Україна може стати піонером у вирішенні проблеми вуличних тварин

Олена Александрова

Наразі у світі вкладаються гроші в дослідження щодо впливу домашніх тварин на здоров’я людини, і з’являється все більше доказів про безперечну корисність домашніх улюбленців.

Мова йде про запобігання і позбуття від стресу, самотності, покращання самопочуття, а також численні позитивні емоції, що зрештою впливає на якість та тривалість життя людини. Зважаючи на стреси від війни, міграції та економічної кризи, Україні було б корисно на базі цих наукових розробок, натренувати безпритульних тварин на роль терапевтів та компаньйонів. Це, по-перше, створить попит на безпритульних тварин в суспільстві і дозволить вирішити проблему вуличних тварин, по-друге, позитивно вплине на імідж Україні у світі.

 

Вуличні тварини – проблема усього світу

Можна сказати, що проблема безпритульних тварин існує всюди. Не зважаючи на те, що існують країни, що стверджують, що у них немає безпритульних тварин, з цим твердженням можна посперечатися. Наприклад, тому, що країни не відгороджені одна від одної огорожами, і тварини мають можливість мігрувати, а також тому, що котів більше ніж собак, їх складніше помітити та виловити ніж собак. Крім того, власне визначення “домашні тварини” включає не лише собак та котів, оскільки люди беруть в дім і, на жаль, іноді викидають з дому, різних тварин, від гадюк, тарганів, до мишей, крокодилів та коней. Статистики щодо гадюк, крокодилів та інших тварин, яких утримують вдома у якості домашніх улюбленців, не існує.

Звичайно, є приклади вирішення проблеми безпритульних тварин, які варто наслідувати. Гарним є приклад Нідерландів, де практично всіх тварин розібрали з притулків по родинах тому, що місцеві громади розуміють свою відповідальність перед братами нашими меншими (навіть у парламенті країни присутня партія захисників тварин); а також прекрасний приклад Туреччини, де поставлено прилади, щоб вуличні собаки могли отримати порцію їжі та води, і де тварин не цураються впускати в приміщення, щоб вони пересиділи сильні морози або нестерпну спеку.

На превеликий жаль, досі існують країни, де досі вживають собак в їжу не через бідність людей, які потерпають від голоду, а через дикість людей, які жадають гастрономічного різноманіття.

Цікаво, що не існує прямого зв’язку між рівнем розвитку країни, зокрема, фінансовим благополуччям населення, і вирішенням проблеми безпритульних тварин. Так, відомо, що в таких багатих країнах, як Сполучені Штати, Японія або Велика Британія, не всі тварини мають шанси дожити до старості, якщо їхні власники від них відмовилися. До деяких порід, наприклад, бійцівських собак, або просто собак великих розмірів, в притулках ставляться упереджено. Певні тварини мають лічені тижні знайти родину, інакше їх присплять.

Крім того, країни, де прийняті хороші закони по захисту тварин, наприклад, деякі європейські країни, можуть працювати в теорії і не працювати на практиці. Тобто, хороші наміри, насправді, не реалізуються.

Відомо, що в світі вже реалізовано і заплановано багато ініціатив, спрямованих на вирішення проблем безпритульних тварин. Прекрасно, що завдяки мережі Інтернет можна легко отримати все це багатство інформації з проблемного питання.

 

Як зараз вирішують проблему зменшення кількості безпритульних тварин в різних країнах

Однин із способів досягти зменшення популяції вуличних тварин –  через фізичне зменшення кількості тварин в місті, тобто знищення через вбивство. По-перше, існують неадекватні люди, так звані дог-хантери, які полюють на тварин задля задоволення, по-друге, комунальні служби можуть ловити тварин і присипляти їх в міських притулках. До останнього з цих нелюдських засобів вдався також, на превеликий жаль, Київ, коли готувався приймати гостей ЄВРО-2012. Про це писала українська та іноземна преса, зробивши Україні сумної слави.

Інший метод запобігання зростанню кількості безпритульних тварин є посилення відповідальності за погане ставлення до домашніх тварин. Іншими словами, штрафування тих людей, чия безвідповідальність стала причиною того, що тварина опинилася на вулиці. Наприклад, тих людей, які взяли тварину в дім, а потім виставили її з дому; або тих, хто розводить тварин і вбиває або викидає на вулицю тих, що не продалися.

Насправді, мало чи не всі країни намагаються застосовувати в своїй політиці обидва згадані методи,  а крім того, ще й займаються освітою своїх громад в питанні взаємодії з домашніми тваринами. Так, починаючи зі школи, людей навчають, що тварини – це живі істоти, вони нам компаньйони, а не іграшки; потрібно відповідально ставитися  до домашніх тварин, правильно годувати їх та тренувати; потрібно стерилізувати їх й не допускати безконтрольного розмноження.

Звичайно, що є велика кількість небайдужих людей, які рятують напівмертвих тварин з холодних вулиць, лікують поранених тварин, шукають родини для тих тварин, у яких немає шансів вижити на вулиці. Навіть маленькі справи мають велике значення: впустити в під’їзд тварину, яка стоїть на морозі, нагодувати та напоїти тварину, зрештою, спіймати, простерилізувати та випустити тварину. Проте, потрібно набагато більше небайдужих людей для комплексного вирішення проблеми.

 

Як вирішити проблему безпритульних тварин?

Щоби глобально вирішити проблему безпритульних тварин, потрібно створити попит на безпритульних тварин. Іншими словами, потрібно, аби люди розбирали вуличних тварин з вулиць та притулків по домівках і не хотіли їх позбутися. Як цього досягти? Створенням умов, за яких (вулична) домашня тварина набуває великої цінності. Оскільки нам вже відомо, що домашні улюбленці можуть покращити якість та тривалість життя людини, особливо, зокрема, якщо це тварина-терапевт або тварина-компаньйон.

Так звані тварини-терапевти та тварини-компаньйони – модна тема сьогодення. Тварини-терапевти – це тварини, навчені допомагати людині позбутися стресу. Таких тварин успішно використовують в лікарнях, школах, під час різних заходів в різних країнах світу.

Майже кожна домашня тварина може бути терапевтом і навчання тварини для цієї ролі досить просте. На превеликий жаль, не всі власники тварин тренують своїх домашніх улюбленців, або взагалі опікуються питанням тренування як такого, через що вони і відмовляються від тварини як такої, що не виправдала їхніх сподівань. Насправді, кожна тварина – це тварина, і їй потрібне адекватне тренування, так само як правильне харчування і догляд. Саме тому, потрібно створити можливість, щоб люди отримували вже навчену тварину і мали повне розуміння як з нею поводитися.

В країнах, які широко використовують домашніх тварин-терапевтів, існують організації, які контролюють підготовку тварин на роль терапевтів, наприклад, поширюють програму підготовки, приймають іспит та видають свідоцтво терапевта. Крім того, держава різними методами заохочує власників домашніх тварин тренувати своїх улюбленців на роль терапевтів.

Тварини-компаньйони – це більш коштовні тварини з точки зору витрат часу на підготовку, оскільки компаньйон часто готується один-три роки і для конкретної людини, наприклад, компаньйон для незрячої людини, компаньйон для людини з певним синдромом, компаньйон для дитини, компаньйон для людини з вадами руху. За різною інформацією, ціна собаки-компаньйона коливається в діапазоні від 5 до 30 тисяч доларів, залежно від породи та складності підготовки.

Потрібно зазначити, що вже доведено, що належність до певної породи не впливає на те, чи стане тварина терапевтом або компаньйоном, чи у неї немає до цього хисту. Тварини, як і люди, кожна має свій характер, і не можна сказати, що якась порода більш розумна за іншу. Саме тому, принципово зайнятися тренуванням саме тварин в притулках.

У вільному доступі існує багато напрацювань із навчання тварин, і  цікавим є досвід залучення до тренувань в’язнів.

Ця сфера може також принести інвестиції в Україну.

Олена Александрова