«Трамп нас підставив»: Ізраїль у шоці від таємної угоди США з Іраном

У Вашингтоні поспішають укласти угоду, яка може переписати правила гри на Близькому Сході, а в Єрусалимі вже підраховують втрати.

14 червня 2026 року в Ізраїлі панує відчуття глибокої тривоги. Високопоставлені чиновники в уряді та армії відкрито говорять про те, що Вашингтон готовий пожертвувати інтересами свого найближчого союзника заради швидкого дипломатичного прориву з Тегераном. Новий рамковий меморандум між США та Іраном, підписання якого очікується найближчими днями, не просто ігнорує ключові вимоги Ізраїлю — він фактично відкриває Тегерану фінансові шлюзи, залишаючи недоторканим ракетний та проксі-потенціал режиму.

Суть загрози: мільйони на зброю та бойовиків

Головний біль для Ізраїлю полягає в тому, що угода не торкається іранської програми балістичних ракет. За даними ізраїльських джерел, Тегеран зможе безперешкодно продовжувати розробку високоточних систем, здатних вражати цілі на відстані понад 2000 кілометрів. Це означає, що вже за кілька років Іран може мати арсенал, який поставить під загрозу не лише Ізраїль, а й країни Перської затоки.

Окремий пункт — фінансування проксі-груп. Звільнення частини заморожених активів через Катар, навіть під гуманітарним приводом, дозволить Тегерану спрямувати мільярди доларів на «Хезболлу», «Хамас» та шиїтські формування в Іраку та Сирії. Ізраїльські аналітики підрахували: лише від ослаблення нафтових санкцій Іран отримає додатково 25–30 мільярдів доларів щорічно. Ці кошти вже зараз спрямовуються на відновлення складів озброєння на півдні Лівану.

Ядерний трек: уран залишається в країні

Найбільш суперечливим залишається питання іранського урану. Американська сторона стверджує, що досягнуто домовленості про вивезення та знищення збагаченого матеріалу під контролем США. Проте іранські дипломати використовують термін «розведення», що означає лише часткову деградацію, а не повне вивезення. Ізраїль нагадує: у 2015 році Тегеран уже приховував секретні центрифуги від інспекторів МАГАТЕ. Якщо обогащений уран залишиться на території Ірану, режим зможе відновити виробництво зброї за лічені тижні після того, як Трамп залишить посаду.

Ліванська пастка: тиск на Ізраїль посилюється

Іран наполягає на включенні до угоди пункту про припинення вогню на ізраїльсько-ліванському кордоні. Єрусалим категорично проти. Ізраїльські військові аналітики прогнозують два сценарії: Вашингтон почне тиснути на Ізраїль, вимагаючи стриманості щодо «Хезболли», або Тегеран сам накаже бойовикам відступити за річку Литані, щоб виграти час на переозброєння. Прем’єр-міністр Нетаньяху вже заявив, що Армія оборони Ізраїлю не покине Ліван без повного роззброєння півдня країни. У разі найменшого обстрілу авіація завдасть ударів по кварталу Дахія в Бейруті.

Психологічний удар по регіональному стримуванню

Найбільше ізраїльських чиновників турбує не стільки сам документ, скільки сигнал, який він надсилає регіону. Після місяців відкритих ударів Ізраїлю та США Іран вистояв і не пішов на системні поступки. Арабські країни Перської затоки можуть зробити висновок: навіть військова міць Вашингтона не здатна зламати іранський режим. Це підриває багаторічні зусилля Ізраїлю зі створення системи стримування.

Один із високопоставлених ізраїльських дипломатів у приватній розмові резюмував ситуацію коротко: «Трамп нас підставив. Ми опинилися поза грою і більше ні на що не впливаємо».

Реакція Нетаньяху та можливі сценарії

Біньямін Нетаньяху опинився в складній ситуації. Трамп може спробувати змусити його підписати мирну угоду з Ліваном прямо на лужайці Білого дому, використовуючи це як передвиборну перемогу. Однак ізраїльські генерали чітко дають зрозуміти: відступ можливий лише поетапно і за умови, що ліванська армія реально зачистить південь від бойовиків. Будь-яка спроба примусового виведення військ буде розцінена як червона лінія.

Міжнародний контекст і нові деталі червня 2026

За даними Reuters, опублікованими 13 червня, американська делегація вже узгодила з іранською стороною текст меморандуму на 47 сторінок. Документ передбачає 60-денний період переговорів з можливістю продовження ще на 60 днів. Паралельно Пакистан заявив про готовність стати майданчиком для фінального підписання. У Тегерані угоду вже називають «історичною перемогою» і планують широко висвітлювати в державних ЗМІ як доказ слабкості Заходу.

Європейські дипломати, які брали участь у переговорах 2015 року, у коментарях для Le Monde зазначають, що нинішня угода значно слабша за Joint Comprehensive Plan of Action. Вона не містить механізмів «snapback» — автоматичного повернення санкцій у разі порушення. Це означає, що Іран отримує майже повну свободу дій після закінчення перехідного періоду.

Економічні наслідки для регіону

Аналітики Goldman Sachs прогнозують, що після зняття частини обмежень на експорт іранської нафти ціни на Brent можуть впасти на 8–12 доларів за барель уже до кінця літа 2026 року. Це матиме позитивний ефект для європейської економіки, але водночас дасть Тегерану додаткові ресурси для фінансування бойових дій. Ізраїльські економісти попереджають, що зростання іранських витрат на озброєння може призвести до нової гонки озброєнь у регіоні, в яку будуть змушені включитися Саудівська Аравія та ОАЕ.