США рятують Аргентину: чому Трамп виділив $20 млрд песо Мілея під час кризи власного уряду

Коли чужа держава стає важливішою за власну: парадокс американської політики в дії

У четвер, 12 жовтня 2025 року, світ став свідком безпрецедентної валютної інтервенції: адміністрація Трампа оголосила про надання Аргентині фінансової допомоги в розмірі $20 мільярдів через валютний своп із центральним банком країни.^{1 2 3 4 5} Міністр фінансів США Скотт Бессент не лише підписав угоду про валютний своп, але й здійснив пряму купівлю аргентинських песо через американські банки Santander, Citibank і JP Morgan — операцію, яку Федеральний резерв США проводив лише четвертий раз з 1996 року. Найпарадоксальнішим є те, що це відбувається під час загрози закриття американського уряду, коли понад мільйон федеральних службовців можуть залишитися без зарплати. Критики називають це “політичним хабарництвом”, спрямованим на підтримку особистого союзника Трампа — президента-лібертаріанця Хав’єра Мілея напередодні критично важливих парламентських виборів 26 жовтня.

Анатомія фінансового рятування: як працює $20-мільярдний своп

Валютний своп між США та Аргентиною дозволяє аргентинському центральному банку обмінювати песо на американські долари через Міністерство фінансів США, фактично створюючи кредитну лінію на $20 мільярдів.^{1 2 3 4} За словами Бессента, “Аргентина переживає момент серйозного дефіциту ліквідності, і тільки США можуть діяти швидко”.

Операція відбулася в критичний момент: за п’ять торгових днів Аргентина витратила $1,7 мільярда резервів, намагаючись підтримати курс песо, який впав до рівня 1469 песо за долар.^{3 4 5} Після американської інтервенції курс стабілізувався на рівні 1420 песо за долар, аргентинські облігації подорожчали більш ніж на 5%, а акції злетіли подекуди на 10%.

Мілей під загрозою: чому Трамп рятує свого союзника

Хав’єр Мілей, який прийшов до влади в грудні 2023 року з обіцянками радикальних економічних реформ, опинився в скрутному становищі після серії політичних поразок.^{2 3 4 5} Його партія несподівано погано виступила на виборах у провінції Буенос-Айрес — ключовому регіоні перед жовтневими парламентськими виборами, що викликало сумніви інвесторів у його політичній стійкості.

Мілей, якого Трамп називає “любимцем MAGA”, провів драконівські заходи економії: скоротив державні витрати, мінімізував регулювання та звільнив десятки тисяч державних службовців.^{1 2} Його зусилля дали певні результати — інфляція в Аргентині впала до найповільнішого місячного показника за понад чотири роки, але економічна нестабільність продовжує загрожувати його політичному майбутньому.

Критика з усіх фронтів: від фермерів до демократів

Рішення про допомогу Аргентині викликало гострі протести з різних кіл американського суспільства.^{1 2 4 5} Сенатор-республіканець Чак Грассли з Айови жорстко розкритикував рішення: “Чому США допомагають рятувати Аргентину, коли вона підриває основний ринок американських виробників сої?”

Американські фермери особливо обурені, оскільки Китай припинив купувати американську сою в травні через торгові конфлікти Трампа, натомість закуповуючи великі партії аргентинської сої після того, як Аргентина скасувала експортні мита на зерно.^{1 2} “Сімейні фермери мають бути пріоритетом у переговорах американських представників”, — наголосив Грассли.

Демократи б’ють на сполох: “Америка останньою”

Демократична сенаторка Елізабет Воррен з Массачусетса різко засудила рішення адміністрації: “Незбагненно, що президент Трамп підтримує іноземний уряд, закриваючи наш власний”.^{1 2 4 5} Вісім демократів, включаючи Воррен, внесли до Конгресу законопроєкт, спрямований на запобігання рятуванню Аргентини.

“Трамп обіцяв ‘Америку першою’, але він віддає пріоритет собі та своїм мільярдерським партнерам, залишаючи американських платників податків оплачувати рахунок”, — заявила Воррен у четвер.^{1 2} Критики стверджують, що це втручання сигналізує про готовність Вашингтона використовувати свої фінансові можливості для політичних цілей.

Китайський фактор: боротьба за вплив у Латинській Америці

Офіційні особи адміністрації Трампа висловили занепокоєння тим, що Аргентина, як значна економіка Південної Америки, може зміцнити свої зв’язки з Китаєм у разі фінансового колапсу.^{1 3 4} Це геополітичне занепокоєння є одним із ключових аргументів на користь втручання.

Бессент назвав Аргентину “системно важливим союзником США у Латинській Америці” та підкреслив готовність Вашингтона використати всі доступні інструменти для стабілізації ситуації.^{2 3 4} “Ми захищаємо стратегічний інтерес США у Західній півкулі”, — заявив він у відповідь на критику.

Хедж-фонди в очікуванні прибутків: хто справді виграє

Критики стверджують, що рятувальна операція значно вигідна заможним управляючим фондами, які володіють значними аргентинськими боргами та активами.^{1 4 5} Особливу увагу привертають особисті та професійні зв’язки Бессента з Роббом Ситроном, власником хедж-фонду з великими інвестиціями в Аргентину.

“Особисті та професійні зв’язки Бессента з Ситроном тривають десятиліттями”, — зазначає незалежний журналіст Джадд Легум.¹ Рятування очікується забезпечити значний фінансовий виграш для фондів із великими аргентинськими портфелями, що викликає питання про справжні мотиви операції.

Історичні прецеденти: від Мексики 1995 до Аргентини 2025

Останній раз США здійснювали подібне втручання у 1995 році, коли рятували Мексику від фінансового колапсу.^{4 5} Тоді це було виправдано ризиками для американських кредиторів та інвесторів, а також потенційним впливом на глобальну економічну стабільність.

Проте нинішня ситуація викликає більше запитань через її часові рамки та політичний контекст. Діего Селедон, стратег JPMorgan для регіону, зазначив: “Підтримка США слугує автоматичним вимикачем, перериваючи негативну петлю зворотного зв’язку, яка могла б посилити економічні труднощі Аргентини”.^{4 5}

Економічні наслідки для США: ціна політичної лояльності

Рятувальна операція відбувається в момент, коли американський федеральний уряд знаходиться на межі закриття через бюджетну кризу.^{1 2} Понад мільйон федеральних службовців можуть бути відправлені у неоплачувану відпустку або працювати без компенсації, що робить витрати на іноземну країну особливо контроверсійними.

Американські фермери також потерпають від політики Трампа: Китай, ключовий покупець американської сої, припинив закупівлі в травні через торгові конфлікти.^{1 2} Натомість Китай закуповує велику кількість аргентинської сої, що додатково підриває американських виробників.

Реакція ринків: короткострокова стабілізація vs довгострокові ризики

Негайна реакція фінансових ринків на американське втручання була позитивною: аргентинські облігації зросли в ціні приблизно на 10%, акції підскочили на 15%, а песо зміцнився.^{3 4 5} Обсяг торгів аргентинськими облігаціями у четвер досяг рекордних $379 мільйонів у песо.

Проте довгострокові перспективи залишаються невизначеними. Global X MSCI Argentina ETF, пов’язаний із промисловими лідерами країни, впав того ж дня, відображаючи побоювання, що американська підтримка може виявитися недостатньою.^{4 5}

Вибори 26 жовтня: останній шанс Мілея

Парламентські вибори в Аргентині, призначені на 26 жовтня, стануть критичним тестом для Мілея та його економічних реформ.^{2 3 4 5} Багато експертів вважають, що після виборів уряд країни буде змушений змінити валютну політику, дозволивши вільніше плавання песо.

Американське втручання явно спрямоване на забезпечення електоральної підтримки Мілея, що викликає питання про межі втручання однієї держави у внутрішні справи іншої, навіть союзної.^{1 2 4}

Висновки: ціна геополітичних амбіцій

$20-мільярдне рятування Аргентини адміністрацією Трампа стало яскравим прикладом того, як особисті та геополітичні інтереси можуть переважати над внутрішніми пріоритетами.^{1 2 3 4 5} Попри офіційні заяви про захист стратегічних інтересів США у Західній півкулі, критики справедливо вказують на суперечність між допомогою іноземній державі та кризою власного федерального уряду.

Це втручання також демонструє, як сучасна американська зовнішня політика все більше персоналізується, коли особисті стосунки президента з іноземними лідерами можуть визначати багатомільярдні рішення. Незалежно від короткострокових результатів для аргентинської економіки, довгострокові наслідки для американської демократії та довіри до урядових інститутів можуть виявитися значно більш руйнівними.

Час покаже, чи виправдається ця ризикована ставка на Мілея, але одне залишається очевидним: у світі Трампа “Америка першою” може означати зовсім не те, що очікують американські платники податків.

Джерела