Стратег Джефф Каррі перейшов у лонг по золоту на тлі відновлення попиту від центробанків

Ветеран ринку, який раніше тримав коротку позицію, тепер очікує зростання котирувань металу через незмінну активність регуляторів у країнах, що розвиваються, попри тимчасові коливання цін улітку 2026 року.

Джефф Каррі, чия кар’єра охоплює десятиліття аналізу сировинних ринків, у серпні 2026 року чітко окреслив нову позицію: золото залишається активом, який варто тримати в портфелі на тривалу перспективу. Його перехід від короткої до довгої позиції стався не через спекулятивні настрої, а через аналіз реальних потоків металу між центральними банками. Цей зсув відображає глибші процеси, що відбуваються у світовій фінансовій системі, де країни намагаються зменшити залежність від долара та інших активів, які можуть опинитися під санкціями.

Причини тимчасового спаду та стійкість довгострокового тренду

У другому кварталі 2026 року золото пережило найгірше тримісяччя за останні тринадцять років. Причиною стали продажі металу з боку кількох центральних банків Близького Сходу та окремих країн, що розвиваються. Каррі пояснює це явище прямим зв’язком із блокадою Ормузької протоки, яка обмежила експорт нафти і змусила регуляторів шукати альтернативні джерела ліквідності. Ті самі банки, які раніше активно накопичували золото, змушені були реалізувати частину резервів, щоб профінансувати закупівлі енергоносіїв.

Однак уже в липні та серпні 2026 року ситуація почала вирівнюватися. Дані Світової золотої ради за червень показали, що 71 відсоток опитаних центробанків планують збільшити частку золота в резервах протягом наступних дванадцяти місяців. Найбільш активними покупцями залишаються Китай, Індія, Туреччина та Польща. Китайський Народний банк у травні та червні 2026 року додав до резервів 42 тонни металу, а Резервний банк Індії — 28 тонн. Ці цифри перевищують середньомісячні показники 2024–2025 років.

Геополітичний вимір накопичення золота

Основним драйвером попиту залишається прагнення захистити резерви від можливого заморожування. Після подій 2022 року, коли активи російського центробанку були заблоковані, багато країн почали переглядати структуру своїх міжнародних резервів. Золото, на відміну від доларових облігацій чи євроактивів, фізично перебуває на території країни або в нейтральних сховищах і не підлягає санкціям у традиційному розумінні. Каррі підкреслює, що саме цей фактор робить метал «найбезпечнішою ставкою» для регуляторів, які очікують посилення геополітичної напруги.

У серпні 2026 року Туреччина оголосила про створення додаткового сховища золота в Анкарі місткістю 180 тонн. Польський Національний банк повідомив про переміщення 65 тонн металу з Лондона до Варшави. Ці кроки демонструють системну зміну підходу: центробанки не просто купують золото, а й фізично наближають його до національної території.

Порівняння з іншими активами та волатильність ринку

Каррі не заперечує, що золото, срібло та інші тверді активи й надалі демонструватимуть підвищену волатильність. Проте він звертає увагу на важливу закономірність: кожен наступний пік ціни виявляється вищим за попередній, а кожне дно — також вищим. Така динаміка свідчить про поступове зміцнення фундаментального попиту, який перекриває короткострокові продажі.

На тлі цього процесу долар США демонструє слабшу динаміку. Індекс долара DXY у серпні 2026 року коливався в діапазоні 98,4–101,2 пункту, тоді як золото утримувалося вище позначки 2450 доларів за унцію. Аналітики Carlyle Group, де Каррі працює старшим радником, прогнозують, що до кінця 2026 року середня ціна золота може сягнути 2680 доларів за унцію за умови збереження поточних темпів закупівель центробанками.

Роль emerging markets у формуванні нового циклу

Країни, що розвиваються, не лише купують золото, а й змінюють правила гри на ринку. Індія у 2026 році запустила програму «Золото для резервів», за якою комерційні банки отримують податкові пільги за продаж металу центробанку. Туреччина продовжує практику обов’язкового резервування частини експортної виручки в золоті. Китай, попри офіційну статистику, за оцінками незалежних аналітиків, у першому півріччі 2026 року імпортував через Гонконг понад 380 тонн золота.

Ці дії створюють постійний потік попиту, який не залежить від спекулятивних настроїв на біржах. Навіть коли ціна золота падає, центробанки продовжують купувати, використовуючи зниження як можливість для поповнення резервів за нижчою вартістю.

Вплив на інвестиційні стратегії та портфелі

Для інституційних інвесторів перехід Каррі до довгої позиції став важливим сигналом. Altis Partners, де він обіймає посаду головного стратега, вже збільшила частку золота у кількох фондах до 12–15 відсотків. Аналогічні кроки фіксують і інші великі гравці: BlackRock у липні 2026 року розширила лінійку ETF на фізичне золото, а JPMorgan Chase оголосила про запуск нового продукту для центральних банків, який дозволяє зберігати метал у кількох юрисдикціях одночасно.

Приватні інвестори також отримують нові можливості. У серпні 2026 року швейцарські банки Credit Suisse та UBS запустили спільну програму, що дозволяє купувати золото з доставкою до будь-якої країни ЄС без додаткових митних зборів. Це знижує бар’єри для європейських клієнтів, які прагнуть диверсифікувати активи.

Прогнози на другу половину 2026 року

Каррі очікує, що до грудня 2026 року центральні банки сумарно придбають ще 650–700 тонн золота. Основний обсяг припаде на Китай, Індію та країни Перської затоки. Якщо блокада Ормузької протоки буде повністю знята, продажі металу з боку нафтовидобувних держав припиняться, що створить додатковий дефіцит пропозиції на ринку.

Водночас ризики залишаються. Можливе посилення монетарної політики Федеральної резервної системи США або несподіване покращення відносин між Вашингтоном і Пекіном можуть тимчасово стримати зростання ціни. Однак Каррі вважає ці ризики «транзитними» і не такими, що здатні змінити довгостроковий тренд.

Висновки для ринку та інвесторів

Перехід Джеффа Каррі до довгої позиції по золоту відображає не особисту зміну поглядів, а об’єктивну трансформацію світової фінансової архітектури. Центральні банки продовжують накопичувати метал, фізично переміщують його та створюють нові механізми зберігання. Ці процеси формують стійкий фундаментальний попит, який переважає короткострокові коливання.

Для інвесторів це означає необхідність перегляду портфелів з урахуванням підвищеної частки золота. Волатильність залишатиметься, проте кожен наступний цикл ціни буде проходити на вищому рівні. У серпні 2026 року золото остаточно закріплює статус стратегічного активу, а не спекулятивного інструменту.