Спадок Джемаля або пошуки українських правих

Гейдар Джемаль, 2014 рік, Майдан

16 грудня в Києві в Інституті філософії Національної академії наук відбувся семінар, присвячений інтелектуальній спадщині російського ісламського філософа і громадського діяча Гейдара Джемаля (1947-2016). Ця знакова подія, вже друга за рахунком, присвячена мислителю в Україні, співпала з виходом у Росії книги «Джемаль від А до Я», за іронією долі виданої колишнім членом Громадської палати РФ Максимом Шевченком, нині нев’їзним на територію України.

Гейдар Джемаль – сам по собі постать неординарна: російський ісламський мислитель, філософ, ідеолог політичного ісламу, виходець з відомого Южинського кола (Юрій Мамлєєв, Олександр Дугін, Євгеній Головін), фундатор клубу «Флоріан Геєр». Після Євромайдану цікавий своїми (втім, обережними) симпатіями до революційних подій в Україні. Син, Орхан Джемаль (1966-2018), військовий журналіст, при загадкових обставинах був убитий у Центральній Африці, розслідуючи від діяльність ПВК Вагнера.

У той же час ідеолога спільної євразійського долі, корінного москвича, інтелектуала, послідовника німецької філософської традиції Джемаля навряд чи можна назвати постаттю антиросійською ані в культурній, ані в політичній площині. Тим більш показовим є незмінний інтерес українських правих інтелектуалів до філософської спадщини «лівого ісламіста» Джемаля: перший захід пам’яті філософа в Києві 17 грудня 2016 року організували саме вихідці з націоналістичних кіл.

Три роки по тому в Києві в Академії наук про Джемаля знову дискутували лектори, перекладачі та координатори Літературного клубу «Пломінь» – культурологічного майданчику, пов’язаного з праворадикальною партією «Національний корпус», яка у свою чергу є політичним проектом ветеранів полку «Азов». У дискусії, окрім правих інтелектуалів, узяла участь міжнародний референт «Національного корпусу» Олена Семеняка. Головним же доповідачем виступив автор цих рядків, у минулому близький до партії «Свобода» і «НацКорпусу».

Захід був спробою метафізично деконструювати світогляд «лівого» Джемаля і простежити причини інтересу правих до його філософії. Тому я відразу ж окреслив метафізику раннього Джемаля як інтелектуальний нігілізм, доктрину відверто гностичного характеру, дуже далеку від традиційного ісламу – однак у викладі самого Джемаля саме вона слугує мовою інтерпретації ісламу на радикально лівий, революційний лад. Говорячи про «ліву» ідею, доповідач розуміє під нею не загальну рівність і братерство, соціальну справедливість, але інтелектуальний виклик системі з боку героїв і пасіонаріїв розуму. Показово, що на наступний день, 17 грудня, в Києво-Могилянській академії, традиційному оплоті українських лівих та євролібералів – відбулася презентація перекладу «Дезінтеграції системи» італійського терориста і правого анархіста Франко Фреди – надрукованого видавництвом «Пломінь».

У цьому плані дуже показові пошуки сучасних українських правих інтелектуалів у напрямку різних антисистемних рухів і фігур. Вірніше, показовий сам наголос на антисистемність – замість системної розробки конструктивної націоналістичної програми – вільний дрейф ультраправих на поле нігілістичного обґрунтування вуличної боротьби і радикалізму, який поглинув український націоналізм сьогодні. Однак якщо в минулому вуличне насильство обґрунтовувалося прагненням до національної революції або поваленням злочинної антиукраїнської (читай: проросійської) влади – то сьогодні, коли офіційний дискурс належить новоявленим «жидобандерівцям» і декомунізаторам усіх мастей, націоналістичний рух виявився в ідеологічному вакуумі, позбавленим виразного ідеологічного орієнтиру.

Тепер його роль, схоже, починає виконувати «Орієнтація – Північ» –метафізічичний трактат Джемаля, який уже надихнув не одне покоління російських євразійців, нацболів та ісламських активістів. Українські видання Фреди, «Чорної автономії» Рікардо Альвареса, останнього самурая Заходу Домініка Веннера – так само як і піратське видання «Орієнтації – Північ», провідним постулатом якої є теза про марність буття перед обличчям героїчного духу, надруковане в Україні під вивіскою «Гностичного опору» – промовляють самі за себе.

Святослав Вишинський

Добавить комментарий

Войти с помощью: 

Ваш адрес email не будет опубликован.

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.