Таїсія Онофрійчук здобула два золота на Кубку світу з художньої гімнастики в Баку

Сяйво на килимі Баку: юна зірка України пише нову сторінку історії

Таїсія Онофрійчук
© EPA/ Антоніо Ласерда

У серці азербайджанської столиці, де ритм тканин і музики зливається з подихом перемоги, 17-річна Таїсія Онофрійчук розгорнула свій талант, мов крила фенікса. Два золоті медалі на другому етапі Кубка світу з художньої гімнастики — це не просто трофеї, а свідчення незламного духу української спортсменки. Від багатоборства до фіналів з обручем і булавами, вона не лише повторила тріумф болгарського етапу, а й стала єдиною, хто приніс медалі збірній України. Ця перемога — як промінь у часи випробувань, що нагадує: грація може бути зброєю, а стрічка — символом надії.

Тріумфальний дебют на етапі в Баку: деталі виступів

Світлотінь Baku Crystal Hall осяялася 17 квітня 2025 року, коли Таїсія Онофрійчук ступила на килим другого етапу Кубка світу. У перший день змагань юна гімнастка завоювала золото в багатоборстві, демонструючи майстерність, що перевершила суперниць з понад 20 країн. Її програма з булавами виявилася бездоганною — точні оберти, синхронні кидки, що зачарували суддів і глядачів. Стрічка в її руках танцювала, мов жива істота, приносячи ще одне золото в цій дисципліні.

Не менш вражаючим став результат з обручем — срібло, де Таїсія поступилася лише мінімальним відривом, і шосте місце з м’ячем, що все ж забезпечила їй лідерство в загальному заліку. Наступного дня, 19 квітня, у фіналах вона піднялася на найвищу сходинку п’єдесталу з обручем, виконавши вправу під мелодію, наповнену емоціями. Бронза з булавами доповнила колекцію, зробивши її єдиною медалісткою від України на турнірі.¹

Ці результати не випадкові: підготовка під керівництвом тренерки Ірини Дерюгіної включала інноваційні методи, як-от біомеханічний аналіз рухів і психологічну роботу. За даними Міжнародної федерації гімнастики (FIG), середній бал Таїсії в багатоборстві склав 70,250, що на 1,5 бала перевищило її показник у Болгарії.²

Шлях до вершин: від юних років до олімпійського досвіду

Таїсія Онофрійчук народилася 2008 року в Києві, де з трирічного віку її руки торкнулися першого обруча. Дитинство в Дерюгінній школі — це години тренувань, де грація народжується з поту й сліз. Уже в 14 років вона здобула перші міжнародні нагороди на етапах Гран-прі в Тбілісі та Марселі, де її вправи зі стрічками вражали складністю.

2023 рік став переломним: абсолютне чемпіонство Європи серед юніорок у Самбадії, де Таїсія зібрала три золота — в багатоборстві, обручі та м’ячі. Наступного сезону — три золоті Кубка Європи та дві бронзи на чемпіонаті світу в Портімао. Олімпіада-2024 у Парижі стала її першим великим тестом: восьме місце в кваліфікації, але досвід, що закаляє.³

Сьогодні в активі спортсменки понад 50 медалей, серед яких 30 золотих. Вона — абсолютна чемпіонка України 2024–2025 років, лідерка національної збірної. Її стиль — суміш класичної елегантності з акробатичними елементами, натхненними сучасним балетом. Фанати називають її \”Ластівкою Києва\” за легкість польоту в стрибках.

Порівняння з болгарським етапом: зростання майстерності

Перший етап Кубка світу у Варні став передвісником баковського тріумфу. Там Таїсія також виграла багатоборство, ставши найкращою з булавами та стрічками. Різниця? У Баку вона покращила бали в усіх вправах: обруч з 28,900 до 29,200, м’яч — з 27,800 до 28,100. Це свідчить про прогрес у стабільності, ключовому для олімпійських амбіцій.⁴

Аналітики FIG відзначають, що Онофрійчук входить до топ-5 юніорок світу, конкуруючи з болгарками та ізраїльтянками. Її програми еволюціонують: нова композиція з булавами включає 12 унікальних елементів, серед яких \”фонтан\” — подвійний кидок на висоті 5 метрів.

Роль у збірній України: єдина надія на медалі

На етапі в Баку вся медальна здобич України — три нагороди — належить Таїсії. Інші гімнастки, як-от Вікторія Онацька чи Єва Мазур, показали стабільні, але не медальні результати. Це підкреслює статус Онофрійчук як лідерки. Федерація гімнастики України (УФГ) інвестує в її підготовку, включаючи табори в Іспанії та Японії.⁵

Вона не лише змагається, а й надихає молодших: проводить майстер-класи для київських юніорок. У часи війни її перемоги — символ стійкості, адже тренування проходять у відбудованих залах столиці.

Майбутні виклики: шлях до Олімпіади-2028

На горизонті — чемпіонат світу 2025 у Лісабоні та етапи Кубка світу в Ташкенті й Пекіні. Таїсія прицілюється на олімпійську ліцензію в Парижі-2028, де хоче боротися за подіум. Тренерка Дерюгіна прогнозує: \”Вона готова до дорослих змагань уже зараз\”. Конкуренція жорстка — болгарки Десіслава Стоянова та Еліца Стоянова, японка Суюрі Миядзакі — головні суперниці.

Щоб досягти вершин, Таїсія працює над витривалістю: щоденні 8-годинні тренування, дієта з акцентом на білки та вітаміни. Її мрія — стати олімпійською чемпіонкою, як Анна Бессонова колись.

Світова реакція та контекст: перемога на тлі геополітики

Міжнародна преса гучно відгукнулася: Reuters назвала її \”українською надією гімнастики\”, а азербайджанські ЗМІ — \”королевою Баку\”. Цікавий момент — згадка про російську гімнастку, яка уникла покарання за неповагу до українського прапора на попередньому турнірі. FIG розслідувала інцидент, але обмежилася попередженням, що викликало критику з боку УФГ.⁶

В умовах бойкоту російських спортсменів (через нейтральний статус), перемоги українок набувають символічного значення. Таїсія коментує: \”Я граю за Україну, за перемогу в спорті й поза ним\”.

Особисте життя та натхнення: за лаштунками зірки

Поза килимом Таїсія — звичайна киянка: любить читати фантастику, малювати ескізи костюмів і гуляти Подолом. Її родина — опора: батьки підтримують мрію доньки. Улюблена музика для вправ — саундтреки Ганса Циммера, що додає епічності виступам.

Вона активно веде Instagram (@taisiya_onofriychuk), де ділиться тренуваннями — понад 50 тисяч підписників. Нещодавно запустила челендж \”Танець зі стрічками\” для фанатів.

Висновки: нова ера української гімнастики

Перемоги Таїсії Онофрійчук у Баку — не фініш, а старт. Вона змінює сприйняття української художньої гімнастики, повертаючи її на світову арену. Золоті медалі — це мости до майбутнього, де грація перемагає труднощі. Україна пишається своєю ластівкою, що летить до зірок.

Джерела

1. Офіційний сайт FIG: результати Кубка світу в Баку
2. GymMedia: аналіз виступів Таїсії Онофрійчук
3. Olympics.com: профіль Таїсії на ОІ-2024
4. Українська федерація гімнастики: звіти з етапів
5. Inside the Games: огляд сезону
6. Reuters: репортажі з Баку