Сумський обласний анабазис: ГЛУХІВ. Сьогодення й майбуття заповітного міста України

21.05.2021 0 Редакция Steelgrey
| Newssky.com.ua

Глухів. ТРЬОХ-АНАСТАСІЇВСЬКА ЦЕРКВА: фасад (1885—1893; архітектор — Андрій Гун). Фото — Тетяна Чернецька (2009).

 

Юрій ЧернецькийЮрій ЧЕРНЕЦЬКИЙ (Житомир — Харків), доктор соціологічних наук, автор книги «Україна. Історія, природа, мистецтво» (2009), продовжуваної поетичної збірки «Листування з Долею» (перше паперове видання — 2012) і низки публікацій із питань історико-культурологічного українознавства — спеціально для журналу NEWSSKY.COM.UA

 

| Newssky.com.ua

Прапор ГЛУХОВА.

Сумський обласний анабазис: ГЛУХІВ. Сьогодення й майбуття заповітного міста України

(Уривки з нових — перероблених і доповнених — видань путівників «Історична Чернігово-Сіверщина», «Слобідська Україна» та «Переяславщина-Полтавщина», частина 6)

…Стосовно спорудженої 1929 року вежі міського водогону В.В.Вечерський пише: «Ця визначна, як для Глухова, інженерна споруда з виразним і динамічним силуетом, поставлена у найвищій точці міста, прикрасила його і навіть дещо компенсувала втрати архітектурних домінант у силуеті міста» [Вечерський (2008): с. 301]. Принаймні раніше башта використовувалася ще і як оглядовий майданчик.

 

| Newssky.com.ua

Глухів. БАШТА ВОДОГОНУ (споруджена у 1927—1928 роках; за іншими відомостями, 1929 року). Фото — Тетяна Чернецька (2009).

З майданчика на башті водогону вельми ефектно виглядає пам’ятка архітектури національного значення, найвища храмова споруда та наймасивніша архітектурна домінанта міста — Трьох-Анастасíївська церква, збудована 1893 року в так званому неовізантійському стилі [Національний заповідник «Глухів» (2021)]. Вона височіє на тому самому місці, де стояла перша глухівська гетьманська резиденція, символізуючи велич козацької столиці. А поруч із резиденцією, у південно-східному куті міської фортеці 1717 року звели домову Анастасіївську церкву родини гетьмана Івана Скоропадського. Знищений страшною пожежею 1784 року храм до 1816 року відбудували, надавши йому класицистичних форм, а після появи поруч нової церкви розібрали та на його місці спорудили каплицю, яку було зруйновано за радянської доби — у 50-х роках минулого століття.

 

| Newssky.com.ua

Микола Пимоненко (1907). «Великий четвер». Авторська копія картини 1887 року.

Як виглядала стара «Гетьманська» церква у період, коли поруч будували нинішню, засновану представниками родини Терещенків, можна уявити за полотном визначного українського живописця Миколи Корниловича Пимоненка (1862—1912), прообразом храму, зображеного на котрому, вона стала. До речі, академік Пимоненко зробив вагомий внесок у розпис інтер’єру нової церкви: йому належать образи Божої Матері з Немовлям у верхній частині головного вівтаря, Божої Матері з Ісусом на західній стіні та чотирьох Євангелістів у парусах храму.

 

| Newssky.com.ua

Глухів. ТРЬОХ-АНАСТАСІЇВСЬКА ЦЕРКВА (1885—1893; архітектор — Андрій Гун): вигляд з верхівки башти водогону. Фото — Тетяна Чернецька (2009).

Насамкінець автор воліє, за віковічною традицією, надати урок того, до чого сам неспроможний.

 

ПІДСУМКОВИЙ УРОК ЖИТТЯ ВІД ІСТОРИЧНОГО МІСТА ГЛУХОВА

 

У Глухові з башти водогону

видно мальовничу річку Есмáнь,

міста суцільну «зелену зону»

і храми — втілення надій-сподівань.

 

Яке повітря лагідно-чисте

у цьому місті і який тут небокрай!

Тож жити вповні скоріше навчись ти —

і справді живи, але в життя водночас грай.

 

Не треба рвучких і незграбних рухів,

вільно, переконливо, впевнено живіть;

цьому урочистий навчає Глухів,

і клéчання море, і небес-Небес блакить…

16.05.21

 

Далі буде!

 

ДОДАТОК

Рекомендована література до частини 6

  • Вечерський В. Гетьманські столиці України. — К., 2008. — (Невідома Україна.)
  • Вечерський В.В. Архітектура // Енциклопедія історії України (ЕІУ). — Том «Україна — українці», кн. 1. — К., 2018.
  • Вечерський В.В. Репрезентація архітектурної спадщини Сіверщини у Великій українській енциклопедії // Сіверщина в історії України: Збірник наукових праць. — Вип. 13. — Глухів — К., 2020.
  • Енциклопедія історії України (ЕІУ). — К., 2003—2005, 2007—2013. — Т. 1—10.
  • Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 рр. — Дніпро, 2007.
  • Історія української архітектури. — К., 2003.
  • Національний заповідник «Глухів»: Офіційний сайт [Електронний ресурс] // Режим доступу 2021: Національний заповідник “Глухів” (nz-hlukhiv.com.ua).
  • Україна: нарис історії / К.Ю.Галушко, Г.В.Папакін, Є.В.Синиця, О.В.Ясь та ін. // Енциклопедія історії України (ЕІУ). — Том «Україна — українці», кн. 2. — К., 2019.
  • Чернецький Ю.О. Україна. Історія, природа, мистецтво. — Х., 2009.
  • Чернецкий Ю. Сумская область — Украина-Русь подлинная и прекрасная [Електронний ресурс] {Фотоиллюстрации — Т.Чернецкая} // NEWSSKY.COM.UA: [Інтернет-журнал]. — 2015. — 3 травня. — Режим доступу: https://newssky.com.ua/sumskaya-oblast-ukraina-rus-podlinnaya-i-prekrasnaya/.
  • Чернецький Ю. Сумський обласний анабазис: Суми — село Сулá — Пéчище — «Михайлівська цілина» — Недригайлів — Засулля — Кулішівка — Хоружівка — Недригайлів (Уривки з нових — перероблених і доповнених — видань путівників «Історична Чернігово-Сіверщина», «Слобідська Україна» та «Переяславщина-Полтавщина», частина 1) [Електронний ресурс] // NEWSSKY.COM.UA: [Інтернет-журнал]. — 2021. — 18 квітня. — Режим доступу: Сумський обласний анабазис: Суми — село Сулá — Пéчище — «Михайлівська цілина» — Недригайлів — Засулля — Кулішівка — Хоружівка — Недригайлів | Newssky.com.ua.
  • Чернецький Ю. Сумський обласний анабазис: Недригайлів — Костянтинів — ПУСТОВІЙТІВКА — Посульські кургани — РОМНИ (Уривки з нових — перероблених і доповнених — видань путівників «Історична Чернігово-Сіверщина», «Слобідська Україна» та «Переяславщина-Полтавщина», частина 2) // NEWSSKY.COM.UA: [Інтернет-журнал]. — 2021. — 9 травня. — Режим доступу: Сумський обласний анабазис: Недригайлів — Костянтинів — ПУСТОВІЙТІВКА — Посульські кургани — РОМНИ | Newssky.com.ua.
  • Чернецький Ю. Сумський обласний анабазис: ГЛУХІВ. Початок (Уривки з нових — перероблених і доповнених — видань путівників «Історична Чернігово-Сіверщина», «Слобідська Україна» та «Переяславщина-Полтавщина», частина 3) {Фотоілюстрації — Т.Чернецька і різномовні Вікіпедії} [Електронний ресурс] // NEWSSKY.COM.UA: [Інтернет-журнал]. — 2021. — 15 травня. — Режим доступу: Сумський обласний анабазис: ГЛУХІВ. Початок | Newssky.com.ua.
  • Чернецький Ю. Сумський обласний анабазис: ГЛУХІВ. Михайлівська (втрачена…) та Миколаївська церкви (Уривки з нових — перероблених і доповнених — видань путівників «Історична Чернігово-Сіверщина», «Слобідська Україна» та «Переяславщина-Полтавщина», частина 4) {Фотоілюстрації — Т.Чернецька і різномовні Вікіпедії} [Електронний ресурс] // NEWSSKY.COM.UA: [Інтернет-журнал]. — 2021. — 15 травня. — Режим доступу: Сумський обласний анабазис: ГЛУХІВ. Михайлівська (втрачена…) та Миколаївська церкви | Newssky.com.ua.
  • Чернецький Ю. Сумський обласний анабазис: ГЛУХІВ. Довічна школа музики і творчий спадок зодчого Андрія Квасова (Уривки з нових — перероблених і доповнених — видань путівників «Історична Чернігово-Сіверщина», «Слобідська Україна» та «Переяславщина-Полтавщина», частина 5) {Фотоілюстрації — Т.Чернецька і різномовні Вікіпедії} [Електронний ресурс] // NEWSSKY.COM.UA: [Інтернет-журнал]. — 2021. — 16 травня. — Режим доступу: Сумський обласний анабазис: ГЛУХІВ. Довічна школа музики і творчий спадок зодчого Андрія Квасова | Newssky.com.ua.

Поделиться статьей:

Подписаться на новости:




В тему: