Трамп попереджає Іран: «Годинник цокає» — ескалація навколо Ормузької протоки загрожує світовій економіці

У неділю ввечері президент США Дональд Трамп знову звернувся до Тегерана з жорстким попередженням, яке миттєво сколихнуло світові ринки та дипломатичні кола. Його слова про «годинник, що цокає», пролунали саме тоді, коли переговори щодо ядерної програми Ірану зайшли в глухий кут, а ціни на нафту стрімко зросли через блокаду Ормузької протоки.

Нові загрози на тлі застряглих переговорів

Президент Трамп опублікував у соціальних мережах коротке, але категоричне повідомлення: Іран має діяти швидко, «інакше нічого не залишиться». Він не назвав конкретного дедлайну, проте натякнув, що час для компромісів спливає. За останні два місяці це вже третя подібна заява американського лідера, яка досі не супроводжувалася реальними військовими діями. Проте цього разу тон виявився помітно жорсткішим.

Переговори між Вашингтоном і Тегераном тривають уже кілька місяців за посередництва Пакистану. Іранська сторона передала чергову контрпропозицію, однак американські вимоги залишаються незмінними: суттєве скорочення збагачення урану та гарантії вільного проходу суден через Ормузьку протоку. Іранська влада наполягає на знятті санкцій як першочерговій умові.

Ормузька протока: чому світ затамував подих

Блокада стратегічної протоки, через яку проходить майже п’ята частина світової торгівлі нафтою, уже призвела до зростання цін на Brent до 92 доларів за барель. Аналітики Goldman Sachs прогнозують, що у разі подальшої ескалації вартість може сягнути 110–115 доларів уже до кінця червня 2026 року. Судноплавні компанії почали перенаправляти танкери навколо Африки, що збільшує час доставки на 12–15 днів і підвищує страхові тарифи.

У понеділок, 18 травня 2026 року, речник іранського МЗС Есмаїл Багаї заявив журналістам: «Не хвилюйтеся, ми добре знаємо, як відповісти». Ці слова пролунали на тлі повідомлень про переміщення іранських ракетних комплексів у районі узбережжя Перської затоки. За даними супутникових знімків, опублікованих проєктом Oryx, за останній тиждень кількість пускових установок у провінції Хормозган зросла на 40 %.

Реакція Ізраїлю та регіональних гравців

Ізраїльські ВПС провели позапланові навчання з відбиття масованого ракетного удару. Прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу провів термінову нараду з командуванням ЦАХАЛу. За словами джерел у Тель-Авіві, Ізраїль готовий до «обмеженої, але рішучої» відповіді у разі нового нападу на американські бази в регіоні.

Саудівська Аравія та Об’єднані Арабські Емірати, які раніше скептично ставилися до жорсткої риторики Трампа, цього разу висловили стурбованість. Ер-Ріяд уже збільшив видобуток нафти на 300 тисяч барелів на добу, щоб пом’якшити ціновий шок. Водночас ОАЕ активізували переговори з Китаєм щодо альтернативних маршрутів постачання енергоносіїв.

Економічні наслідки для України та Європи

Зростання цін на нафту безпосередньо впливає на український ринок. За розрахунками Мінекономіки, кожен долар подорожчання Brent додає приблизно 0,8 % до інфляції в Україні. У травні 2026 року вартість бензину А-95 уже перевищила 52 гривні за літр у більшості регіонів. Європейські країни, які досі покладалися на американські гарантії безпеки в Перській затоці, почали переглядати свої енергетичні стратегії на 2027–2030 роки.

Аналітики Міжнародного енергетичного агентства вважають, що тривала криза навколо Ормузької протоки може призвести до найглибшого енергетичного шоку з 2022 року. Особливо вразливими залишаються країни Південної Європи та Балкан.

Що далі: сценарії розвитку подій

Дипломати з Пакистану, які виступають посередниками, повідомляють про можливість нової зустрічі на рівні заступників міністрів уже наступного тижня. Водночас у Тегерані тривають внутрішні дискусії між «яструбами» та «голубами». Частина іранського керівництва наполягає на демонстративній жорсткості, інша — на пошуку компромісу, щоб уникнути повторення ударів 2025 року.

Трамп, своєю чергою, продовжує балансувати між демонстрацією сили та бажанням досягти угоди, яку можна буде подати як перемогу перед виборами 2028 року. Експерти не виключають, що найближчими днями США можуть запровадити додаткові санкції проти іранських нафтових танкерів та компаній, які допомагають обходити обмеження.

Ситуація залишається динамічною. Кожен новий допис у соціальних мережах американського президента чи заява іранського МЗС здатні змінити тональність ринку протягом кількох годин. Світ уважно стежить за тим, чи «цокотіння годинника» переросте у реальні дії, чи стане черговим раундом дипломатичної гри.

Джерела

1. The New York Times
2. Reuters
3. Oryx
4. Goldman Sachs Commodities Research
5. Міжнародне енергетичне агентство