Трамп і Тайвань: зброя як розмінна монета

У травні 2026 року слова американського президента знову змусили острівну демократію переглянути свої оборонні плани та економічні стратегії.

Коли Дональд Трамп у травневому інтерв’ю Fox News назвав поставки зброї Тайваню «відмінним розмінним інструментом» у переговорах зі Пекіном, на острові одразу згадали про найгірші сценарії. Тайвань, який уже десятиліттями покладається на американські гарантії безпеки, раптом опинився перед перспективою, що його обороноздатність може стати предметом торгу. Це не просто чергова заява — це сигнал, який змушує переосмислити всю архітектуру відносин між Вашингтоном, Тайбеєм і Пекіном.

Заява, яка сколихнула регіон

Під час інтерв’ю, яке вийшло одразу після візиту Трампа до Китаю, президент США прямо заявив, що пакет озброєнь на 14 мільярдів доларів, який затримувався кілька місяців, «залежить від Китаю». Він підкреслив, що це «багато зброї» і чудовий важіль для торгу. Пекін уже давно вважає Тайвань своєю провінцією і не виключає силового сценарію. Тепер же Вашингтон, здається, готовий використовувати оборонну допомогу як розмінну монету.

У травні 2026 року аналітики Міжнародної кризової групи зауважили, що такі заяви посилюють побоювання тайванців: острів може опинитися не за столом переговорів, а на ньому. Тайвань уже отримав схвалення окремого пакету на 11 мільярдів доларів ще у грудні 2025 року, однак Пекін відреагував масштабними військовими навчаннями навколо острова.

Чіпи, інвестиції та нові реалії

Окрім зброї, Трамп знову порушив тему тайванських напівпровідників. Він закликав провідні компанії, зокрема TSMC, перенести виробництво до США, назвавши це «найкращим, що можна зробити». Наразі Тайвань контролює понад 90 % світового виробництва найсучасніших чіпів, які використовують у штучному інтелекті, смартфонах та військовій техніці.

У травні 2026 року TSMC вже інвестувала 165 мільярдів доларів у заводи в Аризоні. Уряд Тайваню в межах нової торговельної угоди з Вашингтоном пообіцяв загалом 250 мільярдів доларів інвестицій у американську напівпровідникову галузь. Проте заява президента США про те, що Тайвань «вкрав» технології десятиліття тому, знову викликала хвилю критики на острові.

Позиція Лая Чін-те та реакція Тайбея

Президент Тайваню Лай Чін-те, який перебуває на посаді вже два роки, досі не відвідав материкову частину США. Трамп у тому ж інтерв’ю натякнув, що нинішнє керівництво острова «хоче незалежності» і розраховує на американську підтримку. Тайванська президентська канцелярія відповіла стримано: «Послідовна політика США щодо Тайваню залишається незмінною». Офіційний Тайбей наголосив, що Республіка Китай є суверенною демократичною державою, а продажі зброї регулюються американським законодавством.

Аналітики Atlantic Council у травні 2026 року відзначили, що риторика Трампа є максимально транзакційною, однак реальна політика безпеки поки що не зазнала радикальних змін. Тайвань уважно стежить за кожним словом, адже від нього залежить не лише обороноздатність, а й економічна стабільність усього регіону.

Геополітичний контекст травня 2026 року

Після травневого саміту з Сі Цзіньпіном Трамп не змінив офіційного формулювання щодо Тайваню, однак використав частину китайської риторики. Пекін традиційно називає Лая «прихильником незалежності», який може призвести до війни. У травні 2026 року Китай продовжує проводити регулярні військові навчання поблизу острова, а Росія, чий президент Володимир Путін планує візит до Пекіна, демонструє підтримку китайської позиції.

Сполучені Штати залишаються найбільшим постачальником озброєнь для Тайваню. Водночас Вашингтон дедалі активніше просуває власну напівпровідникову промисловість, щоб зменшити залежність від азійських виробників. Тайвань, своєю чергою, намагається диверсифікувати ризики, розвиваючи партнерства з Японією, Південною Кореєю та країнами ЄС.

Що далі: сценарії та очікування

У найближчі місяці Тайвань очікує на нові рішення щодо поставок озброєнь. Якщо Вашингтон справді почне використовувати їх як розмінну монету, острів змушений буде прискорити власні оборонні програми та шукати альтернативні джерела технологій. Експерти вважають, що ключовим фактором залишатиметься не риторика, а конкретні дії американської адміністрації.

Тайванська економіка, яка значною мірою залежить від експорту чіпів, уже адаптується до нових умов. Компанії збільшують інвестиції за кордоном, а уряд посилює програми національної безпеки. У травні 2026 року острів демонструє спокійну, але рішучу готовність захищати свій суверенітет незалежно від зовнішніх заяв.