Трамп заявляє про домовленість із Путіним щодо обміну територіями

Президент США Дональд Трамп заявив, що вже досяг домовленості з Путіним щодо обміну територіями — і очікує, що Україна прийме цю угоду. Та чи готові українці, їхній лідер Зеленський, і світ до такого сценарію? Репортаж із самого серця політичного шторму, з фактами, емпатією й критикою.

Деякі епохальні цитати залишають слід у повітрі — їх чує весь світ, не встигаючи навіть зреагувати. Так трапилося в ніч після зустрічі Трампа з Путіним на Алясці. Колишній (або чинний, якщо актуалізувати 2025) президент США в ефірі Fox News оголосив, що Принципова домовленість щодо «обміну територіями» між Україною і Росією вже досягнута. «Усе, що лишилося, — аби Зеленський це прийняв», — каже Трамп. Його послання лунає як ультиматум, а не дипломатичне зважування варіантів.^{1 2}

Що сказав Трамп: обмін, поступки й «безпекові гарантії» замість НАТО

У деталях ця угода виглядає тривожно просто: Україна має поступитися частиною своїх територій Росії, натомість отримати «безпекові гарантії», які, проте, не будуть пов’язані з членством у НАТО.¹ Американський телеведучий уточнив: «Має відбутися обмін територіями, буде більше російської території, ніж було, а Україна отримає гарантії безпеки». Трамп відповів: саме про це і йшлося на переговорах.¹ Він додав, що бачить «50 на 50» шансів на погодження угоди, але, мовляв, все залежить від «готовності Зеленського підписати». «Росія — це велика сила… Українці хороші воїни, але…» — прозвучав додатковий акцент.

Мовчання — не згода: позиція української влади й суспільства

І тут настає стратегічний момент, який американські і російські політики, схоже, залишають поза кадром. Позиція Києва і майже всього українського суспільства в цьому питанні є найменш компромісною серед усіх можливих. Конституція України забороняє не лише поступатися територіями, а навіть про це домовлятися — відповідні норми з’явилися у відповідь на вторгнення 2014 і закріплені для вічності.^{3 4 5}

Відповідь Володимира Зеленського була максимально жорсткою: «Україна не дасть Росії ані партнерства, ані легалізації її злочинів в обмін на території. Не буде жодних домовленостей, ухвалених без участі України або проти волі українського народу. Всі ці сценарії — мертві рішення, приречені на провал. Ми готові працювати заради реального, тривалого миру — а не миру за російським рецептом», — зазначив він у спеціальному відеозверненні.^{6 7 8}

Українське суспільство: статистика без ілюзій

Соціологічні дослідження показують: понад 76% українців категорично не сприймають жодних «мирних планів» на умовах Росії й не погоджуються на поступки територіями навіть заради припинення війни.⁹ Приблизно 49% респондентів називають «категорично неприйнятним» навіть компромісний американський план з частковими територіальними поступками, а понад 53% вважають прийнятними лише спільні плани Європи й України.⁹ Інші опитування засвідчують: за перемогу (тобто повернення всіх українських земель) виступають 74% громадян, ще 11% погодилися б на певний статус-кво, і лише близько 10% — на мир будь-якою ціною.¹⁰ Всі ці цифри — діагноз для планів про «обмін територіями».

Світова реакція: Європа, НАТО й «добрі» політичні наміри

Реакція провідних міжнародних гравців не стала для Києва несподіванкою. Польща, країни Балтії, більшість держав ЄС та Велика Британія чітко заявили, що виступатимуть проти будь-яких рішень щодо Києва без Києва. ЄС та НАТО підкреслили, що територіальні поступки як умову миру розглядають неприйнятними. Прецедент, який озвучувався для Німеччини у 1955 році, не сприймається як опція для України — адже в обмін на врегулювання з Росією Україна втратить не лише території, а й перспективу стратегічного розвитку, а разом із тим і інструменти безпеки.^{11 12} Від ОБСЄ, ООН та лідерів Франції й Італії пролунали стримані, але недвозначні сигнали щодо неприпустимості нав’язаних схем завершення війни.

Розрахунок «по-Трампу»: чи можлива формула закінчення війни через поступки?

Американські та західні оглядачі розходяться у прогнозах, чи й справді можливий мирний договір на умовах Трампа. Великі ризики бачать навіть його союзники: за наявності суворої позиції України, примусити Київ до підписання такого документу без втрати легітимності діючої влади майже неможливо.¹³ Крім того, будь-які поступки територіями суперечать і міжнародному праву, і зобов’язанням Заходу перед Україною, і логіці глобальної безпеки.

Пастка для Зеленського: прийняти чи відкинути?

Дехто із аналітиків вбачає у діях Трампа не стільки спробу знайти консенсус, скільки бажання «загнати Зеленського у глухий кут», залишивши за ним відповідальність і за новий етап війни, і за західну підтримку.¹⁴ За словами багатьох європейських оглядачів, навіть якщо б у Києві з’явилася політична воля до компромісу, конституційні обмеження, патріотичні настрої громадян і наявна міжнародна підтримка роблять це неможливим.

Холодна калькуляція і гаряча реальність: чи стане «обмін» землі на мир виходом для регіону?

Міжнародний досвід і практика останніх років показують: заморожені конфлікти й поступки територіями рідко приносять тривалий мир.^{12 15} Після 2014 року українське суспільство та влада звикли до тривалого режиму стійкості. Експерти наголошують: навіть короткотривала угода на умовах РФ відкриє шлях новим війнам, залишить Україну без гарантій, а Захід — із підмоченою репутацією захисника миру.

Від протесту до вулиць: акції, звернення і слова підтримки

15 серпня у центрі Києва сотні громадян вийшли до посольства США із закликами не вирішувати «долі України без України» і не розглядати обмін територіями як предмет для переговорів.¹⁶ Головні вимоги — негайний обмін полонених, повернення всіх окупованих районів і залучення міжнародних організацій для контролю за дотриманням прав людини на тимчасово окупованих територіях.

Головний висновок: лінія фронту проходить не тільки на полі бою

У глобальному вимірі «обмін територіями» — це не лише питання кордонів, а й тест на цінності, стратегічну далекоглядність і здатність Заходу й США стати справжніми союзниками України.^{10 12} Для Києва вибір очевидний: зберегти цілісність, незалежність і принцип правди — навіть якщо ціна миру виявиться надто високою.

Джерела