Стівен Бігун: чому прорахунки Заходу спровокували вторгнення Росії в 2022-му

Світова спільнота досі аналізує, чому повномасштабна війна Росії проти України почалася саме в 2022 році, а не раніше. Багато хто шукає відповідь у діях Кремля, однак колишній заступник державного секретаря США Стівен Бігун у розмові з LIGA.net звернув увагу на системні прорахунки Заходу, які накопичувалися десятиліттями. За його словами, брак уяви та послідовного стримування дозволили Володимиру Путіну відчути себе невразливим.

Провал уявлення та стримування

Бігун наголосив, що західні лідери довгий час не могли уявити, що російський диктатор здатен піти на такий радикальний крок, як повномасштабне вторгнення. Ще у 2008 році, після агресії проти Грузії, та у 2011–2012 роках, коли Путін почав демонтувати демократичні інститути всередині Росії, Захід обмежився лише риторичними заявами. Ця терпимість створила враження, що Москва може діяти безкарно.

У 2024 році, коли минає два роки з початку повномасштабної фази війни, аналітики продовжують фіксувати наслідки тієї давньої політики. За даними Міжнародного інституту стратегічних досліджень, Росія витратила на військові операції понад 300 мільярдів доларів, однак не досягла стратегічних цілей. Бігун вважає, що саме відсутність жорсткої реакції Заходу на події 2008 та 2014 років стала ключовим фактором, який «розв’язав руки» Путіну.

Український прорив як тригер для Кремля

Окрему увагу дипломат приділив внутрішнім змінам в Україні. За три десятиліття незалежності країна не змогла повністю побудувати правову державу з підзвітними інститутами та прозорим ринком. Проте саме напередодні 2022 року Україна почала демонструвати реальний прогрес: реформи в антикорупційній сфері, цифровізація державних послуг та зближення з європейськими стандартами.

Путін, за словами Бігуна, сприйняв ці зміни як загрозу. Україна поступово виходила з орбіти російського впливу і наближалася до європейської спільноти. Це відчуття неминучої втрати контролю стало, на думку дипломата, одним із головних поштовхів до рішення про вторгнення. У 2024 році, коли Україна продовжує інтеграцію з ЄС та НАТО, ці слова Бігуна звучать особливо актуально.

Чому Україна не програє, а Росія не перемагає

Бігун чітко заявив: Україна не програє війну, а російські війська не досягають перемоги. Після значних втрат, які, за оцінками Генштабу ЗСУ, перевищують 700 тисяч осіб, Кремль дедалі важче пояснює своєму населенню, навіщо потрібна ця війна. Економічний тиск санкцій, ізоляція на міжнародній арені та внутрішні проблеми посилюють цю кризу.

У червні 2024 року, напередодні саміту G7, українська сторона продовжує отримувати підтримку від партнерів. Поставки зброї, фінансові пакети та дипломатичні зусилля залишаються ключовими елементами стримування російської агресії. Бігун підкреслив, що саме послідовна позиція Заходу після 2022 року стала тим фактором, якого бракувало раніше.

Бізнес-підхід Трампа та його обмеження

Окремо Бігун прокоментував участь спецпредставників Дональда Трампа — Стівена Віткоффа та Джареда Кушнера — у переговорах щодо України. На його думку, ідея, що економічне співробітництво здатне нормалізувати відносини між Вашингтоном і Москвою, базується на фантазіях. Історичний досвід показує, що Путін використовує будь-які переговори для затягування часу та перегрупування сил.

8 червня 2024 року президент України Володимир Зеленський провів розмову з Віткоффом і Кушнером. Обговорювалися дипломатичні шляхи завершення війни та перспективи на саміті G7. Бігун застеріг, що бізнес-логіка, яку пропонують деякі представники американської сторони, не враховує специфіки російського режиму.

Уроки для майбутнього стримування

Дипломат закликав не перекладати відповідальність за війну на Захід, однак визнав, що можна було зробити значно більше для стримування Росії. З 2008 року, коли Москва атакувала Грузію, і до 2022-го Захід мав достатньо сигналів про агресивні наміри Кремля. Відсутність жорсткої реакції на анексію Криму 2014 року та підтримку бойовиків на Донбасі лише посилила впевненість Путіна.

У 2024 році, коли тривають бойові дії на сході та півдні України, ці уроки набувають практичного значення. Країни НАТО збільшили оборонні витрати, посилили санкційний режим і активізували постачання озброєння. Бігун вважає, що саме така послідовність може стати запорукою того, що подібні помилки не повторяться.

Висновки для глобальної безпеки

Інтерв’ю Стівена Бігуна нагадує, що війни не виникають раптово. Вони є наслідком накопичених прорахунків, браку політичної волі та ілюзій щодо природи авторитарних режимів. Україна, яка у 2022 році змушена була захищати свою незалежність, сьогодні демонструє стійкість, що змінює уявлення про баланс сил у Європі.

Для України та її партнерів головне завдання — не допустити повернення до політики «терпимості», яка коштувала надто дорого. Послідовне стримування, підтримка реформ та чітка позиція щодо агресора залишаються єдиним шляхом до справедливого миру.