Трамп погрожує тарифами всім, хто підтримує БРІКС: чи зміниться глобальна торгівля?
07.07.2025Коли один твіт може змінити правила гри для світу
Уявіть собі світ, де одне коротке повідомлення лідера США здатне похитнути економіки цілих континентів. Саме так сталося після гучної заяви Дональда Трампа: «Будь-яка країна, що приєднається до антиамериканських політик БРІКС, отримає додатковий тариф у 10%. Без винятків». Це не просто черговий етап торгової війни — це сигнал для всіх урядів, інвесторів і компаній: глобальні правила гри знову змінюються, а ризики для світової економіки зростають щодня. Що стоїть за цими погрозами, як реагують країни БРІКС і чого чекати бізнесу та споживачам у найближчі місяці?
Суть заяви: що саме пообіцяв Трамп?
Увечері 6 липня президент США Дональд Трамп опублікував у Truth Social категоричне попередження: всі країни, які підтримують «антиамериканські політики БРІКС», зіткнуться з додатковими 10% тарифами на експорт до США [1], [2], [4], [10], [11]. «Без винятків», — підкреслив він, додавши, що офіційні повідомлення про нові ставки почнуть надсилати вже з 7 липня, а набудуть чинності вони з 1 серпня [1].
Передумови: як БРІКС став головним подразником для США?
БРІКС — це коаліція країн, яка з 2009 року об’єднує Бразилію, Росію, Індію, Китай і Південну Африку. У 2024–2025 роках до блоку приєдналися Саудівська Аравія, Єгипет, Іран, ОАЕ, Ефіопія та Індонезія, а також низка країн-партнерів із Південно-Східної Азії [3], [5], [6], [7]. Сьогодні БРІКС — це понад половина населення світу і близько 40% світового ВВП. Саме розширення й амбіції блоку щодо реформування глобальних фінансових інститутів і дедоларизації стали причиною жорсткої реакції Вашингтона.
Чому саме зараз? Контекст BRICS-саміту в Ріо-де-Жанейро
Заява Трампа пролунала на тлі саміту БРІКС у Бразилії, де лідери блоку вперше зібралися у розширеному складі. Головні теми — реформи МВФ, нові підходи до світової торгівлі, створення альтернативних платіжних систем і критика односторонніх тарифів США. У підсумковій декларації БРІКС висловив «серйозне занепокоєння» зростанням тарифних і нетарифних бар’єрів, які, на думку учасників, загрожують глобальній торгівлі та порушують правила СОТ [1], [2], [3], [5].
Реакція країн БРІКС: дипломатія, економіка і стратегія
Країни БРІКС відреагували на заяву Трампа стримано, але принципово. Китай заявив, що БРІКС не прагне конфронтації, а лише відстоює багатополярність і справедливу конкуренцію [17]. Бразилія, Індія та ПАР закликали до реформування глобальних інституцій і наголосили на необхідності зберігати відкритість ринків. Росія та Іран відкрито назвали нові тарифи «економічним тиском» і «викликом для всього Глобального Півдня» [5], [7].
Які країни під загрозою нових тарифів?
Під дію нової політики можуть потрапити не лише члени БРІКС, а й країни, які розвивають із ними тісні економічні чи політичні зв’язки. Серед потенційних «мішеней» — Індонезія, Малайзія, Таїланд, В’єтнам, а також держави Африки й Близького Сходу, які підтримують проекти БРІКС або беруть участь у спільних ініціативах, таких як альтернативні платіжні системи чи енергетичні союзи [6], [7], [18].
Тарифна політика Трампа: історія та наслідки
Трамп не вперше використовує тарифи як інструмент тиску. Ще у квітні 2025 року він оголосив про масштабні мита для більшості торгових партнерів — базова ставка 10%, для окремих країн — до 50% [1], [10]. Тоді ж рішення було призупинено на 90 днів для переговорів, але базовий тариф залишився. У грудні 2024 року Трамп уже погрожував 100% митами для країн, які просувають дедоларизацію [5], [20]. Економісти попереджають: такі дії можуть призвести до зростання цін у США, втрати робочих місць і скорочення інвестицій.
Що таке «антиамериканські політики» у трактуванні США?
Трамп не уточнив, які саме дії вважає «антиамериканськими». Аналітики припускають, що йдеться про:
- Участь у проектах БРІКС зі створення альтернативних платіжних систем.
- Підтримку дедоларизації у міжнародних розрахунках.
- Критика американських санкцій і тарифів на міжнародних майданчиках.
- Поглиблення економічної інтеграції з Росією, Китаєм чи Іраном.
Така розпливчастість дозволяє Вашингтону гнучко трактувати політику щодо кожної країни окремо [11], [20].
Чому БРІКС стає дедалі впливовішим?
Зростання економічної ваги блоку пояснюється кількома факторами:
- Швидке зростання внутрішнього ринку (населення понад 3,5 млрд).
- Потужний експорт енергоносіїв (нафта, газ, вугілля).
- Власні інвестиційні банки та платіжні системи.
- Прагнення до зменшення залежності від долара США та західних фінансових інститутів [6], [12], [15], [18].
У 2025 році частка торгівлі між країнами БРІКС зросла на 30% порівняно з 2019 роком, а внутрішньоблокові інвестиції — на 45% [18].
Відповідь бізнесу: як реагують корпорації та інвестори?
Міжнародні компанії вже почали переглядати ланцюги постачання, побоюючись нових тарифів і санкцій. Особливо це стосується технологічного, автомобільного, аграрного секторів. Бізнес-асоціації США закликають Білий дім до діалогу, наголошуючи на ризиках для американського експорту та інфляції [18], [19]. Інвестори фіксують підвищену волатильність ринків, зростання попиту на «тихі гавані» — золото, держоблігації, нерухомість.
Глобальні наслідки: чи загрожує світу нова хвиля протекціонізму?
Аналітики попереджають: нові тарифи можуть спровокувати ланцюгову реакцію — країни БРІКС та їхні партнери можуть у відповідь підвищити мита на американські товари, посилити валютний контроль чи обмежити інвестиції з США. Це може призвести до:
- Зниження обсягів світової торгівлі на 0,5–1,5% у 2025–2026 роках.
- Погіршення умов для країн, що розвиваються, які залежать від експорту до США.
- Збільшення цін на сировинні товари, особливо нафту та метали.
- Фрагментацію глобальної економіки на блоки за політичною ознакою [18], [19].
Реакція міжнародних організацій: СОТ, МВФ, ООН
Світова організація торгівлі вже висловила «глибоке занепокоєння» зростанням односторонніх тарифів і закликала до повернення до багатосторонніх переговорів [1], [12]. МВФ попереджає про ризики для глобального зростання й інвестицій, а ООН наголошує на необхідності збереження відкритості ринків для боротьби з бідністю та зміною клімату.
Чи можливий компроміс? Перспективи переговорів
Попри жорсткі заяви, експерти не виключають можливості компромісу. США можуть використати тарифну загрозу як важіль для нових торгових угод і поступок з боку БРІКС (наприклад, щодо інтелектуальної власності чи доступу до ринків). Утім, у разі провалу переговорів світ ризикує отримати нову затяжну торгову війну [1], [2], [5], [10].
Висновки: світ на порозі нової економічної епохи
Погрози Трампа щодо тарифів для країн, що підтримують БРІКС, — це не лише політичний жест, а й реальний виклик для всієї архітектури глобальної торгівлі. Від рішень найближчих тижнів залежить, чи зможе світ уникнути нової хвилі протекціонізму, чи навпаки — зануриться у нову еру економічної фрагментації. Бізнесу, урядам і громадянам варто готуватися до змін: адаптувати стратегії, шукати нові ринки і не втрачати пильності у світі, де все вирішує не лише економіка, а й політика.
