Троє вчених здобули Нобеля з економіки 2025 за теорію “творчого руйнування” інновацій

Коли руйнування стає творчістю: як троє економістів розгадали таємницю процвітання цивілізації

Понеділок, 13 жовтня 2025 року, став днем, коли світ дізнався про лауреатів останньої Нобелівської премії цього року. Джоел Мокір з Північно-Західного університету, Філіп Агіон з Коледжу де Франс та Пітер Ховітт з Браунського університету здобули премію з економіки за пояснення того, як інновації через механізм “творчого руйнування” забезпечують економічне зростання.^{1 2 3 4 5} Їхні дослідження розкрили одну з найглибших таємниць людської цивілізації: чому протягом двох останніх століть ми вперше в історії досягли сталого економічного зростання, яке підняло мільйони людей з бідності. Премія розміром 11 мільйонів шведських крон (близько $1,2 мільйона) — це визнання роботи, що пояснює, чому наш світ процвітає, а не стагнує.

Джоел Мокір: історик, який знайшов ключ до промислової революції

79-річний Джоел Мокір, який отримав половину премії, використав історичні джерела, щоб розкрити причини того, як стале зростання стало “новою нормою” людства.^{1 2 3} Його революційне відкриття полягало в тому, що для успішної послідовності інновацій недостатньо просто знати, що щось працює — потрібно також мати наукові пояснення того, чому воно працює.

Саме цього часто бракувало до промислової революції, що робило складним розвиток нових відкриттів та винаходів. Мокір також підкреслив важливість відкритості суспільства до нових ідей і готовності до змін.^{1 3 5} “Історично економічна стагнація була скоріше правилом, ніж винятком, протягом більшої частини людського існування”, — зазначив Нобелівський комітет, описуючи внесок Мокіра.

Агіон і Ховітт: математики “творчого руйнування”

Філіп Агіон (69 років) і Пітер Ховітт (79 років) поділили другу половину премії за створення математичної моделі “творчого руйнування” — процесу, коли новий і кращий продукт виходить на ринок, витісняючи компанії, що продають застарілі товари.^{1 2 3 4} Їхня знакова стаття 1992 року стала фундаментом для розуміння того, як інновації одночасно є і творчими (приносять щось нове), і руйнівними (роблять застарілими попередні технології).

Під час телефонної розмови на прес-конференції в Стокгольмі Агіон висловив своє здивування: “Я все ще безмовний. Я був абсолютно не готовий до цього, тому мені важко сформулювати свої відчуття”.² Він також зазначив, що планує направити свою частину призових коштів на фінансування своєї дослідницької лабораторії.

Концепція “творчого руйнування”: від Шумпетера до сучасності

Концепція “творчого руйнування” не є новою — її часто пов’язують з економістом Йозефом Шумпетером, який детально описав її у своїй публікації 1942 року “Капіталізм, соціалізм і демократія”.² Однак лауреати 2025 року зуміли математично формалізувати та поглибити розуміння цього процесу.

За словами голови комітету з економічних наук Джона Гасслера: “Робота лауреатів показує, що економічне зростання не можна сприймати як належне. Ми повинні підтримувати механізми, що лежать в основі творчого руйнування, щоб не повернутися до стагнації”.¹

Агіон закликає Європу вчитися у США та Китаю

Під час прес-конференції Агіон висловив важливі думки щодо сучасної економічної політики. Він закликав Європу навчитися у Сполучених Штатів та Китаю, які, на його думку, успішно поєднали конкуренцію з промисловою політикою.²

“В Європі наш підхід до конкурентної політики призвів до сильної неприязні до будь-якої форми промислової стратегії. Я вважаю, що нам потрібно прогресувати в цій сфері та знаходити способи гармонізації промислової політики в секторах, таких як оборона, клімат, штучний інтелект та біотехнології, де ми відзначаємося і маємо потужні дослідницькі можливості”, — заявив Агіон.²

Вплив на формування економічної політики

Робота лауреатів має не лише теоретичне, а й практичне значення. Агіон відіграв ключову роль у формуванні економічної стратегії французького президента Еммануеля Макрона під час його виборчої кампанії 2017 року.² Більш того, нещодавно він очолив Комісію зі штучного інтелекту, яка в 2024 році подала звіт Макрону з 25 рекомендаціями для позиціонування Франції як лідера у сфері ШІ.

Коли його запитали про поточні торгові суперечки та глобальний протекціонізм, Агіон зауважив: “Я не підтримую протекціоністський підхід у США. Це шкодить глобальному зростанню та інноваціям”.²

Конфлікти та виклики “творчого руйнування”

Лауреати по-різному показали, що творче руйнування неминуче створює конфлікти, які потрібно врегульовувати конструктивно.^{4 5} Інакше інновації блокуватимуть ті компанії чи групи інтересів, які бояться втратити свої переваги. Ця теорія пояснює, чому деякі суспільства успішно адаптуються до технологічних змін, а інші — ні.

Дослідження показують, що технології швидко розвиваються і впливають на всіх нас, коли нові продукти та методи виробництва замінюють старі у нескінченному циклі. Саме це є основою сталого економічного зростання, що призводить до кращого рівня життя, здоров’я та якості життя людей по всьому світу.¹

Історичний контекст премії з економіки

Премія з економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля офіційно не є Нобелівською премією в строгому розумінні, оскільки не була передбачена в заповіті Нобеля.^{2 6} Вона була заснована центральним банком Швеції Riksbank у 1968 році як данина поваги Нобелю — шведському винахіднику динаміту XIX століття та засновнику п’яти Нобелівських премій.

З моменту заснування премія з економіки присуджувалася 56 разів 96 отримувачам, при цьому лише три жінки стали лауреатками.⁶ Торішня премія дісталася економістам Дарону Асемоглу, Саймону Джонсону та Джеймсу Робінсону за дослідження глобальної нерівності багатства та процвітання.

Церемонія та формальне вручення

Усі Нобелівські премії будуть офіційно вручені на церемонії 10 грудня — в річницю смерті Альфреда Нобеля 1896 року.^{3 6} Кожен лауреат отримає золоту медаль, диплом і грошовий приз у розмірі 11 мільйонів шведських крон (приблизно $1,2 мільйона).

Премія з економіки завершує серію оголошень Нобелівських премій 2025 року. Протягом минулого тижня були оголошені переможці в галузях медицини, фізики, хімії, літератури та миру.^{3 6}

Значення для розуміння сучасної економіки

Робота лауреатів має особливе значення для розуміння сучасних економічних процесів, особливо в епоху цифрових технологій та штучного інтелекту.^{4 5} Їхні теорії допомагають пояснити, чому одні країни успішно адаптуються до технологічних змін, а інші залишаються позаду.

Як зазначається в оголошенні премії: “Протягом останніх двох століть, вперше в історії, світ бачив стале економічне зростання. Це підняло величезну кількість людей з бідності та заклало основу нашого процвітання”.^{1 4} Лауреати пояснили, як інновації забезпечують поштовх для подальшого прогресу.

Висновки: уроки для майбутнього

Нобелівська премія з економіки 2025 року визнає фундаментальну роботу, що пояснює один із найважливіших феноменів людської цивілізації — як ми досягли сталого економічного зростання.^{1 2 3 4 5} Джоел Мокір, Філіп Агіон та Пітер Ховітт показали, що процвітання не є гарантованим, а вимагає підтримки механізмів, що дозволяють інноваціям замінювати застарілі технології.

Їхня робота особливо актуальна в сучасному світі, де технологічні зміни відбуваються з безпрецедентною швидкістю. Розуміння принципів “творчого руйнування” може допомогти урядам, компаніям та суспільству загалом краще адаптуватися до викликів майбутнього, зберігаючи при цьому динамізм, необхідний для продовження прогресу людства.

Як підкреслив голова Нобелівського комітету, економічне зростання не можна сприймати як належне — його потрібно активно підтримувати, створюючи умови для інновацій і водночас управляючи конфліктами, які неминуче виникають у процесі змін.

Джерела