Трамп вимагає передачі Гренландії США на саміті НАТО

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп під час зустрічі лідерів НАТО в Анкарі чітко заявив про необхідність американського контролю над Гренландією для захисту Арктики від китайських і російських кораблів, водночас розкритикувавши союзників за недостатню підтримку в операціях проти Ірану.

Саміт НАТО в турецькій столиці 7 серпня 2026 року перетворився на арену гострих дискусій, коли глава Білого дому знову порушив питання стратегічного значення Гренландії. Трамп наголосив, що острів має перебувати під контролем Вашингтона, а не Копенгагена, оскільки Данія не здатна забезпечити належний захист території від зовнішніх загроз. Його слова пролунали на тлі нещодавніх американських ударів по іранських цілях у регіоні Перської затоки.

Гренландія як ключовий елемент арктичної безпеки

Гренландія залишається напівавтономною територією Данії, і її географічне розташування робить острів критично важливим для моніторингу морських шляхів у Арктиці. Трамп підкреслив, що Китай і Росія активно нарощують присутність у цих водах, надсилаючи військові судна для розвідки та можливого встановлення баз. Американський лідер зауважив, що Данія не виділяє достатніх коштів на оборону Гренландії, тоді як Сполучені Штати витрачають мільярди на підтримку європейських союзників у протистоянні з Росією.

Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен відповіла рішуче, заявивши, що Копенгаген готовий захищати кожен дюйм своєї території та закликала союзників поважати суверенітет і право гренландців на самовизначення. Вона наголосила, що Гренландія не продається, і будь-які спроби змінити її статус мають враховувати позицію місцевого населення. Прем’єр-міністр Ісландії Кріструн Фростадоттір також висловила підтримку гренландській стороні, закликавши лідерів НАТО зосередитися на загрозах з боку Росії замість внутрішніх суперечок.

Удари по Ірану та завершення перемир’я

Паралельно з обговоренням Гренландії Трамп оголосив про припинення дії меморандуму про взаєморозуміння з Іраном після серії атак на торговельні судна в Ормузькій протоці. Американські військові провели нічні удари по іранських об’єктах, які, за словами президента, були необхідними для захисту міжнародного судноплавства. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте підтримав дії Вашингтона, назвавши їх абсолютно виправданими.

Трамп розкритикував європейських союзників за недостатню участь у цих операціях, зазначивши, що Сполучені Штати не потребували допомоги, але очікували більшої солідарності. Він також згадав про плани скорочення американської військової присутності в Європі, оскільки континент суттєво змінився за останні два десятиліття. Ці заяви додали напруги до саміту, де обговорювалися питання оборони та витрат на неї.

Вимоги до витрат на оборону та реакція союзників

Президент США продовжив тиск на союзників щодо збільшення оборонних бюджетів до двох відсотків ВВП. Рютте намагався заспокоїти Трампа, вказавши на нещодавні зобов’язання європейських країн і Канади щодо зростання витрат. Проте американський лідер залишився скептичним, нагадуючи про багаторічні дискусії, які не призвели до реальних змін.

Ситуація ускладнюється тим, що Трамп пов’язує питання Гренландії з загальною стратегією НАТО. Він заявив, що відмова Данії у передачі контролю над островом зашкодила відносинам у межах альянсу. Аналітики відзначають, що подібні заяви можуть вплинути на майбутні переговори щодо розширення альянсу та підтримки України в протистоянні з Росією.

Вплив на українське питання та ширші геополітичні наслідки

Під час саміту президент України Володимир Зеленський планував зустрічі з лідерами для обговорення подальшої підтримки та можливого членства в НАТО. Проте суперечки навколо Гренландії та Ірану відволікли увагу від цих тем. Трамп висловив готовність до діалогу з різними лідерами, але наголосив на пріоритеті американських інтересів у Арктиці.

Експерти з міжнародних відносин вважають, що позиція Трампа щодо Гренландії може призвести до нових дипломатичних напружень між Вашингтоном і Копенгагеном. Данія вже активізувала контакти з іншими союзниками, щоб заручитися підтримкою в питанні територіальної цілісності. Тим часом Китай продовжує демонструвати інтерес до арктичних ресурсів, що посилює стратегічну цінність Гренландії для Сполучених Штатів.

Майбутні сценарії розвитку подій

Саміт у Анкарі триває, і учасники очікують подальших заяв щодо оборонних витрат та регіональних конфліктів. Трамп планує зустрічі з лідерами кількох країн для обговорення глобальних викликів. Водночас гренландська сторона підтверджує свою позицію щодо самовизначення, а Данія готує додаткові заходи для посилення присутності в Арктиці.

Загалом події на саміті демонструють, як внутрішні суперечки в альянсі можуть впливати на його здатність реагувати на зовнішні загрози. Питання Гренландії, яке Трамп піднімає вже не вперше, набуває нового звучання в контексті посилення конкуренції в Арктиці та нестабільності на Близькому Сході.

Джерела

1. Fox News, «Trump slams allies over Iran, Greenland at NATO summit», 7 серпня 2026.
2. Associated Press, репортажі з саміту НАТО в Анкарі, 7 серпня 2026.