Старенькі й новенькі співи та переспіви МОВОЮ і «мовою…»
06.03.2018 0 By Chilli.PepperЮрій ЧЕРНЕЦЬКИЙ — спеціально для журналу NEWSSKY.COM.UA
Старенькі й новенькі співи та переспіви МОВОЮ і «мовою…» — не лише «…попси та…», а й двох супер-пупер-Пу
(Не «одна публіцистика»)
Замість передмови «мовою…»
БУДВАНСКОЕ ПРЕДОСТЕРЕГАЮЩЕЕ
В Черногории воздух — как доктор, блистательно лечащий.
Здесь на грани морской и небесной стихий синевы
заимела отелище в милом посёлочке Бечичи
бизнесвуман-жена кепконосного мэра Москвы.
Вообще, почти всей несравненной Ривьерою Будванской —
драгоценной жемчужиной этой волшебной земли —
завладели стремительно, неотразимо и буднично
орды русскоязычные, и в основном — москали.
Нам по Крыму знакома новейшая эта история.
Деньги «русские» в ней — то, что в косовской каше ислам.
Заграбастать не дай, Украина Балкан — Черногория,
этот лакомый край ни соседям ты, ни москалям!
19.08.10
Замість передмови МОВОЮ
ПОЦІЛУНКИ В РІЗНІ ПОРИ РОКУ
Весняні поцілунки — кохання початок.
Навесні в царстві мрій кожний з нас засина.
Найпрекрасніше ж на парубках і дівчатах
позначається ця чарівниця — весна.
Літня спека кохання наповнює жаром.
Поцілунків огонь влітку просто пече.
Аж кортить цілуватись закоханим парам
ще та ще, ще та ще, ще та ще, ще та ще!
Восени поцілунки — кохання доспіле.
Літній жар у яскраві чуття перейшов.
Виникає потреба кохати щосили,
постає плідна зрілість кохання — любов.
А завершують цикл поцілунки зимові,
попри холод надворі, мов літні, палкі,
справжній апофеоз і кохання й любові.
Цілорічно коханців у битвах полки!
27.10.12
ПУТИНСКО-РАШИСТСКИМ ТЕЛЕПУЗИКАМ ПО СЛУЧАЮ 23 ФЕВРАЛЯ
Путлер с бандой циничны и дерзки,
но и вы — бандюков соучастники:
не имей они вашей поддержки,
не творились бы в жизни «ужастики»…
23.02.18
ДОПОЛНЯЯ НЕЗАБВЕННОГО ИВАНА АНДРЕЕВИЧА
«Беда, коль сапоги начнёт тачать пирожник,
А пироги печи — сапожник…»
А управлять страною — ГНУСНОРОЖНИК.
24.02.18
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Мої «клеветони» — від слова «клевець».
Тематика їх надзвичайно строката.
На фото ж* улюблений звір мій — песець,
що лагідно дивиться на братоката.
__________
* Мається на увазі одна з ілюстрацій до попереднього міні-циклу, опублікованого в любо-дорогому часописі.
ЗА МАТЕРІАЛАМИ КОНКРЕТНО-СОЦІАЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ*
Відповідей проглядаю масив;
де в чому найагресивніші вівці:
хто від цієї війни «відкосив»**,
той же від неї найбільше стомився…
__________
* Проводили інші, мене лише з результатами ознайомили.
** Не тільки від армії, а взагалі від будь-якої участі в захисті України від путінсько-рашистських агресорів.
«ГОРОД Х — МИРНЫЙ ГОРОД»?
Ведь война… Чтоб рассуждений нить
ухватить, немало сил потратил:
как же может город «мирным» быть?!
Если он, конечно, не предатель.
26.02.18
«ТОМУ ЩО» ПОСЛІДОВНИЙ
«Новому бути терміну… ні: траншу
Інкогнітовому!» — чому гірка
ідея? Бо — «не допущу реваншу…»…
І — запросив Медведчука.
МАНИФЕСТ «АРХИТЕКТУРОЦЕНТРИЗМА»
Написана
не одним пером
История,
но и взлётом зданий,
таких вот,
как дивный наш Госпром,
который
НАЧАЛОМ был — и станет!
ПУТІН: НЕ ТРЕБА РОЗГОЙДУВАТИ ЧОВЕН «ПЛАНЕТА ЗЕМЛЯ»
Ну, що поробиш із цією хвойдою?!
«Не треба» — і розгойдує, розгойдує…
01.03.18
Замість післямови «мовою…»
ГАЗЕЛЬ К 8 МАРТА
(С восточного; из Абу-Долдона)
Я был бы рад донельзя, угодив вам, о женщины,
И с этой целью сделал вас редифом, о женщины.
Редиф зовётся в русском варианте эпифорой.
Он, как и вы, был по душе калифам, о женщины.
Увы, живут калифы только в сказках сегодня, но
Влеченье к вам вовек не станет мифом, о женщины.
Корабль мужской любви непотопляем, поверьте мне.
Его не сокрушить волнам и рифам, о женщины.
Хоть вирши к датам я пишу охотней гекзаметром,
Но в вашу честь решил прибегнуть к рифмам, о женщины.
Позвольте с женским днём Международным поздравить вас
И пожелать, чтоб шил для вас не Трифон, о женщины,
И чтобы исполнялись все надежды, и счастье чтоб
По льготным получали вы тарифам, о женщины!
Сочинено в преддверии 08.03.91
Замість післямови МОВОЮ
ЗАКЛИНАННЯ
(З російської; вільний переспів :) поезії Євгенія Євтушенка)
І навесні присвячена мені,
і влітку теж присвячена мені,
і восени та взимку — знов мені,
живе хай дума у твоєму сні.
Нехай не там, з тобою — вдалині
перебуваю, як на чужині,—
на простирадла сніжній площині,
мов біля берега на мілині
чи серед хвиль пестливих у човні,
спи-мрій, не кажучи нам з морем «ні».
Не хочу я, щоб думала ти вдень.
Хай день влаштує безперервне «дзень»,
заглушить хай любовних звук пісень,
хай жити змушує анітелень.
Про що лиш забажаєш, думай вдень,
вночі ж — про мене думай ти лишень.
Почуй крізь гуркіт невгамовний трас,
крізь вітер, що шматує рвучко час,
крізь час, чий прес серця стискає в нас,—
мого кохання голос негучний,
цей сповнений любові віршик мій,
присвячений тобі, тобі одній!
Нехай за днями з гаслом «шкереберть»*
цей сон твої заповнить ночі вщерть —
і знай триватиме, хоч круть, хоч верть,
у спосіб цей най подолаю смерть:
і навесні присвячена мені,
і влітку теж присвячена мені,
і восени та взимку — знов мені,
живе хай дума у твоєму сні.
__________
* Як автор оригіналу зменшив кількість рядків у цій останній строфі (чи цьому «строфоїді»?) порівняно з першою, так автор «вільного переспіву» змінив у ній, та в попередній, «систему» римування, заразом наблизивши зміст до власних, актуальних для нього — тобто для мене — сьогодні переживань, міркувань, сподівань і надій.
01.03.18