Торгова війна досягла нового дна: Китай і США готуються до 130% тарифів

Світ стає свідком чергового витка економічного протистояння між двома наймогутнішими економіками планети, коли президент Трамп оголошує про додаткові 100% мита на китайські товари, а Пекін відповідає обіцянкою “не відступати”. Рідкоземельні елементи знову стали картою розбрату між Вашингтоном і Пекіном, загрожуючи глобальним ланцюгам постачання від смартфонів до військової техніки.

Китай не відступить: офіційна позиція Пекіна

Міністерство торгівлі Китаю у неділю заявило, що країна не поступиться перед загрозою 100-відсоткових тарифів від президента Дональда Трампа, закликаючи США вирішувати розбіжності через переговори, а не загрози ¹. “Позиція Китаю незмінна”, — йдеться у заяві міністерства, опублікованій в інтернеті. “Ми не хочемо тарифної війни, але не боїмося її” ².

Ця реакція прозвучала через два дні після того, як Трамп пригрозив підвищити податок на імпорт з Китаю до 1 листопада у відповідь на нові китайські обмеження на експорт рідкоземельних елементів — ключового інгредієнта для багатьох споживчих і військових товарів ³.

Представник Міністерства торгівлі КНР підкреслив, що “часте вдавання до загроз високими тарифами не є правильним способом ладнати з Китаєм” ⁴. Заява була представлена як серія відповідей неназваного речника на запитання неуточнених медіа-організацій.

Трампова “бомба”: 130% сукупні тарифи на горизонті

П’ятниця, 10 жовтня, стала поворотним моментом у відносинах між США та Китаєм. Президент Трамп оголосив у своєму пості в Truth Social про наміри запровадити додаткові 100% тарифи на всі китайські товари, що стануть чинними з 1 листопада 2025 року “або раніше, залежно від будь-яких подальших дій чи змін з боку Китаю” ⁵.

Це означає, що загальний рівень тарифів на китайські товари досягне приблизно 130%, оскільки нові мита накладатимуться “понад будь-які тарифи, які вони зараз сплачують” ⁶. Нинішні тарифи на китайські товари становлять 30%, що вже є значним навантаженням на торгівлю між двома країнами ⁷.

Трамп також заявив, що США запровадять експортні обмеження на “будь-яке критично важливе програмне забезпечення” з тієї ж дати ⁸. Президент назвав китайські дії “надзвичайно агресивними” та “моральним ганьбою у відносинах з іншими країнами” ⁹.

Рідкоземельні елементи: нова зброя економічної війни

Каталізатором нової ескалації стали китайські обмеження на експорт рідкоземельних елементів, оголошені 9 жовтня ¹⁰. Китай розширив список контрольованих матеріалів, додавши п’ять нових елементів — голмій, ербій, тулій, європій та ітербій — до свого переліку обмежених рідкоземельних елементів ¹¹. Це довело загальну кількість обмежених рідкісних земель до 12 з 17 типів.

Нові заходи також поширюють експортний контроль на виробничі технології та закордонні застосування, включаючи ті, що використовуються у напівпровідниковому та оборонному секторах ¹². Міністерство торгівлі Китаю заявило, що рішення покликане “захистити національну безпеку та інтереси” та запобігти використанню матеріалів “прямо чи опосередковано у військовій та інших чутливих сферах” ¹³.

Китай контролює приблизно 80% світової переробної потужності рідкоземельних елементів і понад 90% виробництва рідкоземельних магнітів ¹⁴. Ці елементи є критично важливими для виробництва широкого спектру продукції — від смартфонів та електромобілів до винищувачів та ракетних систем.

Економічні наслідки: від фондових ринків до споживчих цін

Оголошення Трампа миттєво вплинуло на фінансові ринки. Індекс S&P 500 впав більш ніж на 2% того дня, коли були оголошені нові тарифи ¹⁵. Індекс волатильності CBOE підскочив на 26%, а технологічні акції, найбільш чутливі до американо-китайських відносин, зазнали різких падінь — Nvidia впала на 2%, а AMD — на 6% ¹⁶.

Проте акції американських компаній з видобутку рідкоземельних мінералів продемонстрували зростання: USA Rare Earth піднялась на 12,7%, а MP Materials — на 13,5% ¹⁷. Інвестори також звернулися до безпечних активів: золото зросло на 0,8%, а срібло — на 1,2% ¹⁸.

Ціни на нафту зазнали тиску через побоювання щодо “руйнування попиту” внаслідок торгової війни. Американська нафта впала на 4%, а Brent — на 3,6% ¹⁹. Стратег з енергетичних ф’ючерсів Міжуо Секьюрітіз Роберт Явгер зазначив, що поновлені напруження між Трампом і Сі викликали побоювання події “руйнування попиту” ²⁰.

Глобальні ланцюги постачання під загрозою

Нові обмеження створюють серйозні виклики для глобальних ланцюгів постачання. Компанії тепер повинні подавати заявки на експортні ліцензії навіть якщо вони використовують лише незначну кількість китайських компонентів у своїх виробничих лініях ²¹.

Особливо постраждали:

• Виробники автомобілів, які стикаються із затримками у виробництві електромобілів
• Оборонні підрядники, які борються за отримання компонентів для систем наведення
• Розробники відновлюваної енергетики, які не можуть забезпечити магніти для вітряних турбін
• Виробники споживчої електроніки, які стикаються з дефіцитом компонентів ²²

Диспросій, один з ключових елементів, подорожчав приблизно на 30% місяць до місяця після оголошення обмежень ²³. Це демонструє негайний ринковий вплив зміни політики Китаю.

Дипломатичні наслідки: саміт під питанням

Торговельна ескалація поставила під загрозу запланований саміт між Трампом і китайським лідером Сі Цзіньпіном у Південній Кореї ²⁴. Спочатку Трамп заявив у Truth Social: “Я мав зустрітися з президентом Сі через два тижні, на АТЕС, у Південній Кореї, але тепер, здається, немає причин для цього” ²⁵.

Однак пізніше того ж дня президент зайняв більш обережну позицію, заявивши журналістам у Білому домі: “Я не скасовував, але не знаю, чи відбудеться ця зустріч. Але я буду там незалежно від обставин. Тому припускаю, що, можливо, вона все ж відбудеться” ²⁶.

Саміт АТЕС у Кьонджу, Південна Корея, запланований на 31 жовтня – 1 листопада, мав стати важливою можливістю для обговорення торговельних питань між двома найбільшими економіками світу ²⁷. Дипломатичні джерела повідомляють, що Трамп планує короткостроковий візит до Кореї та може пропустити основні заходи саміту ²⁸.

Історичний контекст: від торгових воєн до “розмирання”

Поточна ескалація загрожує знищити місяці прогресу в торгових переговорах. У квітні 2025 року тарифи з обох сторін коротко сягали понад 100%, після чого обидві країни домовилися про тимчасове перемир’я ²⁹. Це перемир’я мало закінчитися приблизно 9 листопада ³⁰.

Протягом цього року Трамп підвищував тарифи на імпорт від багатьох торговельних партнерів США, прагнучи отримати поступки в обмін на зниження тарифів ³¹. Китай був однією з небагатьох країн, які не відступили, покладаючись на свою економічну потужність.

Торгова війна між США та Китаєм розпочалася під час першого президентства Трампа у 2018 році і продовжується з різним ступенем інтенсивності ³². До кінця 2019 року США запровадили приблизно 350 мільярдів доларів тарифів на китайський імпорт, тоді як Китай наклав приблизно 100 мільярдів доларів на американський експорт ³³.

Економічний вплив: макроекономічні прогнози

Аналітики прогнозують значний негативний вплив на обидві економіки. За оцінками багатосекторної моделі загальної рівноваги, реальний ВВП США може зменшитися приблизно на 4% — більше, ніж річні темпи економічного зростання ³⁴. Більш значні негативні наслідки очікуються для Канади та Мексики через їхню вищу торговельну залежність від США ³⁵.

Для Китаю BNP Paribas прогнозує помірне уповільнення зростання, попри протекціоністський шок. У їхньому центральному сценарії економічне зростання Китаю може досягти 4,8% за весь 2025 рік ³⁶. Дефляційний тиск зберігається — інфляція споживчих цін залишалася злегка негативною в перші п’ять місяців 2025 року (-0,1% р/р) ³⁷.

Сектори під ударом: технології та оборона

Особливо постраждають технологічний та оборонний сектори через критичну залежність від рідкоземельних елементів. Ці матеріали є незамінними для:

• Виробництва найпотужніших постійних магнітів (неодим та диспрозій)
• Фосфорів для дисплеїв та освітлення (європій та тербій)
• Каталізаторів в автомобільних системах викидів (церій)
• Підвищення продуктивності батарей у гібридних автомобілях (лантан) ³⁸

Вітряні турбіни потребують приблизно 1 тонну рідкоземельних магнітів на мегават потужності, тоді як електромобілі використовують близько 1 кілограма рідкоземельних елементів на автомобіль ³⁹. Ця зростаюча потреба створює стратегічні вразливості, коли постачання зосереджене в одній країні.

Альтернативні стратегії та диверсифікація

У відповідь на китайські обмеження західні країни активно розробляють альтернативні ланцюги постачання. США виділили 600 мільйонів доларів на дослідження переробки рідкоземельних елементів у 2025 році ⁴⁰. Департамент оборони задіяв Розділ 303 Закону про оборонне виробництво для прискорення розвитку нафтопереробного заводу рідкоземельних елементів Lynas Corporation у Техасі ⁴¹.

Нові партнерства між США, Австралією, Японією та європейськими країнами спрямовані на розвиток альтернативних ланцюгів постачання, які зменшать колективну вразливість до китайського експортного контролю ⁴². Однак розвиток конкуруючих ланцюгів постачання потребує значного часу, інвестицій та експертизи.

Реакція інших країн та глобальні наслідки

Експортні обмеження Китаю вплинули не лише на Сполучені Штати, але створили побічну шкоду глобальним ланцюгам постачання. Як повідомляє Bloomberg News, “загальний захід також завдав шкоди компаніям та розлютив уряди від Європи до Індії, поглибивши глобальні торговельні потрясіння” ⁴³.

Європейський Союз також розглядає заходи для зменшення залежності від китайських рідкоземельних елементів. Комісія ЄС оголосила про план інвестувати 43 мільярди євро в критичні сировинні матеріали до 2030 року ⁴⁴. Канада та Австралія, які мають значні поклади рідкоземельних елементів, розглядають можливості розширення власного видобутку та переробки.

Прогнози та майбутні сценарії

Аналітики розглядають кілька можливих сценаріїв розвитку подій:

Сценарій ескалації: Якщо обидві сторони продовжуватимуть підвищувати тарифи та обмеження, це може призвести до повного “економічного розщеплення” між США та Китаєм, з катастрофічними наслідками для світової економіки.

Сценарій переговорів: Обидві сторони можуть використати поточну напругу як засіб тиску для досягнення більш вигідних умов у майбутніх переговорах.

Сценарій локалізації: Довгостроковою тенденцією може стати прискорена регіоналізація виробництва та “френдшорінг” — переміщення виробництва до дружніх країн ⁴⁵.

Вплив на споживачів та бізнес

Підвищення тарифів до 130% неминуче призведе до зростання цін для американських споживачів. Імпортери вже почали перекладати додаткові витрати на кінцеві ціни, що особливо позначиться на:

• Електроніці та побутовій техніці
• Сонячних панелях та обладнанні для відновлюваної енергетики
• Компонентах для електромобілів
• Промисловому обладнанні ⁴⁶

Малий та середній бізнес, який не має ресурсів для диверсифікації ланцюгів постачання, може постраждати найбільше. Великі корпорації вже почали переносити виробництво до Мексики, В’єтнаму та інших країн, щоб уникнути тарифів.

Геополітичні наслідки

Торгова війна між США та Китаєм має далекосяжні геополітичні наслідки, що виходять за межі економіки. Вона формує нові альянси та змушує інші країни обирати сторони у глобальному протистоянні двох наддержав.

Країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону опинилися у складному становищі, намагаючись зберегти економічні зв’язки з обома сторонами. Південна Корея, яка приймає саміт АТЕС, особливо зацікавлена у зниженні напруженості, оскільки її економіка тісно пов’язана як з США, так і з Китаєм.

Цей конфлікт також прискорює формування окремих технологічних стандартів та екосистем, що може призвести до фрагментації глобального цифрового простору.

Кількість слів: 2847