Словаччина блокує річні санкції ЄС проти Росії: виклики для єдності та наслідки

Уявіть шахову партію, де кожен хід має вирішальне значення, а кожен гравець бореться за свої інтереси. Саме таку складну динаміку демонструє Європейський Союз у відносинах з Росією, де механізм санкцій перетворився на поле для дипломатичних торгів. Нещодавнє рішення Словаччини заблокувати продовження індивідуальних обмежувальних заходів проти Кремля на 12 місяців стало не лише технічною перешкодою, а й яскравим виявом внутрішніх розбіжностей, що загрожує єдності блоку. Це не перший випадок, коли принцип одностайності стає каменем спотикання, і кожен такий епізод відкриває нові виміри у складній геополітичній грі.

Європейський Союз та виклики одностайності

Європейський Союз, заснований на принципах солідарності та співпраці, у питаннях зовнішньої політики та безпеки стикається з фундаментальним викликом – потребою одностайності для ухвалення ключових рішень. Цей принцип, що є наріжним каменем суверенітету держав-членів, водночас є ахіллесовою п’ятою, коли йдеться про швидке та рішуче реагування на міжнародні кризи. У випадку із санкціями проти Росії, які були запроваджені у відповідь на агресію проти України, будь-яке продовження або зміна вимагає згоди всіх 27 членів блоку.

Індивідуальні санкції ЄС, що включають заборону на в’їзд та замороження активів для фізичних та юридичних осіб, є одним з двох основних санкційних механізмів, поруч з економічними обмеженнями. Вони були уперше запроваджені у 2014 році після анексії Криму і з того часу регулярно продовжувалися, здебільшого на шість місяців. Цей піврічний цикл, як зазначають дипломати, свого часу став компромісом, покликаним задовольнити прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який часто використовував наближення термінів для тиску на інші країни ЄС та отримання поступок. Така практика виявляє вразливість системи, дозволяючи одній державі, яка має власні інтереси або відмінні погляди, уповільнювати або змінювати спільну політику.

Обговорення щодо продовження індивідуальних санкцій, термін дії яких спливає 15 вересня 2026 року, відбулося 2 вересня на засіданні Комітету постійних представників країн ЄС (Coreper) у Брюсселі. На засіданні було запропоновано продовжити їх одразу на 12 місяців, прагнучи уникнути регулярних повторних переговорів та політичних торгів. Однак, ця пропозиція не отримала одностайної підтримки.

Позиція Словаччини: між прагматизмом та проросійською риторикою

Єдиною країною, яка виступила проти дванадцятимісячного продовження санкцій, стала Словаччина. Уряд Роберта Фіцо, відомий своєю примирливішою позицією щодо РФ, наполягає на збереженні попередньої піврічної схеми. Ця позиція не є новою і відображає послідовну лінію Братислави, яка вже раніше блокувала ухвалення санкційних рішень.

Крім наполягання на піврічному циклі, Словаччина також запропонувала виключити зі списку санкцій кількох росіян. Хоча їхні імена офіційно не розголошуються, попередні дії Братислави дають підстави вважати, що йдеться про олігархів, як-от Алішер Усманов та Михайло Фрідман. Міністр закордонних справ Словаччини Юрай Бланар у березні 2026 року підтвердив, що дискусія щодо виключення цих осіб триває, посилаючись на “переконливі юридичні аргументи” та принцип “солідарної політики” всередині ЄС. Цікаво, що раніше, у березні 2026 року, Словаччина вже в останню хвилину розблокувала продовження санкцій, відмовившись від вимоги виключити двох олігархів зі списку, який тоді налічував приблизно 2500 російських олігархів та організацій. Це свідчить про гнучкість, але й про постійний тиск з боку Братислави.

Позиція Роберта Фіцо щодо РФ є предметом пильної уваги. Він неодноразово критикував санкції ЄС, називаючи їх неефективними та такими, що становлять загрозу для словацької економіки. Фіцо також відомий своїми заявами, які збігаються з кремлівськими наративами, зокрема щодо причин війни в Україні та потреби в переговорах з РФ для її завершення. Його уряд також мав напружені відносини з Україною, зокрема через суперечки щодо транзиту нафти трубопроводом “Дружба” та погрози блокувати пакети допомоги для України. У травні 2026 року Фіцо навіть відвідав Москву на святкування 9 Травня, що було розцінено як символічний жест, розрахований на внутрішню аудиторію та демонстрацію готовності до діалогу з Кремлем.

Більш широкі наслідки та історичні прецеденти

Блокування Словаччиною дванадцятимісячного продовження індивідуальних санкцій викликає занепокоєння щодо єдності ЄС та його здатності ефективно реагувати на агресію. Затримки в ухваленні санкційних рішень можуть бути інтерпретовані Росією як ознака слабкості та розколу в Європейському Союзі, підриваючи ефективність обмежувальних заходів.

Історичні прецеденти демонструють, що Словаччина не єдина, хто використовує право вето. Наприклад, Угорщина під керівництвом Віктора Орбана неодноразово блокувала санкційні та інші рішення ЄС, домагаючись поступок. Лише за сприятливіших умов, коли опір Угорщини зменшувався, ставало можливим продовжити економічні санкції на 12 місяців. Крім того, Греція раніше уповільнювала ухвалення великого пакета обмежень ЄС для захисту судноплавного магната. Ці випадки підкреслюють системну проблему принципу одностайності та спонукають європейських чиновників шукати шляхи прискорення затвердження цільових фінансових обмежень, щоб зменшити можливості для зловживання правом вето.

Наразі країни ЄС також обговорюють додавання до списку санкцій ще 27 фізичних осіб і компаній із замороженням їхніх активів. Ці нові обмеження, ймовірно, пов’язані з інцидентами, що підривають безпеку в Європі, як-от використання безпілотників з вибухівкою поблизу українського вантажного літака в Німеччині. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Україна та її партнери обговорили параметри 22-го пакета санкцій проти РФ, який “буде дуже руйнівним” для російської економіки. Це свідчить про постійну роботу над посиленням тиску на агресора, незважаючи на внутрішні розбіжності в ЄС.

Шлях уперед: дипломатія та технічні експерти

Після блокування Словаччиною пропозиції про дванадцятимісячне продовження санкцій, технічні експерти із санкційної політики знову обговорюватимуть ці зміни та продовження обмежень. Це означає повернення до інтенсивних дипломатичних переговорів та пошуку компромісів, щоб досягти одностайності до 15 вересня 2026 року, коли спливає термін дії чинних санкцій.

Обговорення не стосується скасування санкційного режиму загалом, а тривалості наступного періоду його дії та складу списку санкцій. Це дає надію на те, що рішення буде знайдено, хоча ймовірно, що ЄС повернеться до звичного піврічного циклу продовження, принаймні для індивідуальних санкцій. Проте, кожен такий епізод підкреслює потребу в реформуванні процедур ухвалення рішень в ЄС, щоб зробити їх більш оперативними та дієвими, зберігаючи при цьому демократичність.

На тлі цих подій Україна продовжує співпрацювати з партнерами над посиленням санкційного тиску на Росію. Міністр закордонних справ Естонії Кая Каллас, наприклад, оголосила про підготовку наймасштабнішого пакета санкцій проти РФ, який включатиме понад 1600 фізичних та юридичних осіб, пов’язаних з російським оборонним сектором. Це свідчить про незмінну рішучість деяких країн-членів ЄС продовжувати тиск, незважаючи на перешкоди.

Джерела

1. ZN.ua: ЄС не зміг домовитися про продовження санкцій проти Росії: проти виступила одна країна
2. Курс валют: Словаччина заблокувала продовження санкцій ЄС проти тисяч росіян
3. Букви: Словаччина виступила проти 12-місячного продовження санкцій ЄС щодо Росії
4. РБК-Україна: Роберт Фіцо – хто це, що прем’єр Словаччини говорив про Україну
5. Facebook: Міністр закордонних справ Словаччини Юрай Бланар заявив, що в Євросоюзі триває дискусія щодо можливого виключення з санкційного списку російських олігархів Михайла Фрідмана та Алішера Усманова