Співробітники Sense Bank побудували адресну систему допомоги бійцям ЗСУ та ТрО

Ранок 24 лютого 2022 року почав відлік повномасштабної війни, яка, планувалось, закінчиться через 3 дні, потім ще через 3 — і так уже 365 днів. Учасниками та героями цієї історії є люди. У тому числі — люди із Sense Bank, пише dev.ua.

Азовці висловлюють подяку. Літо 2022, офіс БЦ Торонто, на фото Алла Комісаренко

Ось історія про співробітників банку, які створили систему адресної допомоги для бійців і постачають на фронт важливе екіпірування й обладнання, яке рятує життя.

З чого почали

Для банку допомога розпочалася із запитів співробітників, що записалися в ТрО.

Бійці підрозділів територіальної оборони опинилися в дуже різних ситуаціях: комусь випало охороняти вулиці тилових міст, позиції інших виявилися лінією фронту й епіцентром важких боїв із російськими загарбниками.

Тому їм була потрібна абсолютно будь-яка допомога — від їжі та ліків до військового спорядження та змінного одягу.

У перші ж дні запрацював стихійний тил: заводи та фабрики, ательє, банки, магазини, ферми, кав’ярні, школи й університети, коворкінги — і просто люди, які нерідко не знали, чим допомогти захисникам, але ультимативно прагнули допомагати тут і зараз.

«Одним морозним лютневим днем якісь підприємці привезли бійцям полуницю, інший підрозділ став власником холодильника — чоловік привіз його просто зі свого магазину», — наводить приклад співробітник Sense Bank.

Треба було якось узяти у свої руки ці хаотичні процеси та побудувати систему.

Як не дивно, але організуватися на початку війни допоміг ковід. Точніше система онлайн-процесів, яка вже була відбудована та працювала на той час. Ну і, звісно, велике бажання — «бути причетним до чогось доброго та хорошого».

Так у банку склалася команда, що ефективно перетворювала хаос на систему — адресну допомогу ТрО та ЗСУ. Для цього були виділені перші кошти.

Як будувалася система

«Допомагати потрібно було й мобілізованим колегам, і працівникам, які йшли добровольцями на фронт — наразі 159 співробітників банку боронять незалежність нашої держави, і, звичайно, колегам, які долучились до волонтерської роботи, і ТрО, і ЗСУ. Щоб систематизувати запити, ми фактично сформували робочу групу, яка вже рік ефективно координує всю допомогу з боку банку», — зазначила Алла Комісаренко, голова правління Sense Bank.

За словами директора з управління нерухомістю та логістикою Сергія Колобова, у перші дні війни поштові служби ще працювали з перебоями. Тому Sense Bank довелося організовували не лише власну систему закупівель, але й власне адресне надсилання всього необхідного бійцям.

«Ми відмовилися від донатів і вирішили повністю контролювати процес, від списку речей у запиті до їхньої закупівлі та передачі», — розповідає Сергій Колобов, директор з управління нерухомістю та логістики Sense Bank.

Обрана модель економії, планування та виділення коштів дали змогу бути універсальними та працює донині. Так банк зміг однаково якісно допомагати ТрО, кадровій армії, лікарням і госпіталям, спеціальним підрозділам і навіть партизанам: дрон для херсонського підпілля — особлива гордість Sense Bank.

Що потребують військові

«На даному етапі обладнання бійця з військової розвідки або штурмового підрозділу, який іде на індивідуальне завдання, може сягати й $50 000 — це і тепловізор, засіб нічного бачення, усесезонне високотехнологічне екіпірування, спеціальний бронежилет і плити, взуття, яке інколи коштує близько $500», — зазначають у Раді резервістів Сухопутних військ ЗСУ, яка тісно співпрацює з командою Sense Bank у питаннях допомоги військовим.

Крім того, екіпірування потребує вся група, а це мінімум 5 людей.

За його оцінками, звичайний «Мавік» у середньому живе в умовах фронту до одного тижня, авто — від 3 місяців до 6 в щасливих екземплярів за умови щомісячного ремонту. «Розхідниками» є й планшети з комп’ютерами та ноутбуками. Тому ці ресурси треба постійно оновлювати. А це означає: знову пошуки, закупівлі й адресна допомога. Система працює нон-стоп.

Алгоритм роботи системи

Система, за якою команда Sense Bank опрацьовує запити захисників на допомогу, виглядає так:

• Підрозділ ЗСУ надсилає офіційного листа: їм дуже потрібен дрон. Там можуть бути деталі, а може бути просто «Дрон».
• Іноді у військової частини є «свій» постачальник, але це рідкість — частіше команда Sense Bank з’ясовує всі потрібні деталі в контактної особи.
• Команда шукає техніку, вивчає характеристики (у випадку з дронами — комплектацію та тип прошивки, у рацій це робочі частоти й також прошивка, у бронежителів — клас тощо).
• Обов’язково перевіряє надійність постачальника та моніторить співвідношення цін — не працюють із тими, хто намагається нажитися на таких постачаннях.
• Потрібний дрон знайдено! Документи від обраного постачальника йдуть в оплату, після неї дрон їде до команди за накладною. А згодом організовують його надсилання до підрозділу та віддають за актом прийняття-передання.
• Дрон їде на війну, а зібрана пачка документів — до податківців, від них — у бухгалтерію.

Там запит нарешті «закриється»… Найімовірніше. Варіантів купа: буває, що реальне «закриття», попри всі зусилля, відбувається через значний проміжок часу після оплати — військові довго передають документи, товари ще тільки виробляються… І що завгодно ще — це війна. Зате збережено контроль: до військових справді поїхало те, що потрібно, і що воно гарантовано доїхало.

Результат

Обсяг адресної допомоги фронту від команди Sense Bank перевищив 137 млн гривень. І ця система — тільки частина того, що вдалося зробити співробітникам банку для того, щоб наблизити нашу перемогу.

Варто зазначити, у співробітників було й багато приватних ініціатив. Наприклад, один із них (Андрій Федоров) збирає на цінну техніку для фронту через особистий Instagram — автівки, дрони й інші потрібні речі. Справа йде успішно: просто зараз на фронт готується поїхати черговий пікап — із Франції.

Детальніше про досвід співробітників Sense Bank — за посиланням.

До речі, щодо команди розробників Sense SuperApp — у них був окремий план дій. І ось який:

«Сміялись із відчайдушних DDoS-атак росіян ще до війни. Одразу після її початку змінили пріоритети та прокачали винахідливість. Втримали ІТ-системи та не допустили жодного критичного збою, копіювали бази даних за кордон для захисту клієнтів, навчили бонуси Cash’U бути допомогою ЗСУ, а військові облігації — працювати всередині цифрового банку + десятки нових функцій у дусі часу».

Читайте також на Newssky «Україна отримає від Швеції $30 млн на підтримку енергетики» і дивіться на YouTube-каналі «Нудний Пенс».

Щоб завжди бути в курсі подій, підписуйтесь на ТГ-канал Newssky. Також рекомендуємо актуальні дискусії друзів України в Північній Америці на YouTube-каналі Rashkin Report.