Удари дронів СБС по російській ППО в травні 2026 року

У травні 2026 року українські оператори безпілотників завдали точних ударів по системах протиповітряної оборони російських військ у Луганській, Донецькій та Запорізькій областях, суттєво обмеживши їхню здатність виявляти цілі в повітрі.

Події розгорталися протягом кількох днів. Підрозділи Сил безпілотних систем послідовно атакували радіолокаційну станцію «Небо-СВ», командно-штабну машину зенітно-ракетного комплексу «Бук-М2», тягач комплексу С-350 «Витязь», а також склади та логістичні вузли. Кожен удар фіксували дрони-розвідники, а підтвердження надходило з кількох незалежних джерел уже наступного ранку.

Операція в Луганській області

Радіолокаційну станцію «Небо-СВ» розташували неподалік лінії фронту. Її основне завдання полягало в ранньому виявленні повітряних цілей на відстані до 380 кілометрів. Після серії ударів станція втратила працездатність. Оператори 1-го окремого центру СБС застосували дрони-камікадзе, які влучили безпосередньо в антенний пост та апаратну кабіну. Внаслідок пошкодження російські підрозділи ППО в цьому секторі залишилися без надійного супроводу повітряної обстановки на кілька діб.

За даними, оприлюдненими 26 травня 2026 року, станція перебувала в режимі чергування. Удар стався о 03:47 за київським часом. Відеозапис, поширений СБС, показує послідовне влучання двох апаратів у різні модулі комплексу. Після першого удару антена почала обертатися хаотично, а другий знищив джерело живлення.

Ураження «Бук-М2» та «Витязь»

У Донецькій області оператори 9-го батальйону «Кайрос» 414-ї бригади «Птахи Мадяра» атакували командно-штабну машину зенітно-ракетного комплексу «Бук-М2». Машина виконувала роль пункту управління вогнем. Пряме влучання вивело з ладу систему зв’язку та обчислювальний блок. Через кілька годин 413-й полк «Рейд» уразив тягач комплексу С-350 «Витязь» у Запорізькій області. Тягач перевозив елементи пускової установки, що унеможливило швидке переміщення комплексу на нову позицію.

Ці удари відбулися протягом 48 годин. Російські війська намагалися евакуювати пошкоджену техніку, однак повторні атаки по логістичних маршрутах завадили цьому. За оцінками аналітиків, відновлення повноцінної роботи згаданих комплексів потребуватиме щонайменше три тижні.

Вплив на логістику та склади

Паралельно з ударами по радіолокаційним і зенітним засобам дрони атакували склади матеріально-технічного забезпечення та тимчасові пункти дислокації. У Луганській області було знищено два склади боєприпасів та палива. У Донецькій області уражено три логістичні вузли на шляхах постачання. Запорізька область зазнала ударів по маршрутах, якими окупанти перекидали техніку та особовий склад.

Системний характер атак призвів до того, що російські підрозділи в цих регіонах зіткнулися з дефіцитом палива та боєприпасів уже за 72 години. Переміщення техніки стало ризикованішим через постійне спостереження українських дронів-розвідників.

Роль окремих підрозділів СБС

У взаємодії брали участь 1-й окремий центр, 9-й батальйон «Кайрос», 413-й полк «Рейд», 412-та бригада Nemesis та Центр глибинних уражень. Кожен підрозділ мав чітко визначену зону відповідальності. Координація здійснювалася через захищені канали зв’язку, що дозволило уникнути втрат серед українських операторів.

412-та бригада Nemesis відповідала за розвідку логістичних маршрутів у Запорізькій області. 413-й полк «Рейд» спеціалізувався на ударах по рухомих цілях. Такий розподіл завдань забезпечив високу ефективність операції.

Стратегічні наслідки станом на кінець травня 2026 року

Втрата радіолокаційної станції «Небо-СВ» та пошкодження двох зенітно-ракетних комплексів суттєво послабили протиповітряне прикриття російських військ на східному напрямку. Українська авіація та далекобійні дрони отримали ширше вікно для дій. За оцінками західних аналітиків, щільність російської ППО в цьому секторі зменшилася приблизно на 25–30 відсотків.

У наступні тижні СБС продовжили наносити удари по аналогічних об’єктах. Це дозволило утримувати ініціативу в повітрі та ускладнити постачання російських підрозділів. Операції такого типу стали регулярними і передбачуваними для противника лише частково.

Технічні особливості уражених систем

РЛС «Небо-СВ» належить до сімейства метрових радіолокаторів. Вона здатна виявляти малопомітні цілі, однак має низьку точність визначення координат. «Бук-М2» — це мобільний комплекс середньої дальності, який досі вважається одним із основних засобів ППО російської армії. С-350 «Витязь» — більш сучасна система, призначена для захисту важливих об’єктів від крилатих ракет та безпілотників.

Ураження саме командних машин та тягачів, а не пускових установок, дозволило досягти максимального ефекту при мінімальній витраті дронів. Така тактика стала характерною для підрозділів СБС у 2026 році.

Загалом операція продемонструвала зрілість української системи безпілотних сил. Поєднання розвідки, точного ураження та повторних ударів по логістиці створило ефект, який перевищує просту суму окремих атак. Російське командування змушене було переглядати маршрути постачання та посилювати маскування позицій ППО.

Подальший розвиток подій

Станом на 27 травня 2026 року СБС продовжували моніторити пошкоджені об’єкти. Додаткові удари по ремонтних бригадах та спробах евакуації техніки стали частиною наступної фази операції. Це дозволило утримувати російські підрозділи ППО в стані постійної напруги.

Міжнародні спостерігачі відзначають, що подібні дії українських сил безпілотних систем поступово змінюють баланс у повітрі на користь України. Кількість успішних уражень ключових елементів російської ППО за перші п’ять місяців 2026 року перевищує показники попереднього року.

Джерела

1. Цензор.нет, 26 травня 2026.
2. Міністерство оборони України, звіт за 27 травня 2026.
3. Інститут вивчення війни (ISW), щоденний огляд за 26–27 травня 2026.
4. Українська правда, матеріал від 27 травня 2026.