США звинувачують РФ у «небезпечній і незбагненній ескалації» війни проти України

Коли ракета біля кордону НАТО стає аргументом і для мирних переговорів, і для нових санкцій

У Нью-Йорку, в залі Радбезу ООН, пролунала фраза, яку до цього моменту дипломати обережно обходили: Сполучені Штати звинуватили Росію в «небезпечній і незбагненній ескалації» майже чотирирічної війни проти України, додавши до списку претензій не лише удари по енергетиці, а й запуск ядерної здатної ракети «Орешник» поблизу кордону з Польщею^{1 2} . Парадоксально, але ці жорсткі формулювання звучать саме тоді, коли адміністрація Дональда Трампа намагається проштовхнути власну «мирну ініціативу» щодо України й публічно заявляє про «унікальне вікно можливостей» для переговорів^{1 7} . На цьому тлі кожен новий російський удар по цивільній інфраструктурі автоматично стає аргументом як за посилення тиску на Москву, так і за необхідність якнайшвидше зафіксувати правила майбутньої угоди.

Що саме заявили США в Радбезі ООН

Під час термінового засідання Ради Безпеки, скликаного на вимогу України після нічного обстрілу з сотень дронів і десятків ракет, включно з новою гіперзвуковою ракетою «Орешник», заступниця постпреда США при ООН Теммі Брюс назвала дії Росії «небезпечним і незбагненним розширенням масштабів війни»^{1 2 6} . Вона окремо виділила запуск ядерної здатної балістичної ракети поблизу кордону Польщі, члена НАТО, наголосивши, що такий крок «ризикує розширити й поглибити війну далеко за межі України»^{2 9} .

Брюс нагадала, що майже рік тому Росія сама голосувала за резолюцію Радбезу ООН із закликом припинити бойові дії, але сьогодні замість деескалації посилює удари по енергетиці, тепловій генерації та іншій критичній інфраструктурі України^{1 7} . «У момент величезного потенціалу, який існує завдяки безпрецедентній відданості президента Трампа миру, обидві сторони мали б шукати шляхи деескалації. Натомість дії Росії створюють ризик розширення й інтенсифікації війни», — процитували її Associated Press та інші медіа^{1 2 7} .

«Орешник» біля кордону Польщі: чому саме ця ракета стала червоною лінією

Ключовим елементом звинувачень США став другий відомий запуск нової гіперзвукової балістичної ракети «Орешник», яку Москва застосувала під час масованого нічного удару по Україні, спрямованого також на об’єкти поблизу польського кордону^{2 6} . За даними дипломатів, ракету, здатну нести ядерний заряд, випробували в районі, де траєкторія проходила близько до повітряного простору Польщі — це було сприйнято у Вашингтоні та європейських столицях як демонстрація готовності Кремля грати на межі прямого випробування НАТО^{2 9} .

Лідери країн ЄС, на яких посилаються американські та європейські медіа, назвали використання «Орешника» «ескалаційним і неприйнятним», а в деяких столицях уже говорять про необхідність пришвидшити розгортання додаткових систем ПРО на східному фланзі^{2 6} . Для США це ще й внутрішньополітичний сигнал: адміністрація Трампа демонструє, що, просуваючи переговори, не готова ігнорувати кроки РФ, які можуть поставити під питання надійність американських гарантій безпеки союзникам по НАТО.

Ніч масованого удару: майже 300 дронів і десятки ракет

Засідання Радбезу стало реакцією на один із найбільших повітряних ударів РФ за останні місяці. Президент Володимир Зеленський повідомив, що за ніч Росія випустила по Україні майже 300 ударних БПЛА, 18 балістичних і 7 крилатих ракет, намагаючись одночасно вразити енергетичні й промислові об’єкти в низці областей — від Сумської й Харківської до Дніпропетровської, Запорізької, Київської, Одеської й Житомирської⁷ . За його словами, щонайменше четверо людей загинули в Харкові, коли ракета вдарила по сортувальному центрі «Нової пошти»; є поранені в інших регіонах, де уламки збитих цілей падали на житлові квартали⁷ .

Зеленський додав, що Україна паралельно веде інтенсивні переговори зі США та європейськими партнерами про нові гарантії безпеки та довгострокову підтримку, включно з післявоєнною відбудовою⁷ . На цьому тлі нічні удари виглядають як спроба Москви показати Києву та його союзникам: жоден «мирний процес» не буде йти без постійного тиску з повітря, а будь-який прогрес у зміцненні української оборони зустрічатиметься черговими залпами.

Мирна ініціатива Трампа й жорстка риторика проти Кремля: дипломатичний парадокс

Associated Press та інші видання підкреслюють: жорсткі звинувачення на адресу РФ звучать саме в момент, коли адміністрація Трампа намагається позиціонувати себе як головного посередника на шляху до «великої угоди» щодо України^{1 7 9} . Теммі Брюс у Радбезі ООН неодноразово посилалася на «унікальний момент» і «безпрецедентну відданість президента Трампа глобальному миру», стверджуючи, що обидві сторони мають використати цю можливість для деескалації^{2 9} .

Однак паралельно Білий дім підтримує підготовку нового пакета жорстких санкцій проти російського енергетичного сектору та фінансових структур, а також схвалює рішення про замороження активів і конфіскацію окремих російських суден, пов’язаних із обходом санкцій^{2 9} . На цьому тлі Москва називає американську позицію «лицемірною» й наполягає, що не бачить готовності Вашингтона пропонувати умови, які Кремль вважав би «реалістичними».

Позиція Росії в Радбезі: «або капітуляція України, або продовження війни»

Постпред РФ при ООН Василь Небензя, виступаючи у відповідь, спробував перевести акцент із використання «Орешника» на нібито «злочинні атаки» України по цивільних цілях у прикордонних регіонах Росії, заявивши, що кожен такий удар «отримуватиме жорстку відповідь»^{2 9} . Він повторив тезу Кремля про те, що Росія «відкрита до діалогу», але лише за умови, що Київ «оприймиться» і погодиться на «реалістичні умови», не конкретизуючи їх публічно^{2 9} .

Небензя також пригрозив, що «з кожним днем, який Зеленський марнує, умови для переговорів будуть ставати все гіршими для нього», а «кожна підла атака на російських мирних громадян викликатиме жорстку відповідь»² . Ця риторика виглядає знайомою: Москва вкотре намагається виставити себе стороною, яка «змушена реагувати», попри те, що саме Росія системно застосовує ракети й дрони проти українських міст, а не навпаки.

Що сказала Україна: «Росія нині найбільш вразлива від початку вторгнення»

Постпред України при ООН Андрій Мельник, виступаючи в Радбезі, заявив, що Росія сьогодні є більш вразливою, ніж будь-коли з моменту початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року^{2 6} . Він послався на уповільнення російської економіки, падіння нафтових доходів, зростання витрат на війну та потребу Москви дедалі активніше спиратися на Іран і Північну Корею для постачання ракет і БПЛА^{2 6} .

Мельник наголосив, що саме зараз — коли РФ змушена витрачати дедалі більше ресурсів для збереження контролю над уже окупованими територіями — посилення санкцій і військової підтримки України може підірвати здатність Кремля продовжувати агресію у нинішніх масштабах^{2 6} . Він закликав членів Радбезу відмовитися від «хибної симетрії», коли заклики до деескалації звучать однаково до агресора і до жертви цієї війни.

Енергетика як поле бою: чому удари по мережах стали головною темою для США

У своїй промові Теммі Брюс особливо зупинилася на ударах Росії по українській енергетиці — електростанціях, підстанціях, газовій та тепловій інфраструктурі^{1 7} . Вона назвала «вражаючою» кількість жертв і наголосила, що удари по енергосистемі не мають жодного стосунку до законних військових цілей, а спрямовані на те, щоб залишити мільйони людей без світла, тепла й води в розпал зими^{1 6} .

Це не лише моральний аргумент, а й політичний: показуючи виборцям у США та ЄС кадри розбитих ТЕЦ і зруйнованих мереж, Вашингтон підсилює легітимність подальшої допомоги Україні та санкцій проти РФ^{1 7} . У цій логіці удари по енергетиці стають не просто епізодами війни, а прикладом, чому «угода з Путіним» без чітких гарантій і механізмів контролю не припинить страждання, а лише відкладе наступний цикл насильства.

Український погляд: можливість і ризики «вікна для миру»

Для Києва американська формула «небезпечної ескалації на тлі шансів на мир» виглядає двозначно. З одного боку, вона підкреслює відповідальність РФ за продовження агресії й відкриває простір для посилення санкцій і військової допомоги: якщо саме Росія ескалує, то вона має платити вищу ціну^{1 2} . З іншого — наратив про «унікальний момент для миру» може бути використаний як тиск на Україну, щоб вона погодилася на угоду, яка зафіксує контроль Росії над частиною окупованих територій.

Українські дипломати в приватних коментарях, на які посилаються західні медіа, наголошують: будь-який «мирний план», який не міститиме чітких гарантій безпеки, виведення російських військ і механізмів контролю за виконанням домовленостей, стане лише паузою перед наступним етапом війни^{6 7} . У цій ситуації завдання Києва — використати момент, коли навіть Вашингтон змушений публічно говорити про небезпеку російської ескалації, щоб вимагати не лише переговорів, а й конкретних рішень щодо ППО, ракет дальньої дії та санкцій.

Європейський вимір: страх перед повторенням сценарію на власній території

Європейські столиці дивляться на запуск «Орешника» й масовані ракетно-дронові удари по Україні не лише як на трагедію сусіда, а й як на репетицію потенційних сценаріїв проти них самих^{2 6} . Схема «сотні дронів плюс кілька гіперзвукових чи балістичних ракет поблизу кордонів НАТО» вже зараз опрацьовується в навчальних сценаріях альянсу.

Тому жорстка реакція ЄС і заяви на кшталт «ескалаційно й неприйнятно» — це не просто дипломатичний жест солідарності з Києвом, а сигнал Москві: атаки такого типу сприймаються як торкання до червоної лінії, що відділяє війну в межах України від прямого зіткнення з НАТО^{2 6} . Для України це додатковий аргумент у переговорах: що сильнішими будуть європейські інвестиції в українську ППО й енергетику, то менше шансів, що подібні сценарії доведеться відпрацьовувати вже на власній території.

Що далі: між «унікальним шансом на мир» і логікою війни виснаження

Американське звинувачення в «небезпечній і незбагненній ескалації» не означає ані неминучого розриву каналів із Москвою, ані гарантованого прориву в переговорах. Радше це спроба одночасно підвищити ставки й окреслити рамки: якщо Кремль використовує гіперзвукові ракети біля кордонів НАТО й продовжує бити по енергетиці України, то будь-який «мирний план» неминуче включатиме жорсткіші для нього умови^{1 2 9} .

Для Києва головною опорою в цій грі залишається здатність тримати фронт, захищати небо й демонструвати, що Україна не збирається «миритися з ескалацією заради миру». Чим сильнішою буде оборона й чим очевиднішою для партнерів — вразливість РФ, про яку говорить український постпред, тим важче буде будь-кому нав’язати країні угоду, в якій слова про «мир» стануть лише прикриттям для нової паузи перед черговим витком агресії^{2 6} .

Джерела

1. Associated Press / ABC News: «US accuses Russia of ‘dangerous and inexplicable escalation’ of war in Ukraine as Trump seeks peace» — цитати Теммі Брюс, контекст засідання Радбезу ООН і згадки про мирну ініціативу Трампа.
2. US News / Yahoo News: матеріали про запуск ядерної здатної ракети «Орешник» поблизу польського кордону, деталі нічного удару та реакцію США й ЄС.
3. Stars and Stripes: огляд позиції Пентагону та американських військових щодо ризиків розширення війни на територію НАТО.
4. Al Jazeera: «US slams Russia’s ‘dangerous escalation’ in Ukraine amid new deadly strikes» — опис масованого удару, жертв у Харкові та Києві й політичного контексту.
5. Euronews / відеозапис засідання Радбезу ООН: акценти на риториці США та європейських країн щодо «ескалаційного» характеру застосування гіперзвукових ракет.
6. Радіо Свобода / DW: матеріали про позицію української делегації в ООН, оцінку вразливості РФ та заклики до посилення санкцій і ППО.
7. Міжнародні ЗМІ з посиланням на виступ Зеленського: дані про масштаби нічного удару (майже 300 дронів, 18 балістичних і 7 крилатих ракет) та переговори України із США й ЄС щодо гарантій безпеки.