Словаччина в розбраті. Тримайся, чудова країно!
06.06.2024Ексклюзив. Внутрішня температура всередині Словаччини зависока. Перед країною постали чергові виклики. Зокрема – яким шляхом піти – у минуле чи в майбутнє.

Роберт Фіцо
Роберт Фіцо одужує, а в замаху на нього хочуть звинуватити опозицію
Прем’єр-міністр Фіцо відновлюється у лікарні Банська-Бістриці після поранення.
Його лікування триває, стан пацієнта задовільний. Як ми знаємо, прем’єр-міністр Словаччини ушпиталений до факультетської лікарні при поліклініці Ф.Д. Рузвельта.
Віцепрем’єр Роберт Каліняк сповістив: «Пацієнт наближається до тієї стадії, коли одужання може розпочатись повним ходом. Для нас це дуже приємна новина». Позитивний розвиток цієї події суттєво спрощує, на думку Каліняка, прогнозування майбутнього. 71-річний невдаха-вбивця під вартою. Ну, і які ж фідбеки навколо цієї історії?
Голова опозиційної партії «Прогресивна Словаччина» Міхал Шимечка вимагає пояснень щодо ймовірних неправомірних дій силовиків, несанкціонованого оприлюднення медичного висновку щодо прем’єр-міністра та встановлення відповідальності.

Міхал Шимечка
Він закликав міністра внутрішніх справ Матуша Шутая Ештока (Hlas-SD) відповісти на кілька серйозних запитань через два тижні після замаху на життя Фіцо.
У разі неотримання відповідей Міхал Шимечка має намір вжити відповідних кроків на червневому засіданні Національних зборів Словацької Республіки. Його турбує чи припустилися якоїсь помилки силовики під час нападу на прем’єр-міністра; як медичний висновок Фіцо чи запис інтерв’ю з терористом могли стати надбанням громадськості. А найважливішим, на його думку, є те, на кого буде покладена відповідальність за усі провали.
Водночас опозиція відкидає спроби міністрів Hlas-SD та Smer-SD перекласти провину за вбивство на опозицію та ЗМІ. За словами Шимечки, опозиція найменше сприяла розбрату та формуванню ненависницької атмосфери в суспільстві, акцентуючи порядність та професійність їхньої політики. Він назвав вчинок злочинця кульмінацією агресії у публічному просторі. «Ми запропонували 100 днів, щоб вгамувати суспільство, натомість коаліція продовжує переслідувати опозицію, тиснути на медіа та на сотні тисяч наших виборців», – додав він.
Шутай Ешток переконаний, що охоронці під час інциденту зробили все, що могли, і своїм втручанням врятували йому життя. За словами Ештока, триває розслідування втручання та, якщо це розслідування і якщо воно засвідчить хибність дій силовиків, він готовий взяти на себе відповідальність. Група з розслідування вбивства продовжує працювати з версією, що злочинець був не самостійним нападником, а на думку Генпрокуратури злочин слід перекваліфікувати на тероризм.

Матуш Шутай Ешток
Не зайвим буде нагадати, як Фіцо повернув свою популярність. Його здатність пристосуватися утримала його на вершині словацької політики, попри неодноразові скандали. Західна преса протягом останніх років чимало писала про його вчинки.
Востаннє він втратив прихильність у 2018 році, коли масові протести змусили його піти у відставку після вбивства журналіста-розслідувача Яна Куцяка та його нареченої.
Звертаючись до тодішнього президента Андрія Кіски – одного з його політичних ворогів – він пообіцяв повернутися в політику. «Я нікуди не збираюсь. Не хвилюйтеся», – сказав він.
Спершу він був шокований неочікуваним фіаско і швидкою заміною на посаді прем’єр-міністра його партійним протеже Пітером Пеллегріні. Усім здавалося, що він прямує до політичної пустелі. Після принизливої поразки лівої партії Smer на виборах Пеллегріні залишив його, створивши нову лівоцентристську партію «Hlas».
Та криза щодо Covid створила нові можливості для Роберта Фіцо. Він почав відвідувати масові демонстрації проти обмежень правоцентристського уряду стосовно протидії пандемії. Протести були безконтрольні та потворні. Фіцо ж був на передовій тих протестів, підбурюючи розлючений натовп з мегафоном у руках, навіть якось його заарештували.
Коли Covid зник із заголовків, він знайшов нову причину – Україну. Вибори у вересні 2023 року вдалося виграти частково – завдяки обіцянці не надсилати до Києва «більше жодної партії боєприпасів», пообіцявши змінити політику словацького уряду щодо озброєння України артилерійськими снарядами, важким озброєнням і навіть винищувачами. І після того, як він виграв ці вибори, сформувавши коаліцію з Петером Пеллегріні – людиною, яка його зрадила, він посилив свою політику. У лютому, коли світ відзначав другі роковини війни, Фіцо знову нагадав про свою опозицію до політики Заходу щодо озброєння Києва. За його словами, військового розв’язання конфлікту немає, і посилання зброї в Україну лише заповнить більше могил на цвинтарях країни. Росія ніколи не відмовиться від Криму чи захоплених нею частин східного Донбасу, натомість Київ має скласти зброю та просити миру, сказав він. Фіцо сказав, що кремлівський фашист Путін був «несправедливо демонізований» Заходом.
За шість місяців його роботи на посаді цього разу, він і його союзники по коаліції вдарили по інституціях Словаччини. Реформа системи кримінального правосуддя передбачала скасування Спеціальної прокуратури, створеної 20 років тому для розслідування серйозних злочинів і корупції. Спеціальна прокуратура стежила за розслідуванням вбивства Куцяка, і шість років потому винесення справедливого вироку здається ще більш нездійсненним, ніж будь-коли.
Національний мовник – RTVS – має бути закритий у червні та замінений новим з відповідним менеджментом. Роберт Фіцо каже, що RTVS не може бути об’єктивним, оскільки має постійний конфлікт з його урядом, і цю «нежиттєздатну» ситуацію можна виправити, лише замінивши його. Опозиція, Європейська комісія та Європейська мовна спілка попередили, що цей крок стане ударом по свободі ЗМІ в Словаччині.
Парламент розпочав серйозне обговорення цього питання, і раптом всіх вразила новина про стрілянину, тож протест опозиції проти закриття суспільного мовника було швидко скасовано. Повідомлення ЗМІ про те, що нападник –, 71-річний чоловік із південної Словаччини – був мотивований кроком закрити RTVS, не підтверджені. Тим часом угорський журналіст-розслідувач акцентував, що чоловік раніше був пов’язаний з проросійським військовим угрупованням. Словацькі ЗМІ широко повідомляють про особу нападника, але його мотиви залишаються незрозумілими.
Однак коли 59-річний політичний ветеран Фіцо повернеться, він, ймовірно, знову педалюватиме цю тему у ракурсі, вигідному саме йому. На тлі закликів до припинення ненависницької риторики його найближчі політичні соратники вже покладають провину безпосередньо на ліберальну опозицію та ЗМІ. Один із союзників по коаліції – віцепрем’єр Андрій Данко – заявив, що країна прямує до «політичної війни».
Політичний градус у Словаччині, безумовно, високий після формування в жовтні четвертого фіцівського уряду.
Але ця стрілянина штовхає країну в абсолютно непередбачувану історію. Залишається вірити, що врешті переможе здоровий глузд.
Папа благословив, Каліняк схвалив
Зі схвалення Папи Римського і за підтримки Роберта Каліняка колишній глава KDH проводить переговори між росіянами та американцями у Ватикані.
Відносини між росіянами, які вперлися в Україну понад два роки тому, та американцями, які потужно підтримують Київ у військовому сенсі, наразі на рекордно низькому рівні. Представники Росії та США провели зустріч у квітні у Ватикані на перемовинах, схвалених самим Папою Франциском. Модератором дебатів виступив колишній глава KDH та перший словацький єврокомісар Ян Фігель, який також поінформував про перебіг перемовин заступника прем’єр-міністра Словацького уряду Роберта Каліняка.

Ян Фігель
Офіційного діалогу між Кремлем та Білим домом немає. Поки росіяни намагаються окупувати все більші території України, Сполучені Штати надають Києву військову допомогу на десятки мільярдів доларів. «Їхні стосунки у точці мерзлоти. Вони не були такими поганими з часів закінчення холодної війни, і я навіть не пам’ятаю ситуації після Другої світової війни, коли вони були б такі», – каже словацький депутат від PS та колишній посол НАТО Томаш Валашек.
За словами Валашека, не лише не відбуваються зустрічі між представниками двох держав, а й розриваються важливі неформальні зв’язки. Однак і Валашек, і колишній дворазовий прем’єр-міністр та міністр закордонних справ Мікулаш Дзурінда згодні з тим, що якісь перемовини там тривають — без присутності ЗМІ та за зачиненими дверима. «Особисто я не маю сумнівів, що спілкування між Росією та США триває. Як у політичній, так і у військовій сфері. Однак це відбувається неформально,не публічно», — каже експрем’єр Дзурінда.
Одна з таких зустрічей відбулася 13 квітня у Ватикані. Його організував приватний британський фонд Clementy, а участь у ньому взяв колишній голова KDH, єврокомісар та ексміністр транспорту в уряді Івети Радичової Ян Фігель. «Мене знають у Вашингтоні, я був віцепрем’єром, і на переговорах із тодішнім прем’єр-міністром Володимиром Путіним у 2011 році, тому я мав канали зв’язку і на Заході, і на Сході. Мене запросили як людину з Центральної Європи», — пояснює Фігель, чому став модератором перемовин.
Фігель не хоче розкривати, хто конкретно виступав з американської та російської сторони, щоб не ставити під загрозу переговори. Однак він стверджує, що це були важливі люди, які прибули до Ватикану за згодою своїх керівникіів у Москві та Вашингтоні. «Це були не просто випадкові та непоінформовані спостерігачі. Щоб воно дало свої плоди, його доведеться перенести на вищий політичний рівень», – додає він. Американців і росіян посадив за один стіл приватний фонд, але, за словами Фігеля, про подію було поінформовано Папу Франциска.
Побічно Папу представляв архієпископ Бернар Ардур. Франциск неодноразово закликав до миру не лише в Україні, а й у секторі Гази та інших куточках світу. «Ватикан служив дахом, у цьому сенсі Ватикан не впливає ні на зміст, ні на інтенсивність зустрічей, але є прихильником серйозних зусиль щодо діалогу та примирення», – каже колишній глава Фігель.
Перемовини не стосувалися України. За словами Фігеля, мета полягала в тому, щоб спершу знайти теми, які б могли об’єднати дві ядерні держави. Натхненником ініціаторів зустрічі назвали Роберта Шумана, який у минулому сторіччі закликав до примирення Німеччини та Франції, а сьогодні вважається одним із засновників Євросоюзу. «Переговори були не про війну, а про те, як розпочати зближення цих великих держав. Якщо все буде добре, то ситуація в Україні також стане логічною частиною дискусій», – продовжив Фігель.
За його словами, гарною новиною є те, що другий раунд переговорів має відбутися до літа. Очікується активніша участь не лише з погляду чисельності, а й статусу представників держав. Також ходять чутки про прибуття політика-республіканця та колишнього держсекретаря США Майка Помпео. Фігель каже, що після замаху на Фіцо він поінформував про зустрічі віцепрем’єра Роберта Каліняка. «Можу підтвердити, що в мене було кілька телефонних розмов з паном Фігелем, але ви напевно розумієте, що я не публікуватиму змісту розмов, це делікатні питання», – сказав міністр оборони.
Каліняк стверджує, що підтримує будь-яку мирну діяльність. Ще й надто, якщо за ними стоїть Ватикан. Уряд Роберта Фіцо вже давно твердить, що ситуація в Україні не має військового розв’язання.
На цю мить невідомо, чи зможуть переговори, модератором яких є Ян Фігель, виявитися успішними та мати потенціал перерости у щось більше. Мікулаш Дзуринда має сумніви, насамперед щодо українського питання. «Якщо мета таких зустрічей — об’єднати США та Росію в той час, коли росіяни посилюють військовий тиск на Україну та вбивають мирних жителів, як, наприклад, у харківському супермаркеті минулої суботи, то я ставлюся до цього дуже скептично. У листопаді у США відбудуться президентські вибори. «Між двома таборами — республіканцями та демократами — існує непримиренний матч», – переконаний експрем’єр.
На думку Дзурінди, відносини між США та Росією неможливо поновити без розв’язання українського питання. Фігель каже, що сам співчуває Україні й проти того, щоб вирішувати її долю у стилі «за нас без нас», як це було з Чехословаччиною 1938 року. Однак, на його думку, досягнути миру можливо лише тоді, коли відбудеться якісна зміна відносин між Росією та США. «Йдеться не про Путіна, Байдена чи Зеленського, а про країни, які у війні. Якщо ми зможемо працювати спільно і подолати помилки чи навіть злочини минулого, ми маємо шанс на зміни. Це не виправдання злочинів чи агресії, а пошук перспективи їхнього подолання», – пояснює він.
Важливе питання щодо переговорів у Ватикані – хто у них бере участь. Від відповіді залежить, чи матимуть вони перспективу. Хоча й згадується Майк Помпео, на думку Валашека, слід пам’ятати, що колишній глава американської дипломатії досить непроста особа, і будувати з ним стосунки не кожен зможе.

Томаш Валашек
Дзурінда також розмірковує, наскільки значущі були люди, що брали участь у зустрічі у Ватикані. «Я знаю з власного досвіду, що є різні ініціативи, різні формати обговорень. Найчастіше це інтелектуальний дискурс людей, які можуть взаємно збагачувати один одного та черпати з таких дискусій натхнення для своєї подальшої роботи. Однак я не можу оцінити ні мету, ні місію, ні підсумки дискусії у тому форматі, про який ми говорили», – сказав експрем’єр.
Словаччина Фіцо чинить спроби акцентувати свою самостійність та спроможність вчиняти великі, зокрема політичні діяння. Певна річ, що нічого з цього не вийде, бо жодні перемовини, навіть освячені Папою, не в змозі вилікувати хвороби кремлівського диктатора. А ще й надто, Фіцо взяв курс, що суперечить правилам і нормам Європейського Союзу. Його товаришеві Віктору Орбану вдавалося маніпулювати всім і всіма, його намагалися вмовляти. Та навряд чи і надала ЄС ще комусь дозволятиме подібне.
Головні редактори словацьких медіа засудили замах на життя Роберта Фіцо
Ну, і щоб спробувати поставити крапку в сазі про замах на Фіцо, варто сказати про реакцію наших колег словацьких журналістів на цю історію.
Словаки — загалом досить людяна і добра нація, і попри тиск Фіцо та його двору на вільні медіа, жоден журналіст не танцював від захоплення, жоден політичний аналітик, який критикує прем’єр-міністра, не сказав — так йому й треба. Натомість васали Фіцо у будь-який спосіб не гребують застосовувати неправду і намагаються перекласти відповідальність на людей лише через те, що вони хочуть жити у вільній квітучій Словаччині.
Публікуємо заяву головних редакторів словацьких медіа щодо нападу на Роберта Фіцо українською.
Ми засуджуємо напад на прем’єр-міністра Роберта Фіцо. Напад на Роберта Фіцо – це напад на всіх нас. Це шлях ненависті, який не може прийняти Словаччина, тому що він перенесе нас у найтемніші місця на малі.
Як і після вбивства нашого колеги Яна Куцяка та його нареченої Мартіни Кушнірової, ми знову опинилися на роздоріжжі. Ми вирішуємо, чи хочемо бути країною, де хтось обирає вбивство як метод.
Цей мерзенний вчинок не має спричиняти подальшу агресію, словесні випади та помсту. Це не час для використання спроби вбивства з політичною метою чи задля розпалювання ще більших пристрастей. Якщо ненависть випустити в публічний простір, її неможливо контролювати. Ми всі в групі ризику.
Ми закликаємо політиків не роз’єднувати суспільство і не шукати одразу винних. Зараз час об’єднатися. Ми всі повинні намагатися розрядити ситуацію. В іншому разі напруга та насильство зростатимуть.
Ми, головні редактори та представники ЗМІ Словаччини, глибоко засуджуємо напад на прем’єр-міністра та зичимо йому якнайшвидшого одужання.
Беата Балогова, головна редакторка SME
Пітер Барді, aktuality.sk
Матуш Костольний, Denník N
Лукаш Діко, ICJK
Мартін Ганус, головний редактор Postoj
Любош Каменістий, головний редактор PRAVDA
Петер Палович, керівник відділу новин, Rádio Expres
Люсія Окшова, головна редакторка Forbes
Мартіна Баллекова, головна редакторка ta3
Зузана Габріжова, головна редакторка Euractiv Словаччина
Катаріна Гечьова, головна редакторка Korzár
Мирослава Кернова, головна редактокар O Médiach
Філіп Мініх, головний редактор Refresher
Петер Длгополець, головний редактор The Slovak Spectator
Ігор Гресснер, головний редактор Šport
Іжип Рональд, головний редактор Trend
Маріан Табакович, головний редактор Dobré noviny
Павол Міхалка, керівник відділу новин Dobré rádio
Золтан Салай, головний редактор Napunk
Перепрошую, дорогі друзі, що не вдалося цього разу якось потішити вас хоча б насамкінець новинами зі Словаччини. Та маю надію, що невдовзі це вдасться!
Дописувала заступниця головного редактора (Центральна Європа і Канада), керівниця проєкту V5 Media Марина Ковальчук