Трамп рекомендує вигнати Іспанію з НАТО: що стоїть за скандальною заявою президента США

Коли Альянс стає тестом на лояльність: президент США атакує Іспанію за відмову витрачати більше на оборону

Світова преса розбурхана: президент США Дональд Трамп несподівано запропонував союзникам НАТО розглянути виключення Іспанії з Альянсу за небажання підвищувати оборонні витрати¹ . Під час зустрічі з президентом Фінляндії Александром Стуббом Трамп публічно розкритикував Іспанію, назвавши її «відстаючою» країною, і звернувся до європейських лідерів із ідеєю «задзвонити і з’ясувати, чому вони так мало вкладають у свою безпеку»¹ . Ця історія — не лише вибуховий епізод дипломатії, а й новий тест на єдність і силу НАТО в епоху глобальних потрясінь.

Розвиток подій: нові вимоги НАТО і гостра реакція Іспанії

У червні 2025 року на саміті НАТО держави-члени погодилися з вимогою Трампа підняти витрати на оборону до 5% ВВП: із них 3,5% — на ключові оборонні програми, ще 1,5% — інвестиції у безпеку¹ . Прем’єр Іспанії Педро Санчес відмовився виконати ці нові стандарти, апелюючи до того, що «поточний рівень у 2,1%» задовольняє потреби країни та зберігає баланс із соціальною політикою² . За даними НАТО, Іспанія й далі є одним із найбільших аутсайдерів Альянсу, на що президент США відреагував гостро² .

Публічна позиція Трампа: дипломатія хайпу чи реальна політика?

Дональд Трамп відомий своєю схильністю до жорстких ультиматумів. За його словами, «Іспанія процвітає завдяки НАТО, але не має виправдань для низьких витрат». Президент неодноразово наполягав: “Можливо, її варто вигнати з Альянсу, просто, щоб іншим було не так цікаво економити на власній обороні”¹ . Відомі його схожі заяви щодо Німеччини, Канади й Італії. Політичні оглядачі порівнюють цей стиль із тиском тотального менеджменту: Трамп переводить дипломатичний діалог у модель ультиматумів.

Аргументи Іспанії: не все так однозначно

Іспанія приєдналася до НАТО 1982 року й зараз має одну з найнижчих часток військових витрат у Альянсі: менш як 1,2% у 2023-му, нині орієнтується на 2,1%² . Офіційний Мадрид пояснює цей рівень структурними особливостями бюджету, пріоритетом соціальних проєктів і власним підходом до безпеки. Санчес: «Наш поточний рівень оборонних витрат — це вирівнювання між вимогами безпеки та добробутом громадян»² .

Міжнародний контекст: що означає відмова Іспанії?

Відмова підвищити оборонні витрати стала принциповою позицією прем’єра Іспанії. На міжнародному рівні цей жест сприймають як тест єдності Альянсу. Лідери ЄС закликали до стриманості, а французький президент Макрон заявив: “Внутрішні спори не повинні розділяти НАТО під час найбільших загроз”¹ . Держдепартамент США відреагував помірковано: «Ми віримо у діалог, а не виключення».

Оборонні витрати у фокусі: великі цифри і контрасти

НАТО з моменту створення тримає оборонну планку на рівні не менш як 2% ВВП. За даними Альянсу, у 2024 році лише низка країн перевищила цей рівень: США — понад 3,5%, Польща — 4%, Велика Британія — 2,3%. У 2025-му, після заклику Трампа, більшість членів зобов’язалися поступово підняти витрати до нової планки 5% до 2035 року³ . Іспанія залишається опонентом цієї політики.

Критика експертів: що кажуть військові аналітики

Військові аналітики наголошують: підвищення оборонних витрат — це шанс для модернізації армій, але не панацея. Безперервне зростання бюджету не гарантує якісних зрушень, якщо відсутня стратегія реформ. Досвід Іспанії у боротьбі з тероризмом, участі у місіях НАТО, навчаннях й операціях у Середземному морі — підтверджує, що країна не є пасивним учасником, а стратегічним партнером із унікальною експертизою.

Трамп і НАТО: конфлікт для внутрішнього споживача

Українські, польські та американські аналітики відзначають: гучні заяви президента США — це не лише зовнішня, а й внутрішньополітична гра. Трамп готується до посилення американської ролі у визначенні правил для Альянсу і каналізує невдоволення частини виборців, які не хочуть фінансування «чужої безпеки»¹ . Ці сигнали — частина стратегії “America First”, яка загострюється на фоні кожної нової кризи.

Іспанія: захист своїх позицій і європейський менталітет

Відмова Мадрида підвищувати витрати свідчить про прагнення країни зберігати власний баланс між військовою потугою та соціальним забезпеченням. Іспанія апелює до того, що участь у міжнародних місіях, фінансування наукових розробок і гуманітарних програм робить внесок у безпеку Альянсу не лише грошима² . Така аргументація резонує з позицією інших соціально орієнтованих країн Альянсу.

НАТО після заяв Трампа: загрози і нові виклики для Альянсу

Навіть якщо дипломатична напруга не вилиється у формальне виключення Іспанії, вже зараз очевидна тенденція — НАТО поступово перетворюється із суто військового союзу у політичний клуб, де домінують фінансові інтереси й вимоги переваги¹ . Експерти попереджають: така політика може підірвати згуртованість блоку і відкрити шлях для внутрішніх конфліктів від Балтії до Піренеїв.

Політичні наслідки та прогнози для Альянсу

Дебати про оборонні витрати перетворюються на індикатор майбутнього Альянсу. Чи здатне НАТО після заяв Трампа зберегти баланс між лідерством США і європейською автономією? Відповідь на це питання стане ключовою для країн Східної Європи, де питання фінансової дисципліни і військової підтримки — не абстракція, а фактор національного виживання. Конфлікт навколо Іспанії показує: НАТО змінюється разом із світом.

Висновки для України: чи має Києву хвилювати скандал?

Для України цей скандал — не лише привід для аналізу, а й сигнал: спільнота Альянсу проходить черговий тест на міцність. Видимість єдності НАТО — запорука збереження безпекових гарантій для Києва на період російської агресії. Українським дипломатам слід уважно стежити за трендами в Альянсі, де навіть скандальні заяви президента США здатні впливати на логіку підтримки.

Джерела