу.

Роботи, представлені на виставці, — це рефлексії митця у відповідь на повномасштабне російське вторгнення в Україну. Частину робіт привезли з України, решту автор створив в Угорщині в межах міжнародної артрезиденції International Ceramics Studio (м. Кечкемет).

Виставка триватиме до 21 липня, з 13:00 до 17:00, за адресою: Kecskemét, вулиця Капольна. 13

Українська Греко-Католицька Церква в Угорщині активно допомагає біженцям і Україні.

З початком українсько-російської війни УГКЦ в Угорщині створила волонтерський центр, який надає допомогу біженцям з України та надсилає гуманітарну допомогу до України.

Кількість спільноти волонтерів зростає. Серед волонтерів є представники різних національностей, які охоче відгукнулися допомагати.

Основними напрямами волонтерського руху є забезпечення житлом та харчовими продуктами, гуманітарна допомога, а також духовна і психологічна підтримка тим, хто потребує.

Українська громада в Угорщині активно долучається до збору коштів, їжі, засобів гігієни, лікарських засобів, одягу та речей, необхідних для українського війська.

«Українські волонтери цілодобово зустрічають новоприбулих на угорських вокзалах та забирають із кордону, доставляючи до пункту призначення, допомагають з житлом» — повідомив отець Дамян Габорій, засновник української волонтерської спільноти.

Гуманітарна допомога збирається в кількох локаціях на території Угорщини, а звідти скеровується до українського кордону або до українців в Угорщині.

В Угорщині діє організація «Католицькі скаути Європи» — велика християнська спільнота. У 2001 році отримали благословення від Апостольського престолу таособисто від Блаженного папи Івана-Павла ІІ на здійснення своєї діяльності як однієї із форм сучасної євангелізації.

У 2018 році виникла перша така спільнота в українській діаспорі, а саме при парафії Покрови Богородиці УГКЦ в Будапешті

У межах традиційної ротації амбасадорка України в Угорщині Любов Непоп залишає Будапешт після семи років роботи. Вона жодного разу не спілкувалася з президентом Віктором Орбаном, але МЗС Угорщини було на постійному зв’язку з нею. Вона закінчила угорське відділення філологічного факультету Київського університету. Любов Непоп неодноразово критикувала угорський уряд, але за її словами, вона має гарні спогади про угорський народ.

Ексклюзив

«Ковальчук»Марина Ковальчук, журналістка, редакторка, для Newssky (Братислава)


Поделиться статьей:

                               

Подписаться на новости:




В тему: