Слово про святого Спиридона Чудотворця

26.12.2022 0 By NS.Writer

На Святках вшановуємо пам’ять святителя Спиридона, єпископа Триміфунтського. Сучасник, добрий знайомий, а, можливо, і особистий друг святителя Миколая Чудотворця, він з’являється на іконах у вовняній шапці. Він вів просте життя пастуха, їв просту їжу та говорив прості слова. Простота була його супутницею по життю. Однак усім своїм життям він показав, що простота творить чудеса, коли вона походить від серця і непохитної віри.

Слово про святого Спиридона Чудотворця

Вмовляння Господа: «Будьте святі, бо Я Святий» (1 Петра 1: 16) звернено до всіх людей в усі часи. Ось чому святих людей можна знайти на всіх рівнях суспільства, від аристократа та видатного вченого або філософа до простого малоосвіченого селянина. Одним з цих смиренних людей був чоловік на ім’я Спиридон, якому належало стати святим і бути проголошеним «чудотворцем» за багато чудес, вчинені по заступництву Божому в його житті та після його смерті.

Святитель Спиридон Триміфунтський народився в кінці III століття на острові Кіпр. Про його життя збереглося мало відомостей. Ми знаємо, що він був пастухом, мав дружину та дітей. Він віддав все своє майно, щоб допомогти своїм сусідам і паломникам; за це Господь нагородив його даром чудотворення. Він зцілював від невиліковних хвороб і виганяв бісів. Після смерті дружини, за царювання імператора Костянтина Великого (306-337), він був обраний єпископом міста Треміфа. Ставши єпископом, святитель не змінив свого способу життя, поєднуючи пастирське піклування зі справами милосердя.

Чим би людина не займалася – вона може бути інженером, може бути шахтарем, може бути лікарям, вчителем, може військовим, може козаком, навіть священиком, і, якщо є в серці любов до Бога, бажання думати про Нього, перебувати в тиші, бажання не ображати Його, то це бажання зближує людину з Богом, і Бог починає нею керувати. Як пастир вівець водить: він відкрив ворота – вони пішли, він їх покликав – вони пішли за ним, він їх вивів на пасовище – вони пасуться. Ось так Господь вівці свої, в тому числі й Спиридона, вводив і приводив туди, куди сам бажав. А Він побажав, щоб цей простий чоловік став священиком, став єпископом. Спиридон ним став, але не змінився.

Він не став зарозумілим або норовливим, він не став начальником, а залишився таким же пастирем, тільки вже не для овець, які дають шерсть і молоко, а для овець, за яких Христос пролив Свою Кров. Простий, дивовижний, він не заважав Богу діяти у своїй єпархії, у Своїй Церкві. А Господь допомагав йому бути, дійсно, світильником, дивлячись на якого, люди йшли та говорили: «ми хочемо бути християнами. Ми хочемо бути чадами тієї Церкви, в якій той ця свята людина перебуває».

Ось так залучав святитель Спиридон людей до віри Христової, при цьому був дуже простим, і слухав, чув кожну людину. До нього неважко було потрапити, потрібно було просто прийти до нього додому. Скільки таких людей приходило за чим завгодно. Хтось приходив для того, щоб сказати: «владико Спиридоне, у мене вродив хороший, багатий урожай, є надлишки, візьми, роздай. Ти знаєш, кому треба роздати». Приносили, і він роздавав. До нього приходили люди, які не мали врожаю, у яких він був дуже мізерний. Приходили і говорили: «Владико Спиридон, допоможи». І він допомагав.

Життя та діяльність єпископа в той час були не тільки важкими, але і дуже небезпечними, так як тривали гоніння на християн. Сам святий Спиридон зазнав муки за віру; у нього було пошкоджено око та вивихнуте плече.

Попри ці перешкоди, він виявив себе люблячим пастухом розумних «овець» своєї єпархії. У розпал своїх труднощів люди приходили до нього за підтримкою та допомогою. Були випадки, коли проблеми вирішувалися чудесним чином. Одним з таких прикладів було, коли хтось в нужді прийшов до нього за грошима у борг. У нього їх не було, але він не збирався відсилати людину з порожніми руками. Він помітив у дворі змію, і по його молитві вона перетворилася в золото. Він сказав чоловікові взяти золоту змію та закласти її за гроші. Після сплати боргу, він повинен повернути змію святому. Це саме те, що сталося. Коли святий Спиридон повернув золоту змію в руки, він виніс її у двір та змія пішла, повернувшись до нормального стану.

Святитель Спиридон також захищав істину Божу своїми справами милосердя. Він віддав частину свого врожаю бідним, а іншу – боржникам. Собі нічого не брав, а іншим давав брати в борг, скільки їм потрібно, не дивлячись, скільки вони беруть. Він також дозволив їм розплачуватися на свій розсуд. Він молився про сприятливу погоду під час посухи та проливних дощів.

Одного разу вночі в його сарай проникли злодії, але якась невидима сила зв’язала їх. Прийшовши вранці, він звільнив їх та переконав заробляти свій хліб чесною працею. Потім він дав їм кожному по вівці, сказавши: «Візьміть це, щоб ви не провели ніч даремно».

Святитель дуже любовно дбав про свою паству. Одного разу до нього підійшла жінка з мертвою дитиною на руках і попросила його заступництва. Молитвою він повернув життя дитині. Мати, охоплена радістю, впала без духу. Однак молитви святого повернули до життя і її.

Сталося так, що поки святитель поспішав врятувати обмовленого і засудженого на смерть друга, шлях йому перегородив струмок, утворений раптовою повінню. Святий наказав повені: «Стій! Так наказує Господь усього світу, щоб мені переступити та врятувати людину, до якої я поспішаю». Потоп підкорився, і святий щасливо переправився на інший берег. Суддя, сповіщений про те, що сталося диво, з належними почестями зустрів святителя Спиридона і відпустив його друга з миром.

Нам відомий інший випадок з життя святого: він випадково увійшов в порожній храм і, наказавши запалити свічки та лампади, почав богослужіння. Сказавши: «Мир всім», він та його диякон почули у відповідь понад безліч голосів, які вигукують: «і духу твоєму». Цей хор був великим і мелодійним, ніж будь-який людський хор. На кожній ектенії невидимий лик співав: «Господи, помилуй». Залучені звуком співу, що доносився з церкви, люди з околиць кинулися до церкви. Чим ближче вони підходили до храму, тим більше чудовий спів наповнював їх слух і торкався їх серця. Однак, увійшовши в храм, вони не могли бачити нікого, крім єпископа і декількох служителів вівтаря, і, на свій крайній подив, вони вже не могли чути небесного співу.

Св. Симеон Метафраст, автор Житія преподобного Спиридона, порівняв його по гостинності з патріархом Авраамом. «Ви повинні знати, як він приймав паломників», – писав Созомен, людина, знайома з чернечими громадами, він наводив у своїй «Церковній історії» дивовижні приклади з життя святителя.

Сталося так, що під час Великого посту у двері його будинку постукав паломник. Бачачи, що подорожній зовсім стомився, святий Спиридон сказав дочці: «Обмий ноги цій людині та дай йому їсти». Але через те, що був великий піст, то і запасів їжі не було, бо святитель «їв їжу тільки в один день, а в інші залишався без їжі». Тому дочка відповіла, що в будинку немає ні хліба, ні борошна. Тоді Святий Спиридон попросив вибачення у свого гостя, і наказав дочці посмажити солонину, яка була у них в коморі. Посадивши паломника за стіл, він взявся за трапезу, «переконуючи людину наслідувати його приклад». Коли людина відмовилася, сказавши, що він християнин, святитель додав: «тим менше підстав відмовлятися, бо слово Боже говорить: «чистому все чисто». (Титу 1: 15)

Інша розповідь, розказана Созоменом, також типова для святителя. У святого був звичай віддавати частину врожаю бідним, а іншу – тим, хто потребував фінансової підтримки. Він особисто нічого не роздавав, а тільки вказував їм дорогу до комори, де кожен міг взяти скільки йому потрібно, а потім повернути позику тим же шляхом, без всякого формального обліку.

Згадаймо і те, що святитель Спиридон жив в той час, коли єресі опановували умами багатьох людей. Вчені-філософи захищали ці помилкові вчення. Вони, як ніхто інший, були вправні в міркуваннях та логіці. Його прості слова і мова здавалися непорівнянними з їх майстерністю. Але його сердечна віра, його подвиги та гаряча молитва зробили його посланцем Божественної мудрості та показали безсилля людського розуму проти неї.

У 325 році святитель Спиридон разом зі святителем Миколаєм брали участь у Першому Вселенському Соборі в Нікеї, захищаючи чистоту віри від аріанської єресь. Святитель Спиридон для пояснення аріанам єдність Трьох Божественних Іпостасей Святій Трійці взяв в руки цеглу та стиснув її. В ту ж секунду вгору вирвалося полум’я, вниз скла вода, а в руці святого залишилася глина. «Ось три стихії, а цегла одна, – сказав Святий, так і в Пресвятій Трійці – Три особи, а Божество єдине».

Один вчений філософ, який захищав аріанське вчення, сказав: «сперечаючись з іншими вченими, я пропоную аргументовані докази проти інших аргументованих доказів, і таким чином я можу оскаржити майже все, що можуть стверджувати інші. Але з цим старцем я розумію, що він говорить істину Божу, проти якої не може встояти жодна людина. Сам Бог говорить з його вуст». Пізніше філософ прийняв святе хрещення та став учнем святителя.

Відомо, що святитель Спиридон ревно закликав співвітчизників обробляти в собі головну, що перевершує всі інші чеснота – чисту любов до Бога і до ближнього.

Святитель Спиридон, також як і всі святі, виконав Новий Завіт, свій завіт з Богом та досяг досконалої любові. І завдяки цій любові він має велике дерзновення до Господа, тобто він наважується молитися і своєю молитвою схиляє промисел Божий. Дійсно, коли людина хворіє, і ми молимося за нього, і вона одужує, це зрозуміло і природно. Але такі великі угодники, як святитель Спиридон, або святитель Миколай, можуть і мертвих воскрешати. Тобто Господь вже вирішив: ця людиня має померти, – але по молитві свого угодника він змінює рішення, змінює свій промисел. Така зухвала молитва буває тільки у тих, хто близько стоїть до Престолу Божого.

Господь відкрив святителю наближення його смерті. Останні слова святого були про любов до Бога та ближніх. Близько 348 року, під час молитви, святитель Спиридон преставився до Господа.

Бог прославив святителя Спиридона і після його смерті. Його святі мощі нетлінні та з 1456 р. перебувають на Корфу, острові в північній частині Іонічного моря. Саме тут вони залишаються і до цього дня. Святитель чудесним чином заступився за острів перед ворогами, чумою, голодом, посухою та іншими лихами. Натовпи віруючих з усього світу щодня поспішають поклонитися святим мощам святого і просять його заступництва. Чудеса ніколи не припинялися.

Його раку відкривається в особливо урочистих випадках. Якщо раптом вона не відкривається, то кажуть, що святитель Спиридон пішов, щоб допомагати нужденним. І це підтверджують його оксамитові капці, які чудесним чином кожен раз виявляються зношеними. Святого перевзувають у нові тапочки. А старі – розрізають на шматочки та роздають всім віруючим. Так і до цього дня Святий Спиридон Триміфунтський не залишає нікого, що приходить до нього з серцевою вірою і молитвою. Він допомагає всім, хто потребує його допомоги – знайти роботу, житло, зцілює хворих, втішає у скорботах людей.

Святий Спиридон Триміфунтський – один з найсильніших молитовників, що має велику відвагу до Господа, тому з таким благоговінням і любов’ю приходить до нього український народ. Це означає, що Святий Спиридон Триміфунтський пов’язаний з українським народом живою вірою і любов’ю.

Часто святителю Спиридону моляться про вирішення тих чи інших життєвих проблем, про благополуччя сімейного життя.

І це тому, дорогі брати й сестри, що цей святий на власному досвіді пізнав всі радості та скорботи людського життя. У його життєписі ми знаходимо, що він сам пройшов шлях сімейного життя, виростив дітей. Особливо багато випадків, коли святий Спиридон допомагав у розв’язання фінансових проблем, проблем з оплатою боргів та кредитів. Я сам знаю кілька таких випадків.

Людина звертається до святителя за допомогою, обіцяє як-небудь віддячити йому – або жертвою на храм, або молебнями, або хоча б читанням акафісту. І святитель обов’язково допомагає. Люди розповідають про цю чудову допомогу і плачуть від радості.

Святитель Спиридон дійсно абсолютно дивовижний, чудовий Святий, якого шанують у всьому православному світі. Особливо в Греції – там його шанують нарівні зі Святим Миколаєм. У нас святитель Спиридон теж особливо шанується, але як би далі від святителя Миколая. Хоча це два найдивовижніші угодники Божі, два найбільші світильники у лику святих церкви Христової. І їх життя, їх приклад говорить нам про те, що життя християнина може бути абсолютно дивовижним. Те, що було відкрито цим святим, – наслідок їх духовного подвигу, їх глибокої віри, смирення і ревнощів про Бога – того, чого нам з вами не вистачає.

Ми всі з вами християни, Господь створив нас такими ж, як і їх. І чудеса, які творили ці святі, стали можливі завдяки їх ревнощам та любові до Бога. Так само як і любов і ревнощі до Бога Богородиці теж творить великі чудеса.І ще більше чудес, ніж у земному житті, святі Спиридон та Миколай створили після свого відходу на небо. Кожен, хто звертається до них за допомогою, отримує її і ще «крупинки» чудес падають в духовну скарбничку цих святих. Сьогодні велике свято. Святитель Спиридон є нашим помічником у нашому спасінні. Будемо молитися Йому, щоб Господь зміцнив нашу віру і дарував нам смирення і лагідність, які мали святі Миколай і Спиридон».

Брати та сестри, ми теж повинні намагатися наслідувати святого Спиридона в його простоті характеру, його поблажливості, коли інші несправедливі до нас, будемо намагатися наслідувати святого Спиридона у його милосерді, коли люди просять нас про допомогу, будемо наслідувати і його непохитну віру у вчення нашої Церкви.

Ми шануємо святителя Спиридона Триміфунтського у день, коли багато християн святкують Різдво Христове, і це не випадково. Цитуючи англійського класика, Різдво для нас – це добрий та благодійний час, коли чоловіки та жінки вільно відкривають свої серця.

Святий Спиридон, як і наш заступник і покровитель на небесах, молиться за нас. Він чує наші повсякденні турботи та прихильно дивиться на нас. Коли ми збираємось за різдвяним столом з родиною та коханими, нехай присутність Святого Спиридона зробить Ваше свято ще теплішим та веселішим. З Різдвом всіх Вас та з наступаючим Новим роком!

Ексклюзив

ИеромонахІєромонах Феофан (Скоробагатов) Полоцький,
доктор богословських наук


Підтримати проект:

Підписатись на новини:




В тему: