Титанова дилема: як США та ЄС постачали стратегічний метал Росії для війни

Титан — метал, що вирішує долі сучасних війн. Його шлях із заводів Європи та США до російських військових заводів пролягає крізь лабіринти санкцій, дипломатичних компромісів і корпоративних інтересів. Кожен кілограм цього металу може стати частиною ракети, що завтра вдарить по українському місту. У світі, де війна йде не лише на полі бою, а й у торгових реєстрах та кабінетах корпорацій, історія титану — це історія про ціну компромісу й справжню ціну безпеки.

Титанова залежність: як Росія знаходить вихід з-під санкцій

З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році легальні постачання титану з України до РФ припинилися. Росіяни опинилися у скрутному становищі, оскільки понад 80% титанової сировини до війни надходило саме з українських родовищ[1][10]. Однак вже за кілька місяців РФ налагодила нові канали: з лютого 2022-го по листопад 2024-го Росія імпортувала титан і титанові вироби з Європи та США на понад 275 млн доларів. Ще більше — через треті країни, зокрема Китай, який став ключовим партнером для російської оборонки[1][10][16].

Санкції Шредінгера: заборонено, але дозволено

Офіційно заборони на постачання титану до та з Росії досі немає. Санкції стосуються лише окремих підсанкційних підприємств, але не всього ринку. Це дозволяє компаніям обходити обмеження через дочірні структури та посередників[1][10]. Франція, наприклад, заблокувала включення титану до санкційних списків через залежність Airbus від російської сировини. У 2024 році третина всього російського титану була продана саме Франції, а серед покупців також — Китай, США, Німеччина, Велика Британія[10][11][16].

ВСМПО-Авісма: серце титанової імперії

Головним виробником титану в Росії є ПАО «Корпорація ВСМПО-Авісма», яка контролює понад 90% ринку і має дочірні компанії по всьому світу. Саме ці структури здійснюють більшість експортно-імпортних операцій, забезпечуючи РФ як сировиною, так і готовою продукцією[1][10][18]. У 2023 році проти компанії були введені санкції з боку США, які вимагали отримання спеціальних ліцензій на експорт американських товарів для ВСМПО-Авісма, але це не зупинило поставки — компанія продовжує отримувати прибутки, просто з контролем[1][10].

Титан для війни: що і скільки виробляє Росія

Титан — ключовий елемент у виробництві зброї: від авіаційних двигунів і корпусів ракет до броні та артилерійських систем[1][16][19]. За оцінками Trap Aggressor, лише за три роки з імпортованого титану Росія могла виготовити близько 2,2 тисячі винищувачів Су-35 (40% їхньої маси — титан) або понад 17,5 тисяч ракет «Калібр» (45% маси — титан)[1][10].

У 2024 році РФ експортувала понад 120 млн доларів титану, з яких третина припала на Францію. Водночас імпорт сировини сягнув 126 млн доларів, 52% з яких поставила Китай[16][11]. Це свідчить про двосторонню залежність: Росія продає титан Заходу, а імпортує сировину з Китаю.

Міжнародний ринок: баланс інтересів і подвійні стандарти

Airbus, найбільший європейський виробник авіації, ще у 2022 році відкрито закликав ЄС не вводити санкції проти російського титану, аргументуючи це ризиком для європейської аерокосмічної галузі[13][14][17]. За різними оцінками, до 65% титану Airbus та до третини Boeing традиційно надходило з Росії[14][15][17]. Хоча Boeing припинив закупівлі у 2022 році, Airbus лише у 2025 році заявив про поступову відмову від російського титану, але процес сертифікації нових постачальників триває місяцями[17].

Китайський фактор: новий титан для Росії

Після втрати українського титану та часткового скорочення постачань із Заходу, Росія різко збільшила імпорт сировини з Китаю. У 2024 році 52% імпорту титану до РФ забезпечив саме Китай[11][16]. Китай, у свою чергу, нарощує споживання титану для власної високотехнологічної промисловості, а також перепродає частину сировини та готової продукції на світовий ринок[11].

Схеми обходу санкцій: дочірні компанії і «титанові хаби»

88% покупок російського титану у 2024 році здійснили іноземні дочірні компанії ВСМПО-Авісма у Франції, Німеччині, Великій Британії, Бельгії та інших країнах[10][18]. Через ці структури титан потрапляє до європейських виробників, а гроші — на рахунки російських підприємств. Окрім того, компанії на кшталт АО «Русполимет» і СМК експортують та імпортують титан через дочірні фірми у ЄС, що дозволяє обходити прямі санкції[10][18].

Титанова дипломатія: політика і бізнес на межі моралі

Рішення не включати титан до санкційних списків приймалося під тиском лобістів Airbus та урядів країн, що залежать від російської сировини. У 2024 році Франція придбала 28% всього російського титану, США — 11%, Німеччина — 10%, Велика Британія — 9,3%, Бельгія — 4,5%[10][16]. Таким чином, країни, що публічно засуджують агресію РФ, забезпечили їй 72% валютних надходжень від продажу титану.

Санкції: що працює, а що — ні

27 вересня 2023 року США ввели санкції проти ВСМПО-Авісма, а в лютому 2024 року — Канада. Проте вже через місяць Канада дозволила Airbus закуповувати титан у російської компанії за клопотанням французького уряду[1][10][17]. Санкції щодо інших компаній (АО «Уралредмет», АО «Чепецкий механический завод», АО «Русполимет») охоплюють лише окремі юрисдикції, що дозволяє їм продовжувати роботу на глобальному ринку[1][10][19].

Титанова війна: глобальні ризики і майбутнє

Титан залишається стратегічним ресурсом для ведення сучасної війни. Його використання у виробництві авіації, ракет, броні та іншої військової техніки робить кожен кілограм металу фактором безпеки для Європи й усього світу[1][16][19]. Поки Захід не зможе повністю відмовитися від російського титану, Росія зберігатиме фінансові ресурси для продовження війни.

Висновки: уроки для світу

Ситуація з титановою залежністю показує, наскільки складно поєднувати санкційну політику та економічні інтереси. Поки Європа й США не знайдуть альтернативу російському титану, санкції залишатимуться «шредінгерівськими» — одночасно діючими і неефективними. Кожен кілограм титану, що потрапляє на російський ВПК, — це ще один ризик для України і світу.

—

Джерела:
1. ZN.ua,
10. Trap Aggressor,
11. NV.ua,
13. Metal.com,
14. Airport Technology,
15. Defense-Aerospace,
16. Russia vs World,
17. Simple Flying,
18. Trademo,
19. Trap Aggressor (EN)